
- •Основні одиниці виміру, що застосовуються в гідроекології
- •Глава 1. Гідросфера та її екологічна зональність
- •Загальна характеристика гідросфери
- •Запаси (розподіл) води в гідросфері
- •Екологічна зональність Світового океану та морів
- •1.3. Екологічна зональність континентальних водойм
- •1.4. Екологічна зональність річкових систем
- •2.1. Екосистема як структурно-функціональна складова біосфери
- •2.2. Угруповання гідробіонтів окремих екологічних зон водних екосистем
- •Глава 3 Бактерії і віруси
- •3.1. Бактерії
- •3.2. Віруси.
- •Глава 4. Водорості (Algae)
- •4.1. Екологічні форми водоростей
- •4.2. Синьозелені водорості (Cyanophyta)
- •4.3. Діатомові водорості (Bacillariophyta)
- •4.4. Зелені водорості (Chlorophyta)
- •4.5. Харові водорості (Charophyta)
- •4.6. Динофітові водорості (Dinophyta)
- •4.7. Криптофітові водорості (Cryptophyta)
- •4.8. Евгленофітові водорості (Euglenophyta)
- •4.9. Золотисті водорості (Chrysophyta)
- •4.10. Жовтозелені водорості (Xanthophyta)
- •4.11. Червоні водорості, або багрянки (Rhodophyta)
- •4.12. Бурі водорості (Phaeophyta)
- •4.13. Рафідофітові водорості (Raphydophyta)
- •Глава 5. Вищі водяні рослини
- •5.1. Загальна характеристика
- •5.2. Екологічні угруповання
- •Глава 6. Водяні безхребетні тварини
- •6.1. Найпростіші (Protozoa)
- •6.2. Губки (Porifera)
- •6.3. Кишковопорожнинні (Coelenterata)
- •Плоскі черви (Plathelminthes). Турбелярії (Turbellaria )
- •6.6. Круглі черви, або первиннопорожнинні (Nemathelminthes). Нематоди (Nеmatoda) і коловертки (Rotatoria)
- •6.8. Водяні членистоногі (Arthropoda)
- •6.9. Молюски (Mollusca)
- •6.10. Щупальцеві, або червоподібні, організми (Tentaculata, або Vermoidea)
- •6.11. Щетинкощелепні, або морські стрілки (Chaetognatha)
- •6.12. Голкошкірі (Echinodermata)
- •Глава 7. Рибоподібні та риби (Pisces)
- •7.1. Екологічні особливості формування іхтіофауни
- •7.2. Рибоподібні
- •7.3. Хрящові риби (Chondrichthyes)
- •7.4. Хрящові ганоїди (Chondrostei)
- •7.5. Справжні кісткові риби (Teleostei)
- •Глава 8. Динаміка водних мас та її роль у водних екосистемах
- •8.1. Водні маси як компонент гідрологічної структури водойм і водотоків
- •8.2. Типізація водних об'єктів та їх гідрологічна характеристика
- •8.3. Роль течій у формуванні структури біоценозів та функціонуванні водних екосистем
- •Глава 9. Гідрофізичні фактори у водних екосистемах
- •9.1. Фізико-хімічні властивості води та їх екологічне значення
- •9.2. Термостабільні властивості води
- •9.3. Щільність води
- •9.4. В'язкість води і поверхневий натяг
- •9.5. Забарвлення води
- •9.6. Температурний та термічний режим водних об'єктів
- •9.7. Льодовий режим
- •9.8. Світло та його роль у функціонуванні водних екосистем
- •9.9. Седиментація, осадоутворення та формування донних ґрунтів
- •9.10. Роль гідрофізичних факторів у життєдіяльності гідро біонтів
- •Глава 10. Сольовий склад вод та адаптація до нього гідробіонтів
- •10.1. Класифікація природних вод за сольовим складом
- •10.2. Сольовий склад океанічних і морських вод
- •10.3. Сольовий склад континентальних вод
- •Класифікація якості поверхневих вод суші та естуаріїв за критеріями іонного складу [34]
- •10.4. Евригалінні і стеногалінні гідробіонти
- •10.5. Осмотичні фактори середовища та осморегуляція у гідробіонтів
- •10.6. Адаптація гідробіонтів до водно-сольових умов середовища
- •Глава 11 Іонні компоненти та їх екологічна роль
- •11.1. Неорганічні елементи океанічних, морських і прісних вод
- •11.2. Натрій, калій і цезій у водних екосистемах
- •11.3. Кальцій у водних екосистемах
- •Метаболічна роль кальцію та шляхи його надходження в організм гідробіонтів
- •11.4. Магній у морських і континентальних водах
- •11.5. Сірка природних вод та процеси сульфатредукції
- •Глава 12. Мікроелементи водних екосистем та їх біологічна роль
- •12.1. Гідробіонти як біоконцентратори мікроелементів
- •Вміст заліза у воді (мкг/дм3) і донних відкладеннях (г на 1 кг сухої маси) водойм Дністра і
- •Роль заліза у ферментативних реакціях та процесах дихання гідробіонтів
- •Вміст міді у воді (мкг/дм3) і одних відкладеннях (мг на 1 кг сухої маси) деяких водних водних об'єктів України [31, 73, 74]
- •12.4. Марганець
- •12.5. Цинк
- •Вміст цинку у воді (мкг/дм3) і донних відкладеннях (мг на 1 кг сухої маси) деяких водних об'єктів України [31, 73, 74]
- •12.6. Кобальт
- •12.7. Кадмій, хром, алюміній
- •Вміст хрому у воді (мкг/дм3) і донних відкладеннях (мг на 1 кг сухої маси) деяких водних об'єктів України [73, 74]
- •Глава 13 Кисень гідросфери та його роль у водних екосистемах
- •13.1. Кругообіг. Формування кисневого режиму
- •13.2. Розкладання органічних речовин та формування якості води
- •13.3. Роль кисню у життєдіяльності гідробіонтів.
