2.5.Швидкість обігу грошей, коефіцієнт монетизації.

Сума грошей на банківських рахунках Середньорічна величина грошової маси в обігу

Цей показник свідчить про швидкість безготівкових розрахунків. Використовуються також й інші показники швидкості обігу грошей.

На швидкість обігу грошей впливають загальноекономічні фактори, тобто циклічний розвиток виробництва, темпи його зростання, рух цін, а також грошові (монетарні) фактори, тобто структура платіжного обороту (співвідношення готівкових і безготівкових грошей), розвиток кредитних операцій і взаємних розрахунків, рівень процентних ставок за кредит на грошовому ринку, а також впровадження комп'ютерів для операцій в кредитних установах і використання електронних грошей в розрахунках. Крім цих загальних факторів, швидкість обігу грошей залежить від періодичності виплати доходів, рівномірності витрат населенням своїх коштів, рівня заощадження і накопичення.

Але так як швидкість обігу грошей обернено пропорційна кількості грошей в обігу, прискорення їх оборотності означає збільшення грошової маси. Збільшена грошова маса при тому ж обсязі товарів і послуг на ринку призводить до знецінення грошей, тобто в кінцевому підсумку є одним з факторів інфляційного процесу.

Оптимальний розмір грошової маси в обігу значно залежить від інтенсивності використання грошей в платіжному обороті чи швидкості обігу грошей.

Швидкість обігу грошей характеризує частоту, з якою кожна одиниця наявних в обороті грошей використовується в середньому періоді (рік, квартал, місяць). Між величиною грошової маси та швидкістю обігу грошей існує обернено пропорційна залежність. Зміна швидкості обігу грошей рівнозначна збільшенню чи зменшенню кількості грошей, що знаходяться в обігу.

Виходячи з рівняння І Фішера , або ВВП/ М, (2.1.)

де, V- швидкість обігу грошей;

P- середній рівень ін. на товари та послуги;

Q –фізичний обсяг товарі та послуг, що реалізовані в даному періоді;

M –середня маса грошей, що перебуває в обороті за даний період

Швидкість обігу перебуває під впливом багатьох чинників з різнонаправленим характером дії. Серед них є дві групи:

• платоспроможність і попит (зміна попиту споживачів чи суб’єктів господарювання на гроші, розвиток структури споживання, культурних потреб населення та ін.);

• пропозиція (розвиток суспільного виробництва, ринкових відносин, ринкової інфраструктури).

Зміна попиту на гроші виявляється в зміні бажання економічних суб’єктів мати у своєму розпорядженні певний запас грошей як високоліквідних активів. Якщо таке бажання збільшується, то витрачання грошей буде менш інтенсивним, між їх надходження, і грошовий обіг уповільнюється і навпаки.

При оцінці швидкості обігу грошей враховується також динаміка руху готівкового та безготівкового компонентів, взятих окремо.

Наприклад, швидкість обігу готівки:

(2.2.)

Де, V –швидкість обігу грошей;

T –товарооборот;

S –платні послуги;

Q –обсяг товарів та послуг, що реалізуються;

M₀ – готівка у господарському обороті.

Показник швидкості обігу грошей можна визначити і за іншими критеріями:

• середньою частотою використання грошової одиниці в оплаті доходів населення (визначається відношенням обсягу національного доходу до маси грошей в обороті);

• середньою частотою використання грошової одиниці у здійсненні всіх видів платежів (визначається відношенням загального обсягу грошового обороту до грошової маси);

• частотою проходження готівки через каси банків та ін.

Вплив на швидкість обігу з боку товарної пропорції визначається інтенсивністю економічних процесів, які він обслуговує:

• зміни обсягу, структури й ефективності суспільного виробництва, величини і швидкості товарних потоків на стадії обміну, розвитку ринкових зв’язків, збалансованості ринку;

• розвиток кредитних відносин і банківської системи.

• розвиток транспорту, торгівлі, банківської справи, ринку ЦП, тощо.

З показником швидкості обігу грошей оберненно-пропорційно пов'язаний коефіцієнт монетизації – відношення грошової бази до номінального ВВП, або . Показник монетизації залежить від попиту на реальні гроші, який в свою чергу залежить від ступені довіри підприємств і населення до національних грошей: чим більше показник монетизації, тим більший попит на реальні гроші. Пропозиція грошей повністю контролюється центральним банком (зміна облікової ставки, зміна резервних вимог, операції на відкритому ринку).

Розвиток багатьох країн світу значно відрізняються за роками і країнами. Існує наявність стійкого зв’язку низьких показників коефіцієнта монетизації з високими темпами інфляції і відповідно значними темпами грошової емісії.