Лабораторна робота № 7

ТЕМА: ОДЕРЖАННЯ КОЛЛОЇДНИХ РОЗЧИНІВ.

МЕТА: ПРАКТИЧНО НАВЧИТИСЬ ОДЕРЖУВАТИ ЗОЛІ МЕТОДОМ ФІЗИЧНОЇ ТА ХІМІЧНОЇ КОНДЕНСАЦІЇ ТА ПЕПТИЗАЦІЇ.

ДОСЛІД № 1 ОДЕРЖАННЯ ЗОЛЯ ГІДРАТУ ОКИСУ ЗАЛІЗА.

ОБЛАДНАННЯ

ТА РЕАКТИВИ: 2% розчин FeCl₃, дистильована вода, вимірювальний циліндр на 50 мл, склянка чи колба на 50 мл.

Наливаємо 50 мл дистильованої води в колбу чи склянку та доводимо її

до кипіння. В киплячу воду по краплях додаємо 5-10 мл 2% розчину хлорного заліза.

Дослід № 2 одержання золя двоокису марганцю.

ОБЛАДНАННЯ

ТА РЕАКТИВИ: 0,1Н розчин КМnO_4, 1% розчин перекису водню, трубка чи паличка, фільтрувальний папір, колбочка на 100 мл, піпетка Мора на 10мл.

Піпеткою Мора відбираємо 10мл 0,1н розчину КМnO₄ , та переносимо в конічну колбочку на 100мл. Старанно помішуючи додаємо по краплях 1% розчин Н₂О₂ до тих пір, доки крапля одержаного золю взята скляною паличкою перестане забарвлювати фільтрувальний папір в рожевий колір. Відзначте колір одержаного розчину та його заряд.

Дослід № 3 одержання золю каніфолі.

ОБЛАДНАННЯ

ТА РЕАКТИВИ: 5% спиртовий розчин каніфолі, дистильована вода, колбочки на 100 мл, фільтрувальний папір, склянки на 100 мл.

Наливаємо в хімічну склянку 20-30 мл води дистильованої та енергійно перемішуючи додаємо по краплях біля 1мл 5% спиртового розчину каніфолі. Одержаний розчин профільтруємо через паперовий фільтр. Відзначте колір одержаного золю та вкажіть яким способом він одержаний.

Дослід № 4 одержання золю гідрату окису заліза методом пептизації.

Візьміть 25 мл 2% розчину хлориду заліза(III) та додайте розчин аміаку по краплях до повного виділення осаду гідроксиду заліза(III). Одержаний осад промийте дистильованою водою, для чого збовтайте його з великою кількістю води, а після відстоювання прозору рідину над осадом обережно зливаємо. В кінці відмивання відсутній запах аміаку. Промитий осад розливаємо порівну на дві колби. В одну додаємо в якості пептизатора 0,6-0,8 мл 0,1 н розчину НСl, а другу залишаємо для порівняння. Осад з поптизатором слід збовтувати та обережно нагрівати.

При настанні пептизації одержується червоно-коричневий золь гідроксиду заліза (III). Напишіть рівняння реакцій, що відбуваються, та формулу міцелли.

Лабораторна робота № 8

Тема: Коагуляція коллоїдних розчинів.

Мета: навчитися визначити коагуляцію коллоїдних розчинів і розрахувати порог коагуляції.

Обладнання та матеріали: штатив з пробірками, бюретка, мірна

пробірка або циліндр, нефелометр 0,002 М Na₂SO₄;

0,002M Na₃PO₄,стандартний коллоїдний розчин з відомою

концентрацією, розбавлений коллоїдний розчин з відомою

концентрацією, золь гідроксида заліза.

Дослід 1. Коагуляція золів електролітами і визначення порога коагуляції. Необхідно налити в пробірку 5 мл золя гідроксида заліза, а в бюретку – 0,002М розчин сірчанокислого натрію. Із бюретки необхідно повільно приливати розчин сірчанокислого натрію в пробірку з золем гідроксиду заліза при ретельному перемішуванні. Ознаком початку коагуляції є помутніння золя по всьому об’єму розчину. Записати об’єм витраченого розчину сірчанокислого натрію і обчислити порог коагуляції (ПК) за формулою:

де с – концентрація електроліту, моль/л;

υ - об’єм витраченого електроліту, мл;

ПК – порог коагуляції, моль/л;

Налити в пробірку 5 мл золя гідроксиду заліза і повторити дослід, в якості коагулюючого електроліту візьміть 0,002 М розчин Na₃PO₄. Визначте порог коагуляції. Результати двох досліді записати в таблицю:

Електроліт	Коагулюючий іон	Порог коагуляціії	Відносна коагулююча здатність.

