5. Вимоги до оформлення роботи

Вимоги до оформлення дипломної роботи подано з урахуванням вимог ДСТУ 3008-95 “Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення” від 01.01.1996 р.

Папір для написання випускної магістерської роботи використовується лише білого кольору, стандартного формату 210 х 297 мм. Текст слід писати тільки на одній сторінці аркуша та розміщувати таким чином, щоб залишилися поля: з лівого боку – 25 мм, з правого – 10 мм, від верхньої межі аркуша до першого рядка – 20мм, знизу – 20 мм. Магістерська робота виконується з використанням шрифтів текстового редактора Word розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом. Можна також використати папір форматів у межах від 203х 288 до 210 х 297 мм.

Аркуші повинні бути зброшуровані в тверду обкладинку. Загальні вимоги до виконання магістерської роботи наведено у додатку Л.

Роботу треба написати (надрукувати, набрати) грамотно, акуратно, чітко і оформити згідно з вимогами. У ній не повинно бути підчисток, виправлень, замазувань “Штрихом”, дописаного тексту між рядками або над словами. Сторінки з такими порушеннями вилучаються і переписуються заново. Не допускається більше двох виправлень на одній сторінці.

Вписані у текст роботи іноземні слова, формули, рисунки, графіки, таблиці тощо виконуються чорнилом (пастою) того ж кольору, що й текст, а у машинописному тексті – чорним чорнилом (пастою, тушшю), якщо не можна оформити їх машинописним способом.

На одній сторінці розміщується близько 30 рядків по 60 – 62 знаків у рядку (друкарського тексту).

Заголовки структурних частин дипломної роботи “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до набору і відокремлюються від тексту зверху і знизу.

Розмір абзацу – 5 знаків.

Вступ, кожний розділ дипломної роботи, висновки, список літератури, додатки починають з нової сторінки. Підрозділи, пункти і підпункти продовжують на тій же сторінці, де закінчився попередній текст, відступаючи приблизно 15 мм. Між заголовками і основним текстом відстань – 3–4 інтервали (2×1,5 або 3×1). Не можна починати заголовок на одній, а закінчувати на наступній сторінці, не можна писати заголовок на одній, а текст підрозділу (пункту) починати на наступній сторінці.

Нове питання допускається починати на тій же сторінці, на якій закінчився попередній, за умови, що на ній поміститься 2 – 3 рядки тексту.

Заголовки підрозділів і пунктів пишуть з абзацу маленькими буквами (крім першої). Переноси слів у заголовках не допускаються. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Заголовки не підкреслюють.

Наприклад:

РОЗДІЛ 1

Організація обліку експортно-імпортних операцій

1. 1. Економічний зміст та завдання обліку експортно-імпортних операцій

1. 1. Нормативно-правова база регулювання експортно-імпортних

операцій. Основні засади регулювання

Текст роботи з абзацу.

Нумерація сторінок починається з титульного аркуша арабськими цифрами у верхньому правому кутку сторінки. Титульний аркуш вважається першою сторінкою і номер на ньому не проставляється.

Завдання з виконання магістерської роботи розміщується після титульного аркуша – номер сторінки на ньому також не проставляється, але враховується в загальну кількість сторінок. На наступній сторінці – реферат.

Зміст (структуру) роботи викладають на четвертій сторінці. В ньому послідовно перелічують всі частини магістерської роботи і напроти кожного найменування праворуч визначають номер сторінки, з якої вона починається.

Перед назвою розділу і підрозділу проставляються їхні номери: перша цифра означає розділ, а друга після крапки – номер підрозділу (наприклад, другий розділ, третій підрозділ – 2.3).

Таблиці, які не є обов’язковою частиною роботи, виносяться в додаток. Такі таблиці мають окрему нумерацію в тій послідовності, в якій на них посилаються у тексті.

У тексті кожна таблиця повинна, як правило, розміщуватися на одній сторінці. Перенос її на наступну сторінку за необхідності допускається, якщо в ній вміщуються взаємопов’язані характеристики об’єкта дослідження. При переносі таблиці у правому верхньому кутку слід писати “Продовження таблиці...”.

