- •Методологічні основи прогнозування соціально-економічних процесів
- •1.1. Основні поняття, цілі та завдання прогнозування соціально-економічних процесів. Етапи та принципи прогнозування.
- •1.2. Передбачення як випереджувальне відображення дійсності.
- •1.3. Прогнозування та планування, їх задачі, схожість та відмінності
- •1.4. Місце прогнозування серед функцій управління соціально-економічними процесами.
- •1.5. Види та призначення прогнозів, методи та параметри прогнозів
- •1.6. Досвід прогнозування закордоном. Поточний стан прогнозування в Україні
- •1.7. Структура прогнозування розвитку національної економіки
- •Блок зовнішніх впливів на сеп
- •1.8. Інформаційне забезпечення прогнозування соціально-економічних процесів
1.8. Інформаційне забезпечення прогнозування соціально-економічних процесів
На стадії формування інформаційної бази визначаються вид і склад вихідної інформації, яка повинна відповідати специфічним вимогам: бути достовірною, точною, порівнянною і охоплювати усі хронологічні точки періоду, який аналізується.
Початкова інформація про об'єкт прогнозування може бути: 1) фактографічною (одержаною з джерела, що містить фактичні дані, необхідні для вирішення задачі прогнозу, наприклад, дані бухгалтерського звіту і т.п.), включаючи випереджаючу інформацію (наукову і технічну інформацію, що випереджає реалізацію новин в суспільній практиці; сюди відносяться – заявки на винаходи і відкриття, авторські свідоцтва, патенти і т.п.); 2) експертною (що містить експертні оцінки).
Сукупність даних про об'єкт прогнозування, організованих в систему відповідно до мети і методів прогнозування, утворює інформаційний масив прогнозування, якість якого може бути охарактеризована за допомогою двох показників:
повноти початкової інформації (ступінь забезпеченості задач прогнозу достовірною початковою інформацією), а також
інформативності змінної об'єкту прогнозування (кількості інформації про об'єкт прогнозування, що міститься в значеннях змінної з погляду задачі прогнозу; під кількістю інформації розуміється міра зменшення невизначеності ситуації, унаслідок того, що стає відомим результат іншої ситуації).
У міру видалення в минуле моментів вимірювання значень змінних об'єкту прогнозування відбувається зменшення інформативності ретроспективних значень, тобто має місце закономірність дисконтування інформації про об'єкт прогнозування.
1 ПРОЦЕС – послідовна зміна станів або явищ, що відбувається закономірним порядком; перебіг розвитку чого-небудь.