Порівняння показників компаній, що представляють “стару” та “нову” економіку

Стара економіка			Нова економіка
Компанія	Ринкова капіталізаціямлрд. дол.	Чисельність зайнятих, тис. чоловік	Компанія	Ринкова капіталізаціямлрд. дол.	Чисельність зайнятих, тис. чоловік
“Дженерал моторз” “Форд” “Даймлер-Крайслер” Всього	52,7 62,5 76,9 192,1	594,0 345,2 441,5 1380,7	“Яху” “Америка он лайн” “Циско” Всього	92,9 141,0 368,0 601,9	0,803 12,1 21,0 33,9

6. Тенденції розвитку інноваційних процесів в розвинутих країнах

Хотілося б нагадати про т. з. «Парадоксі Пітера Друкера», який полягає в його сміливій думці про те, що підприємництво, засноване на нововведення, пов'язане з меншим (!) Ризиком, ніж оптимізація традиційних процесів. На думку П. Друкера (1909-2005), немає нічого більш ризикованого, ніж оптимізація там, де можна застосувати нововведення. Така модель, природно, має на увазі ведення бізнесу в сприятливих з боку держави й інституціонального середовища умовах, які заохочують інноваційну активність. Діяльність підприємців інноваційного типу викликає благотворну відновлювальну динамічну нерівновагу в економічній системі, яка в свою чергу стає певною гарантією стійкості економічної системи в сучасних умовах.

Напередодні глобальної фінансової кризи, в 2005-2007 роках в світовій економіці склалася унікальна ситуація: у всіх провідних країнах спостерігалося економічне зростання, яке багато в чому підтримувалося високим рівнем кредитування, аномальною доступністю позичкового капіталу. Але епоха доступного кредиту, «легких грошей» обернулася для світової економіки «кризою переспоживання» (рис. 7).

Низький процент позичкового капіталу

Аномальна доступність до споживчих та корпоративних кредитних

«Насичення товарних ринків»

Зниження споживчого інтереса до товарів тривалого використання

Глобальнее зниження попиту

Зменшення місткості товарних та сировинних ринків

Падіння промислового виробництва

Зростання безробіття, падіння доходів населення

Зниження платоспроможного попиту

Рис.7. Механізм глобальної «кризи переспоживання» («рецесійна петля» світової економіки )

Таким чином, суть сьогоднішніх змін в світовій економіці можна охарактеризувати як корекцію темпів економічного зростання в бік більшого консерватизму і обережності в очікуваннях кінцевих результатів діяльності. Період прискореного економічного зростання закінчився для світової економіки поверненням до нормальних (!) умов розвитку, які, можливо, додадуть посткризовому зростанню велику стійкість на противагу динамізму який мав місце раніше. У випадку з українською економікою це означає, що період протидії кризі (як надзвичайної події) завершено, а на порядку денному актуальним є нове питання - життя і робота в нових економічних умовах, для яких будуть характерні більш низькі значення як мікро-, так і макроекономічних показників.

Якісно нові соціально-економічні та політичні умови, що сформувалися в результаті системних перетворень 90-х років в Україні, призвели до глибокої кризи науки та інноваційної діяльності, модель якої не відповідала вимогам нового ринкового укладу. В даний час назріла необхідність спокійно і зважено проаналізувати сучасну ситуацію з різних точок зору.

В США, Західній Європі, насамперед у Франції та Німеччині, відбувається корекція науково-технічної політики в сторону перетворення її в інноваційну. Про це свідчать цифри загальної наукомісткості ВВП (відношення національних витрат на НДДКР )за останнє десятиліття: для США, Японії, Німеччини цей показник встановився на рівні 2,5-2,8%, у Франції та Великобританії – 2,4%, Італії та Канаді – 1,3-1,5%, а прогноз на 2015 рік передбачає підвищення показника наукомісткості ВВП.

Сім провідних держав світу, володіючи 46 макротехнологіями, контролюють більш ніж 80% ринку наукомісткої продукції. Лідируюче положення займають США , на другому місці – Німеччина, третє місце належить Японії. На частку США приходиться приблизно половина витрат на НДДКР і наукових кадрів “великої сімки”, а в ОЕСР на частку 7 з 24 країн – 90% витрат. Обсяги експорту наукомісткої продукції приносять США приблизно 700 млрд. дол. в рік, Німеччині – 530, Японії – 400. На ринку високих технологій, обсяг якого 2 трлн.дол., сили розміщено дещо інакше – США (39%), Японія –30%, Німеччина (16%).

Регіоном прискореного розвитку науково-технічної сфери в минулому десятилітті стала Південно-Східна Азія. Нові індустріальні країни (Південна Корея, Тайвань, Сінгапур, Гонконг) збільшили наукомісткість ВВП у півтора-два рази і почали наближуватися до показників європейських країн (2,2 – 2,7%), а Південна Корея досягла американського рівня (2,8%). Згідно останніх даних подібна тенденція проявляється і в Китаї. Фінансова та економічна криза 1997-1998 рр. викликали уповільнення зростання і бюджетної, і корпоративної науки, а успішне подолання криз та рекордний за післявоєнний період приріст ВВП Південної Кореї в 1999 році створили основу для інноваційна розвитку в цій країні.