Складаючи таблицю, необхідно врахувати таке:

• цифри, що вносяться в таблицю, повинні мати однаковий ступінь округлення (одиниці фізичних величин);

• в асортиментних таблицях слід наводити як абсолютні, так і відносні показники;

• якщо текст у графі таблиці складається з одного слова, то при повторенні його можна замінити лапками, якщо ж з двох і більше слів, то при першому повторенні замінюють виразом “те саме ”, а далі – лапками;

• замінювати лапками повторення цифр, знаків і хімічних символів не дозволяється;

• якщо цифрові або інші дані в якомусь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк;

• якщо параметри, що входять до таблиці, мають однакову одиницю виміру (грн.., см тощо), то її розміщують над таблицею;

• цифри в графах таблиці повинні ставитися так, щоб вони у всій графі розташовувались одна під одною;

• якщо таблиця не вміщується на одній сторінці, можна перенести її на іншу; у такому випадку вертикальні рядки (графи) під заголовками таблиці слід пронумерувати, а на наступній сторінці замість заголовка в правому верхньому куті пишеться Продовження табл.1.2.

• якщо до таблиці звертаються повторно – пишуть: див. табл. 1.

Наявність у магістерській роботі ілюстрацій, які називаються “рисунками” (схеми, діаграми, графіки), дає змогу викласти матеріал більш доказово, полегшує його сприйняття.

Всі рисунки і таблиці нумеруються послідовно в межах розділу арабськими цифрами. Номер повинен складатися з номера розділу і через крапку порядкового номера рисунка (наприклад, рис. 1.2). Рисунки і таблиці розміщуються після посилання на них.

Кожний рисунок повинен мати з абзацу підрисунковий підпис, який зазвичай має такі основні елементи:

• найменування графічного чи іншого сюжету, що позначається скороченим словом “Рис.”;

• порядковий номер ілюстрації;

• тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного;

• експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, що виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом.

Крапка після номера рисунка ставиться.

Наприклад,

Рис. 1.1. Динаміка експорту та імпорту давальницької сировини на Черкаській митниці за період з 2003 – 2005 рр.

За наявності на рисунку суцільної та розривної (пунктирної) чи іншої лінії після рисунка перед його назвою повинні бути подані умовні позначення з поясненням.

Наприклад:

Умовні позначення: ______ прямий взаємозв’язок між показниками;

--------- зворотний зв’язок.

Формули, на які посилаються в тексті, нумеруються в межах глави арабськими цифрами. Номер формули має складатися з номера розділу та порядкового номера формули, розмежованих крапкою (наприклад, 2.5 – п’ята формула другого розділу). Допускається наскрізна нумерація формул по всій роботі.

Формули та рівняння необхідно виділити з тексту окремими рядками. Вище і нижче кожної формули залишають по одному вільному рядку.

Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=), або після знаків плюс ( + ), мінус ( – ), множення ( Х ) і ділення ( / ).

Номер формули слід взяти в дужки і розмістити на правому полі на рівні нижнього ряду формули, до якої він належить.

Зразок: Визначення чистого грошового потоку за всіма видами діяльності (ЧГП) за формулою:

ЧГП = ЧГП_од + ЧГП_ід + ЧГП_фд (2.1.)

де ЧГП_од – чистий грошовий потік операційної діяльності, тис. грн.;

ЧГП_ід – чис­тий грошовий потік інвестиційної діяльності, тис. грн.;

ЧГП_фд – чистий грошовий потік фінансової діяльності, тис. грн.

Бібліографія у магістерській роботі складається відповідно до встановлених правил і містить перелік літератури та інших джерел, використаних при написанні роботи.

Список використаної літератури оформляють в такому порядку:

1. Законодавчо-нормативні документи та регулюючі матеріали.

2. Спеціальна економічна література та інші джерела (в алфавітному порядку).

3. Статті в періодичних виданнях, матеріли конференцій;

4. Статистичні та архівні матеріали (у хронологічній послідовності).

Всі джерела, включені до списку, нумеруються послідовно.

У реквізитах вказують прізвище та ініціали автора (авторів або укладачів, якщо їх не більше трьох), назву роботи, місце видання, видавництво, рік видання; при використанні зібрань творів, збірок, журналів і газет –прізвище та ініціали автора, найменування статті (роботи), назву джерела за реквізитами титульного аркуша – рік, номер, сторінка початку статті (роботи).

