Який спосіб надання спільного доступу слід використовувати

Щоб вирішити, чи надати спільний доступ до файлів з будь-якої папки або зі спільної, потрібно врахувати кілька факторів.

Використовуйте будь-яку папку для спільного доступу, якщо:

• ви вважаєте за краще надавати спільний доступ до папок безпосередньо з місця їхнього розташування (як правило, у папках «Документи», «Зображення» та «Музика») і слід уникнути їх зберігання у спільній папці;

• слід мати змогу встановлювати дозволи на спільний доступ для окремих осіб, а не для всіх користувачів вашої мережі, надаючи деяким особам більше або менше доступу (або забороняючи його взагалі);

• ви надаєте спільний доступ до багатьох цифрових зображень, музики або інших великих файлів, які було б нелегко скопіювати до якоїсь окремої спільної папки. Не потрібно, щоб файли займали вдвічі більше місця в різних розташуваннях на комп’ютері;

• ви часто створюєте нові файли або оновлюєте ті, до яких слід надати спільний доступ, і не бажаєте щоразу копіювати їх до спільної папки.

Використовуйте спільну папку для спільного доступу, якщо:

• вам до вподоби зручність надання спільного доступу до файлів і папок з одного розташування комп’ютера;

• слід мати змогу швидко переглянути все, до чого ви надали доступ іншим, лише переглянувши спільну папку;

• слід все, до чого надано спільний доступ, зберігати окремо від папок «Документи», «Зображення» та «Музика»;

• слід установити дозволи на спільний доступ для всіх у мережі, а не для окремих користувачів.

Для отримання додаткових відомостей див. Спільне використання файлів у спільній папці.

На початок сторінки

Інші способи спільного використання файлів

Існує кілька інших способів спільного використання файлів, за яких не потрібно надавати спільний доступ до них із конкретних папок. Можна надати спільний доступ до файлів, використовуючи:

• мережу без точок доступу. Якщо потрібно спільно використовувати файли на двох комп’ютерах, які ще не входять до вашої мережі, але перебувають в одній кімнаті, можна створити мережу ПК-ПК (або мережа без точок доступу). Мережа без точок доступу — це тимчасове з’єднання між комп’ютерами та пристроями, встановлене з певною метою, наприклад, для надання спільного доступу до документів під час наради. Для отримання додаткової інформації див. Створення мережі ПК-ПК (без точок доступу);

• знімний носій. Можна копіювати файли на знімний носій будь-якого типу, зокрема, переносні жорсткі диски, компакт-, DVD-диски та картки флеш-пам’яті. Потім можна вставити ці носії в інший комп’ютер або приєднати їх до нього, скопіювати потрібні файли або дати знімні носії користувачам, яким слід надати спільний доступ до файлів, і дозволити скопіювати. Для отримання додаткових відомостей, див. Копіювання файлів на інший комп’ютер;

• електронну пошту. Якщо у вас тільки один або два файли для спільного використання та вони не дуже великі, найпростішим для вас способом надати до них спільний доступ, напевно, буде вкласти їх у повідомлення електронної пошти. Для отримання додаткових відомостей щодо надсилання вкладень у програмі Windows Mail див. Надсилання вкладення в повідомленні поштової програми Windows Mail;

• програму «Співпраця у Windows». Цей засіб операційної системи Windows дозволяє створити сеанс, в якому можна спільно використовувати документи, програми або робочий стіл з іншими учасниками цього сеансу. Для отримання додаткових відомостей див. Програма «Співпраця у Windows»: запитання й відповіді

• програму спільного використання файлів, сумісну з Windows. Існує багато доступних програм, призначених для спільного використання файлів;

• веб. Існує багато веб-сайтів, призначених для спільного використання фотографій та інших типів файлів;

• миттєві повідомлення. Більшість програм обміну миттєвими повідомленнями дають змогу надавати спільний доступ користувачам під час сеансу розмови в Інтернеті.

1.) Лекція №1                                         2 год

Мережі ЕОМ – загальні поняття