
- •Системне програмне забезпечення Конспект лекцій з дисципліни „Системне програмне забезпечення”
- •2 Концептуальні основи ос.....................................................................................16
- •2.4 Концепція віртуалізації....................................................................................28
- •2.5 Концепція переривань.....................................................................................30
- •5 Операційна система unix....................................................................................57
- •1 Операційні системи та середовища
- •Основні означення та терміни
- •Сучасні системи програмування
- •Віртуальний адресний простір
- •Операційні системи для персональних комп’ютерів
- •1.5 Принципи побудови ос
- •1.5.1 Модульність
- •1.5.2 Функціональна вибірковість
- •1.5.3 Генерованость ос
- •1.5.4 Функціональна надлишковість
- •1.5.5 Незалежність програм від зовнішніх пристроїв
- •1.5.7 Відкритість та нарощуваність ос
- •1.5.9 Забезпечення безпеки обчислень
- •1.5.10 Принципи проектування ос
- •2 Концептуальні основи ос
- •2.1 Процеси
- •2.1.1 Означення процесу та граф його існування
- •2.1.2 Класифікування процесів
- •2.2 Ресурс
- •2.2.1 Означення ресурсу
- •2.2.2 Властивості та класифікування ресурсів
- •2.3 Система керування процесами
- •2.3.1 Дворівнева система керування процесами
- •2.3.2 Дисципліни розподілу процесів
- •2.4 Концепція віртуалізації
- •2.5 Концепція переривань
- •3 Захищений режим 32-розрядних процесорів
- •3.1 Основні поняття захищеного режиму
- •3.2 Сегментний механізм віртуалізації пам’яті
- •3.3 Сторінковий механізм віртуалізації пам’яті
- •4 Архітектура операційних системWindows
- •4.1 Архітектура ос Windows 98se
- •4.1.1 Драйвери пристроїв
- •4.1.2 Диспетчер віртуальних машин
- •4.1.3 Встановлювані файлові системи
- •4.1.4 Диспетчер конфігурування
- •4.1.5 Диспетчер драйверів wdm
- •4.1.6 Ядро Windows 98se
- •4.1.8 Оболонка ос
- •4.1.9 Стандартні програми Windows 98se та додатки
- •4.2 Мережна підтримка ос Windows 98se
- •4.2.1 Взаємодія відкритих систем
- •4.2.2 Мережна архітектура Windows 98se
- •4.3 Апаратна підтримка захисту ос
- •4.4 Особливості розподілу оперативної пам’яті в ос Windows nt
- •4.5 Архітектура Windows 2000
- •5 Операційна система unix
- •5.1 Загальна характеристика ос сімейства unix
- •5.2 Архітектура операційної системи unix
- •5.3 Функціонування ос unix
- •5.3.1 Ядро системи
- •5.3.2 Файлова підсистема
- •5.3.3 Підсистема керування процесами та пам’яттю
- •5.3.4 Підсистема введення/виведення
- •5.3.5 Користувачі ос unix
- •5.4 Поняття процесу в ос unix
- •5.4.1 Компоненти процесу
- •5.4.2 Ідентифікатор процесу
- •5.4.2.1 Ідентифікатор батьківського процесу
- •5.4.2.2 Ідентифікатор користувача та групи
- •5.4.3 Стани процесу в unix
- •5.4.4 Керування процесами
- •5.5 Права доступу ос unix
- •5.5.1 Поняття прав доступу користувача
- •5.5.2 Основні біти доступу
- •5.5.3 Додаткові біти доступу
- •5.5.4 Сполучення бітів доступу
- •5.6 Мережні можливості ос unix
- •Список рекомендованої літератури:
4.1.8 Оболонка ос
Оболонка (Shell) зреалізовує все, що є на робочому столі, тобто користувацький інтерфейс, забезпечує взаємодію користувача з ОС Windows 98SE. Способи доступу до локальних та мережних ресурсів, а також ресурсів Internet уніфіковано.
Оболонка формує такі логічні об‘єкти, як Мій комп’ютер, Мережне оточення, Корзина, Панель керування, Панель завдань та інші панелі, відбиває стандартні діалогові вікна та стандартні кнопки, тобто зреалізовує концепцію активного Робочого столу (Active Desktop).
Оболонка у Windows 98SE має назву Win98 Explorer. Так само в оригіналі називається диспетчер файлів – Провідник.
4.1.9 Стандартні програми Windows 98se та додатки
Стандартні програми забезпечують, насамперед, комунікації – віддалений доступ, засоби Internet: Internet Explorer, TELNET, FTP, SMTP тощо. Додатки – це Word, Excel, Access, Photoshop тощо [5].