Дані про використані літературні джерела повинні наводитись відповідно до правил бібліографічного опису, викладених у ДСТУ 7.1-84. Назва джерела повинна наводитись на мові оригіналу, яким курсант (студент) користувався при написанні роботи.

З бібліографічним описом монографій, статей, офіційно-документальних матеріалів можна ознайомитись у нижченаведеному зразку оформлення літератури.

Зразок оформлення списку використаних джерел

Характеристика джерела

Приклад оформлення

Навчальні посібники, підручники, монографії: один, два або три автори чотири автори п’ять та більше авторів Перекладні видання Складові частини журналу Тези доповідей Закони Інструкції Методичні рекомендації Положення

Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Навч. посіб. – К.: А.С.К., 2002. – 784 с. Голов С. Ф., Костюченко В. М. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами. – К.: Екаунтінг Ю, 2000. – 348 с. Бутинець Ф. Ф., Чижевська Л. В., Герасимчук Н. В. Бухгалтерський управлінський облік: Навч. посіб. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 448 с. Управлінський облік / Н. М. Малюга, І. А. Белоусова, Н. В. Герасимчук, Т. В. Давидюк; За ред. Ф. Ф. Бутинця. - Житомир: ЖІТІ, 2001. – 256с. Учет себестоимости в управлении производством / П. П. Новиченко, Д. А. Карбышев, С. С. Тимошенко и др. – М.: Финансы, 1978. – 126с. Нидлз Б., Андерсон Х., Колдуэлл Д. Принципы бухгалтерского учета: Пер. с англ. – М.: Финансы и статистика, 1994. – 496с. Голубєва Л. Порядок складання балансу // Все про бухгалтерський облік. – 2002. – № 9 (676). – С.4-8. Хомякова В. І. Дослідження динаміки формування грошових потоків підприємства // Мат. конф. “Теорія і практика перебудови економіки”. – Черкаси: ЧІТІ, 2000. – С. 42-43. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні. Закон України від 16.07.99 р. № 996-XIV // Бухгалтерія. – 2001. – №52/2. – С.6–12. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій: затв. наказом Мінфіну України від 30.11.99р. №291 і зареєстровано Мін’юстом України 21.12.99 р. за №893/4186 // Бухгалтерія. – 2001. – №52/2. – С. 14-64. Методичні рекомендації по застосуванню реєстрів бухгалтерського обліку малими підприємствами: затв. наказом Мінфіну України від 25.06.03 р. №422 // Баланс. – 2003. – № 33. – С.4–22. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку “Баланс”: затв. наказом Мінфіну України від 31.03.99 р. №87 і зареєстровано Мін’юстом України 21.06.99 р. за №396/3689 // Все про бухгалтерський облік. – 2002. – №22. – С.12–15.

У список включаються лише ті джерела, що використовувались при написанні дипломної роботи.

Рекомендована кількість використаних джерел у списку 40–50 джерел.

Цитати у кваліфікаційній магістерській роботі, які наводяться дослівно, беруться в лапки. Якщо текст не наводиться дослівно, а викладається власними словами, обов’язково повинен бути збережений його зміст. Після закінчення цитати або цифрової інформації у квадратних дужках зазначається порядковий номер джерела у списку використаної літератури, далі через кому – сторінка, де вміщена цитата (наприклад, посилання [3, c.16] означає, що цитату або цифру взято з джерела, зазначеного в списку літератури під номером 3 на сторінці 16).

При цитуванні текстів з газет, поточної та річної звітності установи, організації або підприємства, невеликих за обсягом нормативних документів, посилання на сторінки не обов’язкове (наприклад, [25] ). При посиланні на непряме цитування у дужках додатково зазначається “див” (наприклад: [див: 3, с.16-19] ). За пропозицією курсанта чи кафедри (але за згодою курсанта) до роботи може бути додана анотація, виконана іноземною мовою.

Випускна магістерська робота виконується українською мовою і подається на кафедру переплетеною в твердій обкладинці разом з дискетою за встановленим форматом.