3. Сутність, функції та методи управління діяльністю підприємств
Сучасне управління – це діяльність, спрямована на координацію роботи інших суб’єктів економічних відносин та трудових колективів.
Суть управлінської діяльності полягає у впливі на процес через прийняття рішень. Необхідність управління пов'язана з процесами поділу праці на підприємстві і відокремленням управлінської праці від виконавчої.
Управління представляє собою процес встановлення взаємодії між керуючою та керованою підсистемами. Основні складові підсистем, що розглядаються, наведено на рис.1.
Основні функції управління:
Планування – процес визначення мети діяльності, передбачення майбутнього розвитку та поєднання колективних (індивідуальних) завдань для одержання очікуваного результату.
Організація – процес формування структури системи, розподіл завдань, повноважень і відповідальності між працівниками для досягнення загальної мети діяльності.
Мотивація – це причина, яка спонукає учасників господарських відносин до спільних погоджених дій для досягнення поставленої мети.
Контроль – процес запобігання прояву зовнішніх перешкод і можливих відхилень від очікуваних результатів діяльності системи з метою коригування діяльності та накопичення досвіду для вдосконалення планування.
Методи управління поділяються на такі: економічні, адміністративно-правові, соціально-психологічні.
Рис. 1. Об’єкти та процеси організації
Економічні методи управління — це прийоми і способи управління, які мають в своїй основі використання економічних законів, економічних інтересів і показників. Ці методи включають матеріальну відповідальність, матеріальне стимулювання, ціноутворення; податки.
Адміністративно-правові методи управління передбачають юридичний (правовий) та адміністративний вплив на відносини людей в процесі виробництва через правові норми: законодавчі акти, положення, інструкції, накази і розпорядження. Адміністративно-правові методи передбачають і застосування відповідних матеріальних, адміністративних і карно-правових санкцій.
Соціально-психологічні методи управління реалізують мотиви соціальної поведінки людини. Ці методи передбачають вивчення та реалізацію соціальних запитів та інтересів членів суспільства, виробничого колективу, громадської думки.
Всі ці методи повинні поєднуватись і створювати необхідний арсенал засобів для найефективнішого управління фірмою.
4. Вищі органи управління економікою.
Окрім внутрішніх органів управління підприємствами та організаціями, існують вищі органи загальнодержавного управління всіма суб’єктами господарювання. До них відносять наступні органи влади:
Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.
Президент України виконує такі функції:
забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави;
звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України;
представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України;
приймає рішення про визнання іноземних держав; призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав;
припиняє повноваження Верховної Ради України у випадках, передбачених Конституцією України;
вносить до Верховної Ради України подання про призначення Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України;
призначає на посаду та звільняє з посади за згодою Верховної Ради України Генерального прокурора України; половину складу Ради Національного банку України; половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;
зупиняє дію актів Кабінету Міністрів України з мотивів невідповідності Конституції України з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності;
є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України; призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави; очолює Раду національної безпеки і оборони України;
вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та у разі збройної агресії проти України приймає рішення про використання Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань;
присвоює вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги та інші вищі спеціальні звання і класні чини;
приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні; здійснює помилування;
підписує закони, прийняті Верховною Радою України; має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів (крім законів про внесення змін до Конституції України) з наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України;
Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України, яка складається з чотирьохсот п’ятдесяти народних депутатів. До основних функцій ВР належать:
внесення змін до Конституції, прийняття законів, затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього, контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання;
визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики, затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля;
заслуховування щорічних та позачергових послань Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України, розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України;
призначення за поданням Президента України Прем'єр-міністра України, Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України, призначення за поданням Прем'єр-міністра України інших членів Кабінету Міністрів України, Голови Антимонопольного комітету України, Голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України, Голови Фонду державного майна України, звільнення зазначених осіб з посад, вирішення питання про відставку Прем'єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України;
здійснення контролю за діяльністю Кабінету;
призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; Голови Національного банку України за поданням Президента України; половини складу Ради Національного банку України;
схвалення рішення про надання військової допомоги іншим державам, про направлення підрозділів Збройних Сил України до іншої держави чи про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України;
надання законом згоди на обов'язковість міжнародних договорів України та денонсація міжнародних договорів України.
Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України. До складу Кабінету Міністрів України входять Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністри, міністри.
Кабінет Міністрів України виконує наступні функції:
забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України;
вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина;
забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування;
розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України;
забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності; здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону;
розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання;
здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки України, громадського порядку, боротьби зі злочинністю;
організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи;
спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади.
Функції міністерств та інших центральних органів державного управління: участь у формуванні та реалізації державної політики; прогнозування розвитку економіки у виробничій, науково-технічній, мінерально-сировинній та інших сферах; участь у розробці проектів Державного бюджету України; розробка цільових перспективних програм розвитку відповідної галузі, опрацювання комплексу заходів, спрямованих на здійснення економічних реформ, а також широке коло інших заходів.