4.2 Мережна підтримка ос Windows 98se
4.2.1 Взаємодія відкритих систем
В основу взаємодії двох комп’ютерів, що працюють у мережі, покладено взаємодію їхніх операційних систем. Модель, відбиваюча цю взаємодію, стандартизована Міжнародною організацією зі стандартизації ISO (International Оrganization for Standardization) і називається моделлю OSI (Open System Interconnect) – взаємодія відкритих систем. Ця модель визначає 7-рівневу мережну архітектуру і описує потоки даних у мережі поміж цими рівнями. Кількість рівнів обрано в такий спосіб, щоби взаємодія поміж суміжними рівнями була мінімальною. Програмним засобом одного рівня здається, що вони взаємодіють на різних комп’ютерах безпосоредньо, але ж насправді взаємодія відбувається лише на фізичному рівні за допомогою суміжних рівнів.
Сукупність правил взаємодії засобів одного рівня, функціонуючих на різних комп’ютерах, називається протоколом. Одночасно це компонент ОС, який зреалізовує ці правила. Правила взаємодії суміжних рівнів на одному комп‘ютері утворюють міжрівневий інтерфейс.
На рис. 4.4 подано модель OSI.
Рисунок 4.4 – Модель OSI
Рівень додатків є головним. На цьому рівні додатки дістають доступ до мережних ресурсів (файлів, баз даних та послуг, наприклад електронної пошти).
На цьому рівні є чинні протоколи:
Telnet, що забезпечує віддалений доступ до процедур;
FTP (File Transfer Protocol), що забезпечує передавання файлів;
SMTP (Simple Mail Transfer Protocol) – протокол передавання пошти;
SNMP (Single Net Management Protocol) – регламентує обмін поміж робочими станціями та елементами мережі.
Рівень подання даних транслює дані з рівня додатків у проміжний формат для наступного передавання. На цьому рівні можливе шифрування даних та їхнє стиснення з метою прискорення їхнього передавання мережею.
Сеансовий рівень забезпечує керування сеансом зв‘язку поміж двома додатками, які виконуються на різних комп’ютерах. Він відповідає за встановлення сеансу зв’язку, за діалог поміж додатками під час сеансу та завершення сеансу.
Транспортний рівень – це найвищий рівень, який реально займається передаванням даних поміж комп’ютерами в мережі. Протокол TCP (Transmission Control Protocol), орієнтований на з’єднання:
попередньо визначає шляхи пакетів;
зорганізовує з’єднання з конкретним персональним комп’ютером;
резервує ресурси для з’єднання;
контролює доставляння пакетів;
знищує з’єднання та звільнює ресурси.
Мережі фірми Microsoft підтримують протоколи TCP та UDP (User Datagram Protocol), які не є орієнтовано на надійний транспортний сервіс. Так само і протокол ТРХ, що його підтримують мережі Net Ware фірми Novell, з якими може працювати Windows 98SE, не орієнтований на попереднє з’єднання.
Мережний рівень забезпечує адресування пакетів даних, які надходять з транспортного рівня, перетворюючи логічні адреси й імена на фізичні адреси, визначає маршрут слідування повідомлень до одержувача, забезпечує маршрутизацію повідомлень, керує завантаженням каналів зв‘язку й підтримує протоколи IP, SPX,ICMPT, IGMPT.
Канальний рівень відповідає на підставі завадостійкого кодування за безпомилкове передавання даних через конкретний канал зв’язку поміж комп’ютерами мережі. Блоки даних на канальному рівні поєднано в кадри (Frames). Фізичному рівневі передається послідовність бітів, а прийнята з цього рівня послідовність поєднується в кадри. Після передавання кадру канальний рівень очікує на потвердження прийняття.
Фізичний рівень, використовуючи мережний адаптер, забезпечує передачавання бітів з одного комп‘ютера на інший та приймання бітів даних, регулюючи інформаційний потік у конкретному фізичному середовищі.
Мережний адаптер зорганізовує:
приймання/передавання даних до або з комп’ютера;
узгодження швидкості приймання/передавання інформації;
формування пакета даних;
паралельно-послідовне перетворювання (конвертування), кодування/ декодування;
перевірку правильності передавання;
встановлення з’єднання з потрібним абонентом у мережі;
зорганізовує власне обмін даними.
У разі розширення функцій мережні адаптери будуються на базі мікропроцесорів та модемів [5].