- •13.4. Особливості використання гідробіонтами кисню з води
- •Глава 14. Діоксид вуглецю у водних екосистемах
- •14.1. Хімічні та біологічні перетворення
- •Відносна об'ємна розчинність газів у воді (долі одиниць) при парційному тиску 1 атм
- •Молярна частина, %, окремих форм вугільної кислоти у воді залежно від її рН
- •14.2. Фіксація автотрофними і гетеротрофними організмами. Фотосинтез.
- •14.3. Адаптація риб до змін вмісту діоксиду вуглецю у воді
- •15.1. Кругообіг азоту в біосфері
- •15.2. Азотфіксація у водних екосистемах
- •15.3. Засвоєння азоту в біосинтетичних процесах водоростей
- •15.4. Алохтонний і автохтонний азот водних екосистем
- •15.5. Амоніфікація, нітрифікація і денітрифікація та їх роль у кругообігу азоту у водних екосистемах
- •16.1. Неорганічний та органічний фосфор водних екосистем
- •16.2. Вміст фосфору в організмах гідробіонтів і його метаболічна роль
- •17.1. Загальне уявлення про популяцію
- •17.2. Статево-вікова структура популяцій
- •17.3. Внутрішньопопуляційна різноякісність
- •17.4. Внутрішньопопуляційні взаємини гідробіонтів
- •17.5. Чисельність та біомаса популяцій гідробіонтів. Методи їх встановлення
- •17.6. Регуляція чисельності популяції
- •17.7. Функціональні та інформаційні зв'язки в популяціях гідробіонтів
- •17.8. Щільність популяції гідробіонтів
- •Глава 18. Гідробіоценози як біологічні системи гідросфери
- •18.1. Загальна характеристика гідробіоценозів
- •18.2. Видова різноманітність гідробіоценозів
- •18.3. Гідробіоценози перехідних екологічних зон (екотопів)
- •18.4. Структура гідробіоценозів
- •18.6. Роль вищих хребетних тварин у біологічних процесах водних екосистем
- •19.1. Біологічна продукція та потік енергії у водних екосистемах
- •19.2. Деякі положення продукційної гідроекології
- •19.3. Методи визначення первинної продукції
- •19.4. Методи визначення вторинної продукції
- •19.5. Розрахунки потенційної і промислової рибопродуктивності
- •Глава 20 Органічне забруднення
- •20.1. Органічні речовини та їх кругообіг у водних екосистемах
- •20.2. Сапробність водних об'єктів
- •20.3. Самозабруднення та самоочищення водойм
- •Глава 21. Евтрофікація, її причини і наслідки для водних екосистем
- •21.1. Природна і антропогенна евтрофікація
- •21.2. «Цвітіння» води як гідробіологічний процес, зумовлений евтрофікацією
- •Глава 22. Токсичне забруднення та його наслідки для водних екосистем
- •22.1. Джерела токсичного забруднення
- •22.2. Реакція гідробіонтів на токсичні впливи
- •22.3. Гідротоксикометрія
- •22.4. Фактори, що впливають на токсичність хімічних речовин для гідробіонтів
- •22.5. Методи оцінки і контролю токсичності водного середовища для гідробіонтів
- •22.6. Фізіолого-біохімічні механізми дії токсикантів на водяні організми
- •Реакція гідробіоти на токсичну дію хімічних речовин у природних умовах
- •22.8. Біологічна індикація та моніторинг токсичних забруднень водних екосистем
- •22.9. Біологічна детоксикація та буферність водних екосистем
- •22.10. Нормування рівня токсичного забруднення
- •Глава 23. Радіонуклідне забруднення водних екосистем та його вплив на гідробіонтів.
