Дослід № 2 залежність швидкості реакції від

ТЕМПЕРАТУРИ.

Залежність швидкості реакції від температури також можливо спостерігати користуючись реакцією взаємодії гіпосульфіту з сірчаною кислотою.

ХІД РОБОТИ: Налийте в три пробірки по 2 мл розчину гіпосульфіту. В інші три пробірки по 2 мл розчину сірчаної кислоти Вимірюємо температуру розчинів. Зливаємо першу пару пробірок та включаємо секундомір при даній температурі, виключаємо секундомір з появою слабо помітної блакитності. Слідуючу пару пробірок зливаємо, відмічаємо також час реакції, але попередньо підвищуємо температуру розчинів на 20⁰С в порівнянні з початковою. Нагрівати розчини можливо в водяній лазні.

Результати досліду запишіть по формі:

№ з/п	Об’єм в мл		Температура досліду	Тривалість реакції	Швидкість реакції
	0,1н H2SO4	0,1н Na2S2O3
1 2 3	2 2 2	2 2 2

Зробіть висновок як змінюється швидкість реакції гіпосульфіту з сірчаною кислотою при підвищенні температури на 10⁰С.

Лабораторна робота № 6

ТЕМА: АДСОРБЦІЯ.

МЕТА: ПРАКТИЧНО ВИМІРЯТИ ЗАЛЕЖНІСТЬ ПИТОМОЇ АДСОРБЦІЇ ВІД КОНЦЕНТРАЦІЇ РОЗЧИНУ.

ДОСЛІД № 1 АДСОРБЦІЯ ОЦТОВОЇ КИСЛОТИ ДЕРЕВНИМ ВУГІЛЛЯМ.

Обладнання

ТА РЕАКТИВИ: колби або склянки на 100 мл, піпетки вимірювальні Мора на 5, 10, 25 мл, бюретка, скляні палички, фільтрувальний папір, деревне вугілля, 0,4н розчин їдкого натру, розчини оцтової кислоти 0,1н, 0,2н, 0,4н .

ХІД РОБОТИ. В три чисті, сухі та пронумеровані колби всипте по 0,5г порошку деревного вугілля. Піпеткою Мора відбираємо та

вносимо в колби по 25мл розчину оцтової кислоти слідуючи концентрацій:

в першу - 0,1н, в другу - 0,2н, в третю - 0,4 н. Потім збовтуємо вміст протягом 20 хвилин. Після цього відфільтруйте розчин в окремі пронумеровані колби. Кількість оцтової кислоти, що залишилась в фільтраті визначте титруванням. Для цього з кожного фільтрату відбираємо піпеткою Мора по 10 мл ков окремі нумеровані колби чи склянки, додаємо по краплі фенолфталеїну та титруємо 0,4н розчином їдкого натру. Для цього розчин їдкого натру слід налити в бюретку до нульової поділки та титрувати (повільно додавати по краплях в колбу, вміст якої безперервно коливають) до тих пір коли від останньої краплі їдкого лугу з’являється блідо – рожеве забарвлення, що не зникає протягом хвилини. Запишіть кількість витраченого 0,4н розчину їдкого лугу по бюретці на титрування в першому, другому та третьому фільтраті; Нормальність оцтової кислоти в фільтраті розрахуйте за формулою:

C_r =

де : С_к – нормальність кислоти

V_к - об’єм розчину оцтової кислоти

С_л - нормальність лугу

V_л - об’єм витраченого розчину лугу.

Розрахуйте нормальність розчину оцтової кислоти після адсорбції (в фільтраті) в першому, другому та третьому випадках. На основі даних розрахунку можливо визначити кількість оцтової кислоти, що адсорбується у всіх трьох випадках.К ількість оцтової кислоти, що адсорбується 1г деревного вугілля з 25мл її розчину визначається за формулою: А= (С0 – Сф) х 25

1000

де : С₀ – концентрація оцтової кислоти до адсорбції,

С_ф – концентрація кислоти в фільтраті після адсорбції.

Використовуючи дані досліду, побудуйте графік, відкладаючи на осі абцисс значення С₀, а на осі ординат - кількість адсорбованої оцтової кислоти 1г деревного вугілля. Зробіть висновок про залежність питомої адсорбції від концентрації розчину.