1.5.5 Незалежність програм від зовнішніх пристроїв

Принцип полягає в тому, що зв’язок програм з конкретними пристроями здійснюється не на рівні трансляції, а в період планування їхнього виконання. Тому перекомпілювання при роботі програми з новим пристроєм не потрібне. Це дозволяє однаково здійснювати операції керування зовнішніми пристроями незалежно від їхніх конкретних фізичних характеристик. Наприклад, програмі опрацювання послідовного набору даних є байдуже, на якому носії ці дані розташовано.

1.5.6 Сумісність

Найважливішим аспектом сумісності ОС є її здатність виконувати програми, написані для інших ОС та інших апаратних платформ. Двійкова сумісність досягається при запуску виконуваної програми на іншій ОС. Для цього потрібні сумісність на рівні команд процесора, системних викликів та на рівні викликів динамічно позв’язуваних бібліотек DLL. Сумісність на рівні вихідних текстів потребує наявності відповідного транслятора у складі СПЗ і сумісності на рівні бібліотек та системних викликів. При цьому необхідне перекомпілювання наявних текстів у новий виконуваний модуль. Двійкова сумісність на рівні різних процесорів потребує емуляції бібліотечних функцій та окремих команд за допомогою підпрограм. Одним з розв’язків цієї проблеми є відповідність стандартам POSIX (Portable Operating System Interface for Computer Environments), які було запропоновано за ініціативами Всесвітньої організації ІЕЕЕ (Institute of Electrical and Electronical Engeneers – американський Інститут інженерів з електротехніки та радіоелектроніки) з метою розроблення абстрактного, платформо-незалежного стандарту. Стандартизованими є звернення до АРІ, файлова система, організація доступу до зовнішніх пристроїв, набір системних команд (моніторів). POSIX – це платформо-незалежний системний інтерфейс комп’ютерного оточення. Він стандартизує системні інтерфейси для відкритих операційних систем, оболонки, утиліти та інструментарій. Стандартизованими є завдання реального часу, процеси адміністрування, безпеки, мережні функції. На платформі POSIX створені UNIX- подібні ОС.

1.5.7 Відкритість та нарощуваність ос

Відкриті ОС мають такі властивості:

• доступність до аналізу;

• нарощуваність: у них можна вводити нові модулі, вдосконалювати попередні тощо, не порушуючи цілісності системи;

• розширення ОС надає можливості структурування за типом клієнт-сервер та програмування розподілених систем. ОС будується як сукупність привілейованої керуючої програми та набору непривілейованих послуг – “серверів”. Основна частина ОС залишається незмінною, але до неї можна додати нові сервіси або поліпшені старі. Прикладами таких систем є UNIX та LINUX.

1.5.8 Мобільність

За своєю суттю дуже близький до принципу сумісності, але відрізняється деякими вимогами до побудови ОС за такими правилами:

• ОС має бути написана мовою високого рівня й мати мінімізований обсяг коду ядра, який безпосередньо взаємодіє з апаратною частиною;

• апаратно-залежний код має бути злокалізован в кількох модулях. Можна “заховати” апаратно-залежну структуру у програмно-задані абстрактні дані. Інші модулі системи будуть працювати з цими даними, а не з апаратурою, використовуючи набір кількох функцій. У разі перенесення ОС змінюватимуться лише ці дані й функції, які маніпулюють цими даними.