Відносна коагулююча здатність обчислюється поділом більш високого порога коагуляції на більш низький.

Дослід 2. Очистка води коагуляцією.

Візьміть шість пробірок. В п’ять пробірок налити по 10 мл каламутної води , яка містить зважені частки глини, а в шосту – 5 мл, потім додайте різну кількість золя гідроксиду заліза; в першу – 1 мл, в другу – 2 мл; в третю – 4 мл, в четверту –

9 мл і в шосту – 8 мл. Каламутна вода без золя гідроксиду заліза в п’ятій пробірці є контрольним зразком. Вміст пробірок перемішати і залишити стояти на деякий час. Спостерігайте, в якій пробірці швидше відбувається очистка води.

Лабораторная работа № 9

Цель: проследить и изучить набухание полимеров и студии.

Оборудование и реактивы: штатив с пробирками, техно –

химические весы, водяная баня или термостат, стеклянная палочка,

термометр, бюкс, часовое стекло, пинцет, фильтровальная бумага, стакан, три колбы. Кусочек резины и каучука, желатин, бензол,

этиловый спирт, 0.5% - ный раствор желатина, 0.1 н. СН3 СООН,

0.1 н. СН3 СООNa, 0.1 н. CH3 COOH, 0.5 н. CH3 COONa.

Опыт 1. Набухание каучука и определение степени набухания

резины.

1) В начале занятия поместите кусочек каучука в бюкс с бензолом и через каждые 30 мин отмечайте состояние каучука. Отметьте все стадии набухания каучука. Каков вид набухания каучука в бензоле?

2) Взвесьте часовое стекло на технохимических весах. Положите на стекло кусочек резины и взвесьте еще раз на технохимических весах. Запишите массу часового стекла b и массу часового стекла с резиной до набухания с.

Положите резину в бюкс с бензолом ( подальше от огня). Через

20 мин выньте ее пинцетом, оботрите фильтрованной бумагой, положите на часовое стекло и взвесьте. Зная массу часового стекла

с набухающей резиной d, определите количество поглощенной

жидкости ( d - с ). Вычислите степень набухания за 20 мин по формуле:

d – с

c – b.

После этого вновь погрузите резину в бензол и определите степень набухания за 40, 60 мин. По полученным данным постройте кривую набухания, откладывая по оси абсцисс время,

а по оси ординат - степень набухания.

Определение степени набухания следует вести одновременно

с опытами 1 (1) и 2.

Опыт 2. Влияние концентрации на скорость образовании

студней.

На технохимических весах взвесьте три навески желатина:

0.4; 0.6 и 0.8 г. Поместите навески в три колбы и, прилив туда по

15 мл воды, оставьте стоять их на 30 мин. Желатин набухает.

Через 30 мин опустите колбы в кипящую водную баню до полного растворения желатина.

Содержимое колб взболтайте и охладите в термостате до 15 С.

Отметьте время погружения колб в термостат и момент обра –

зования студня. Разница между временем погружения и моментом образования студней является временем застудневания. Процесс

застудневания считается заколоченным, если желатин не вылива –

ется при переворачивании колбы.

На основании данных опыта постройте кривую, откладывая по оси абсцисс концентрацию раствора, а по оси ординат – скорость застудневания. Как влияет концентрация раствора на скорости застудневания и механические свойства студней?

Опыт 3. Определите изоэлектрической точки желатина.

В пяти пробирках приготовьте буферные ацетатные смеси с определенными значениями рН согласно таблице.

Форма записи

№ про- бирки	Состав буферной смеси н. 0.1 н. СН3СООН СН3СООNa	рН смеси	0.5 % раствор желатина, мл	Этиловый спирт мл	Степень помутнения
1	1,8 0,2	3,8	1	4
2	1,4 0,6	4,4	1	4
3	1,0 1,0	4,7	1	4

В каждую пробирку прилейте по 1 мл 0,5% - ного раствора

желатина, перемешайте раствор, добавьте по 5мл этилового спирта и вновь перемешайте раствор. Через 5мин оцените степень мутности смеси в каждой пробирке и определите изоэлектрическую

точку желатина, которая характеризуется максимальным помутнением смеси.