4 Порядок виконання роботи

1. Вивчити принципову електричну схему лабораторної установки. Ознайомитися з паспортними даними силового електрообладнання, з'ясувати призначення кожного елемента схеми.

2. Ознайомитися з органами керування стендом, розташуванням електричних апаратів керування і захисту, контрольно – вимірювальними приладами.

3. Підготувати лабораторну установку до виконання досліджень: перевірити, щоб важіль командоконтролера КК знаходився у нульовому положенні; пересвідчитися, що автоматичний вимикач QF вимкнений, перемикач SA1 знаходиться в нульовій позиції.

4. Скласти схему керування ЕП стенда шляхом з’єднання клем-затискачів, розташованих на передній панелі лабораторного стенда, гнучкими провідниками відповідно до принципової електричної схеми.

5. Подати напругу живлення на стенд шляхом вмикання автомата QF.

Р исунок 3.5-Загальний вигляд лабораторної установки

Рисунок 3.6-Принципова схема силової частини лабораторної установки

6. Перевести перемикач SA1 у позицію 1 (режим керування електроприводом від командоконтролера КК).

7. Натисканням кнопки SB2 “Пуск” подати напругу живлення на лінійний контактор КЛ, завдяки якому отримують живлення коло силової частини схеми і коло схеми керування.

8. Перевести командоконтролер КК у перше положення “Вперед”(повернути важіль за годинниковою стрілкою, при цьому спрацює контактор вибору напрямку обертання В (“Вперед”), що призведе до подачі напруги на обмотку збудження МЗ (НМ), відбудеться запуск двигуна М1,

Рисунок 3.7-Принципова схема системи керування лабораторного стенда

навантаження на його валу буде залежати від струму збудження двигуна НМ, що тече в колі якір НМ – реостат R11 – якір НМ, поворотом рукоятки реостата R11 установити різні значення струму навантаження, змінюючи опір реостата R11 (наприклад: 5; 10; 15 Ом ), при всіх положеннях важеля командоконтролера КК.

9. При переході командоконтролера КК через нульове положення, перемкнути тумблер SA3 (частота обертання) у протилежну позицію “Назад”.

10. Отримати дані для побудови природних ( ) і штучних ( ) механічних характеристик у рушійному режимі.

11. Переконатися, що командоконтролер КК дозволяє отримувати плавне збільшення моменту в процесі пуску при переведенні важеля КК з одного положення в наступне або автоматично, при швидкому переведенні важеля контролера відразу в одне з двох крайніх положень. Контроль розгону здійснюється за допомогою реле 1РП, 2РП. При переведенні важеля командоконтролера КК з першого в крайнє положення слід прослідкувати за послідовністю вмикання релейно – контакторної апаратури за світловою індикацією на панелі пульта керування.

12. Роботу релейно – контакторної апаратури під час режиму гальмування противмиканням слід спостерігати, перемкнувши тумблер гальмового контактора SA2 у позицію “Ввімк.”. При переведенні важеля командоконтролера КК з робочого п'ятого, четвертого або третього положення через нуль відбувається відключення контактора В і вмикання контактора Н.

13. Після закінчення роботи з лабораторною установкою потрібно встановити важіль командоконтролера КК у нульове положення, відключити напругу живлення схеми натисканням на кнопку SB1 “Стоп”, перемикач SA1 перевести в нульове положення.

14. Отримані результати експериментів подати для затвердження викладачеві, який проводить лабораторні заняття, після чого вимкнути автомат QF.