В Індії частка НДДКР у ВВП стабілізувалася на рівні 0,8%, а з 1985 року в країні почала здійснюватися концепція технопарків інтелектуального типу по виробництву програмного забезпечення на експорт. І якщо в 1984 році експорт програмного забезпечення складав 5 млн. дол., то вже в 1985 році – 24 млн.дол.. В 1994 р. Індія експортувала цієї продукції на 485 млн. дол., а за результатами 1999/2000 фінансового року, Індія за схемою технопарків виготовила програмного забезпечення на 5,7 млрд.дол.. Це майже 14% всього індійського експорту і істотна частина всього світового програмного продукту.

Ще однією істотною стороною сучасних інновацій є те, що значна частина виникаючих технологій відноситься до розряду «інтелектуальних». Така назва обґрунтовано, оскільки замість того, щоб використовувати потенціал людини і його творчі здібності, ці технології функціонують безпосереднім чином (без участі людини) і автономно. Ці технології — не просто устаткування, що виконує інерційні і повторювані дії, вони пристосовуються до змін і вимог, сприймаючи напрямок, якому потрібно випливати, щоб досягти заздалегідь поставлених цілей. Вони також можуть приймати команди і пристосовуватися до них, у той же час модифікуючи методи свого функціонування.

«Інтелектуальні» технології не обмежуються тими видами, що працюють на основі мікропроцесорів і мікрокомп'ютерів. До них відноситься широкий спектр інших технологій, що використовують:

• нове покоління комп'ютерів і штучний інтелект;

• роботи, що володіють здатністю бачити, розрізняти і проводити добір;

• матеріали, що володіють пам'яттю (метали, сплави, композити й ін.), що дозволяє виробам з них повертатися до первісної чи форми змінювати її в залежності від умов навколишнього середовища;

• сенсорні пристрої (механічні, теплові, електричні, магнітні, оптичні, акустичні, хімічні і біологічні й ін.);

• хімічні системи, що вступають у дію в разі потреби (щоб подати мастильні матеріали, запобігти чи корозії зменшити тертя);

• біологічні системи (ензіми і бактерії), призначені для контролю за навколишнім середовищем;

• цілісні системи біологічного захисту, що зберігають рівновагу екологічних мікросередовищ;

• складні структури і мембрани, що можуть відокремлювати, концентрувати й очищати різні хімічні речовини, і т.д.

Нижче представлені також області, що більшість країн розглядає в якості пріоритетних для здійснення досліджень і розробок:

• нові і поновлювані джерела енергії (ядерна, сонячна і т.д.), але також і вугілля (якщо він використовується без забруднення навколишнього середовища), нові технології, створювані з метою удосконалення керування енергією (енергетикою) ;

• нові штучні матеріали (термопласти, кераміка, композити і т.д.), що поступово замінять традиційні матеріали, що стають дефіцитними чи дорогими з погляду витрат енергії на їхнє одержання;

• нові напрямки використання океану (аквакультура, мінеральні ресурси) і космосу (телекомунікації, передача сонячної енергії й ін.);

• нові розробки в мікроелектроніці й інформатиці, що докорінно змінять виробництво і сферу послуг шляхом великої автоматизації і поширення мікропроцесорів і комп'ютерних технологій;

• нові зв’язку, що змінять сферу транспорту, поступово усе більш заміняючи потоки людей і вантажів потоками інформації;

• нові розробки в біотехнології, мікробіології, біохімії і генній інженерії, що глибоко змінять сільське господарство, охорона здоров'я, хімічну і харчову промисловість і приведуть до нового потоку інновацій у цих чи сферах сферах, зв'язаних з ними.

Еженедельник Business Week совместно с консалтинговой компанией Boston Consulting Group (BCG) представили ежегодный рейтинг ведущих мировых компаний — лидеров инноваций.

В ходе исследования аналитики BCG обработали мнения 2468 топ-менеджеров из разных стран о самых передовых компаниях мира, пишет Business Week Россия (№18, 14 мая 2007). Для объективности картины голосовать за свою компанию было запрещено. От участников опроса также требовалось выбрать самую инновационную компанию из своей отрасли.

Результаты исследования не принесли сюрпризов. Как и ожидалось, среди лидеров оказались Apple и Google. Между тем, в Топ-25 появилось и несколько новичков, в частности, компания Walt Disney, а также Boeing, благодаря революционной разработке Dreamliner.

Топ-25 мировых лидеров инноваций

1. Apple. Лидер рэнкинга третий год подряд, признанный мастер в дизайне продуктов и торговых точек. Ныне Apple расширяется в сегмент мобильников. Продолжит ли Apple она свой победный марш?

2. Google. Не Google придумала поисковую рекламу, но она подняла ее на небывалую высоту. Известна хаотичностью инноваций, внедренных ею везде, от радиорекламы Google до онлайнового офисного софта.

