Щорічний баланс азоту і фосфору в Азовському морі, тис. Т [38]

Складові балансу	Азот	Фосфор
Надходження
з річковим стоком	61,0	5,3
з атмосферними опадами	8,3	0,6
за рахунок ерозії берегів	7,8	0,2
з чорноморськими водами	11,4	0,9
Всього	88,5	7,0
Вилучення з моря
за рахунок вилову риби	6,0	1,0
винос у Чорне море	55,3	4,0
захоронения у донних відкладеннях	27,2	2,0
Всього витрати	88,5	7,0

При середньорічному вмісті мінеральних сполук фосфору в Азовському морі 7,4 мкг/дм³ його найбільша концентрація - до 11,8 мкг/дм³ — спостерігається в зимовий період. Це пов'язане з тим, що взимку різко спадає інтенсивність біологічних процесів, зокрема фотосинтезу, внаслідок чого зменшується утилізація біогенних елементів. Навпаки, у весняні і осінні місяці їх засвоєння гідробіонтами зростає. Внаслідок цього рівень фосфору у воді знижується до 5,4—7,4 мкг/дм³. У літні дуже жаркі дні також спостерігається підвищення концентрації фосфору у воді до 9 мкг/дм³, що пов'язане із зменшенням його утилізації в умовах розвитку гіпоксії. Азот перебуває у формі органічних сполук, нітратів, нітритів і амонію. Нітритна форма азоту знаходиться у воді у відносно невеликій концентрації. Найбільший вміст припадає на амонійний азот, який утворюється внаслідок розкладу органічних сполук.

До важливих біогенних елементів належить кремній. Його середній вміст у воді Азовського моря досягає 640 мкг/дм³. Найменша концентрація у морі виявляється весною, коли його інтенсивно використовують діатомові водорості.

Оскільки Азовське море належить до неглибоких морів з інтенсивним вітровим перемішуванням води, це забезпечує аерацію води та її насиченість киснем. Взимку та навесні середній вміст кисню по всій товщі води досить високий і становить 8,5—9,0 мг 0₂/дм³ (близько 100 % насичення). У літні місяці за рахунок підвищення температури води і зменшення розчинності газів вміст кисню спадає до 5,5 мг/дм³ при середньому показнику насичення не більше 90 %. Зі зниженням температури в осінні місяці вміст кисню знову підвищується до 6,5 мг/дм³ (до 95 % насичення).

Однак при цій загальній тенденції в останні роки в Азовському морі дуже часто спостерігаються явища придухи, що спричиняє масову загибель безхребетних і риб. Причиною таких негативних екологічних явищ є різке підвищення температури води влітку, встановлення протягом кількох днів штильової погоди, при якій різко зменшується вертикальне перемішування води, внаслідок чого в придонні шари води надходить дуже мало кисню. Його вміст падає до 2,1—3,8 мг О₂/дм³. Такому різкому зниженню вмісту кисню в придонних шарах сприяє надходження у море та вихід з донних відкладень органічних речовин та хімічних забруднень, зокрема нафтопродуктів, на окиснення яких витрачається значна кількість розчиненого у воді кисню. Придухи характерні для центральних, більш глибоких районів моря, але в деякі роки це явище спостерігається на площі, більшій, ніж 20 тис. км², в тому числі і в прибережних зонах.