3. Toyota Motor. Господствует в сегменте гибридов, а в ближайшие четыре года может появиться и авто plug-in. Toyota — лидер мирового автопрома, ее практику постоянного совершенствования производства копируют во всем мире.

4. General Electriс. В поисках новых возможностей для роста бизнеса GE все больше проникает на развивающиеся рынки и занимается “зелеными” технологиями.

5. Microsoft. Есть мнение, что Microsoft, скорее разворотливый последователь, нежели генератор новых идей. И все же, имея немалый R&D-бюджет, она делает продукты, способствующие сохранению гегемонии Windows и Office.

6. Procter and Gamble. P&G не один год искала свежие идеи по всему миру и использовала находки в своих интересах. СЕО А. Дж. Лафли требует еще более революционных решений.

7. ЗМ. ЗМ чего только не делает, от всем известных самоклеящихся разноцветных листочков для заметок Post-it Note до зубных пломб и кровли. Следующий шаг — ЗМ тесты для диагностики инфекций.

8. Walt Disney. СЕО Боб Айгер пестует в компании креативную культуру и воюет с бюрократией. Walt Подняться вверх в рэнкинге Disney помогло, в частности, предоставление шоу ABC Disney для продажи через iTunes и покупка студии Pixar.

9. IBM. В прошлом году IBM организовала онлайновый мозговой штурм с участием 150 тыс. человек. Ежегодно проводит семинары с привлечением специалистов IBM со стороны.

10. Sony. Sony хорошо известна как производитель разнообразной техники, но сейчас она все больше инвестирует в софт. Чтобы сделать из PlayStation 3 окно в виртуальность, Sony она даже создала свой 3D онлайновый мир.

11. Wal-Mart Stores. Ее цель — рост. Но подняться в рэнкинге ей помогли экологические акции. Она использовала свой авторитет крупнейшего в мире ритейлера для борьбы Stores за сокращение поставщиками отходов упаковочных материалов.

12. Honda Motor. Под руководством бывшего шефа R&D Honda прославилась экономичными авто. Honda Но это не все. На очереди панели солнечных батарей и реактивный самолет Motor с низким расходом горючего.

13. Nokia. Заботясь о росте оборота на развивающихся рынках, сотрудники Nokia даже захаживают в гости к местным жителям и обстоятельно с ними беседуют. В результате Nokia появилась, например, инструкция к мобильнику в картинках — для неграмотных.

14. Starbucks. В прошлом году группа R&D Starbucks создала восемь новых вкусов кофе. Начала работать собственная студия звукозаписи, в партнерстве планируется Starbucks издавать книги и снимать кино.

15. Target. Target выделяется среди своих конкурентов дискаунтеров тем, что продает дизайнерский продукт и неординарно действует в рекламе. Например, в одном Target номере The New Yorker сеть выкупила все рекламное место.

16. BMW. BMW решительна, гибка и обладает быстрой реакцией. Сотрудников здесь побуждают “нарушать правила”, когда дело касается сокращения издержек BMW или пробивания удачных идей вроде купе Z4, которое начальство поначалу отвергло.

17. Samsung Electronics. Samsung остается в передовиках, интенсивно инвестируя в новые объекты Samsung и оборудование. В центре ее внимания — конвергенция возможностей новых Electronics технологий и телефонных функций.

18. Virgin Group. Большинство бизнесов Virgin, будь то кредитки или виртуальные мобильные сети, Virgin работают по схеме партнерства: Virgin обеспечивает брендинг и клиентский сервис, Group а партнеры — большую часть средств .

19. Intel. Крупнейший в мире производитель чипов делает большие успехи и в разработке оборудования для нужд здравоохранения. Анонсирован самый мощный на данный Intel момент процессор, планируется за 2,5 млрд. дол. построить завод в Китае.

20. Amazon. Интернет-магазин сейчас модернизирует бизнес-модель, сдавая в аренду компьютерные мощности и складские помещения.

21. Boeing. Создавая Boeing 787, компания изменила общеприянтые представления о конструировании, сборке лайнеров и финансировании работ. Dreamliner — Boeing результат труда инженеров трех континентов — уже бьет рекорды продаж.

22. Dell. Dell создала себе имя на прямых продажах и квалифицированной сборке ПК. Но сейчас конкуренция разворачивается главным образом в розничной торговле Dell и в сегменте ноутбуков, и Dell старается адаптироваться к новой ситуации.

23. Genentech. Genentech — родоначальница индустрии биотехнологий. В свое время она задала в отрасли планку и с тех пор поднимает ее все выше.Формула успеха: готовность Genentech рискнуть и умение делать лекарства-блокбастеры.

24. eBay. Пионер онлайновых аукционов для индивидуальных покупателей. Когда развитие профильного бизнеса eBay стало замедляться, компания приобрела уникальный eBay стандарт IP-телефонии Skype. Вопрос: можно ли купить инновацию?

25. Cisco Systems. Давно известная хваткой по части М&А. Cisco вышла за пределы Cisco сегмента сетевого оборудования и внедряется в такие сферы, как дорогие Systems системы высокого разрешения для видеоконференций.

http://www.businessweek.com/