- •23.1. Природна радіоактивність водних об'єктів
- •23.2. Радіаційне опромінення гідробіонтів природними джерелами іонізуючої радіації
- •23.3. Забруднення водних об'єктів штучними радіонуклідами
- •23.4. Забруднення водних об'єктів у Чорнобильській радіонуклідній аномалії
- •23.5. Форми радіонуклідів у природних водах
- •23.6. Розподіл та міграція радіонуклідів у водних екосистемах
- •23.7. Накопичення радіонуклідів у організмах гідробіонтів
- •23.8. Вплив радіонуклідного забруднення на гідробіонтів
- •Глава 24. Якість води
- •24.1. Екологічні та водогосподарські підходи до визначення якості води
- •24.2. Фактори, що впливають на сольовий склад вод як життєвого середовища гідробіонтів
- •24.3. Вплив внутрішньоводоймних процесів на якість води
- •24.4. Методи оцінки якості природних вод
- •Класи та категорії якості поверхневих вод суші та естуаріїв України за екологічною класифікацією [21]
- •24.5. Картографування екологічного стану поверхневих вод
- •25.1. Загальна гідрографічна характеристика
- •Структура річкової мережі України [20]
- •25.2. Геоморфологічні та ландшафтні особливості території України, що визначають формування річкової мережі
- •Глава 26. Екологія дніпровських водосховищ
- •26.1. Морфометпрична та гідрологічна характеристика зарегульованої частини Дніпра
- •Характеристика водосховищ Дніпровського каскаду [90]
- •26.2. Особливості формування екосистем
- •26.3. Основні угруповання водоростей та їх роль в екосистемах
- •26.4. Бактеріальне населення
- •26.5. Угруповання вищих водяних рослин в екосистемах
- •26.6. Основні угруповання тваринного населення
- •26.7. Забруднення, водосховищ і його вплив на формування якості води та рибопродуктивність Дніпра.
- •Глава 27. Екологія української частини басейну Дунаю
- •27.1. Загальна гідролого-гідрохімічна характеристика екосистеми Кілійської дельти
- •Вміст деяких важких металів у воді Кілійської дельти Дунаю, мкг/дм3 [74]
- •27.2. Біота Кілійської дельти
- •27.3. Басейни приток Дунаю, що стікають з Українських Карпат
- •Глава 28. Екологія Дністра
- •Гідрографічна характеристика, водність якість води
- •28.2. Угруповання гідробіонтів різних екологічних зон Дністра
- •28.3. Вплив зарегулювання на екологічний стан Дністра
- •29.1. Гідрологічний та гідрохімічний режим річки
- •29.2. Біота Південного Бугу
- •29.3. Вплив енергокомплексів на водні екосистеми
- •Глава 30. Екологія Сіверського Дінця
- •30.1. Гідрографічна мережа та водний стік ріки
- •30.2. Гідрохімічний режим та формування якості води
- •30.3. Біота Сіверського Дінця
- •Глава 31. Екологія Західного Бугу
- •Глава 32. Екологічні особливості малихрічок
- •32.1. Формування водного стоку та якості води малих річок
- •32.2. Вплив сільськогосподарського освоєння земель на екосистеми малих річок.
- •32.3. Вплив промислових підприємств та міських конгломератів на стан малих річок
- •33.1. Загальна характеристика озер України
- •33.2. Екосистема Шацьких озер
- •Глава 34. Екологічні особливості боліт
- •34.1. Загальна характеристика
- •34.2. Гідробіонти болотних екосистем
- •Глава 35. Стави рибогосподарського призначення
- •35.1. Загальна характеристика
- •35.2. Гідрохімічний режим ставів
- •35.3. Гідробіологічний режим ставів рибогосподарського призначення
- •35.4. Ставкове рибництво
- •Глава 36. Екосистеми водойм-охолоджувачів енергетичних об'єктів
- •36.1. Загальна характеристика
- •Водойми-охолоджувачі теплових і атомних електростанцій України [23]
- •36.2. Гідрохімічний режим водойм-охолоджувачів
- •36.3. Гідробіологічний режим водойм-охолоджувачів
- •36.4. «Теплове забруднення» (термофікація) водного середовища
- •36.5. Рибогосподарське використання водойм-охолоджувачів
- •Глава 37. Екосистеми каналів
- •37.1. Загальна характеристика каналів України
- •Основні магістральні канали України та їх призначення
- •37.2. Особливості гідрологічного режиму каналів та їх вплив на формування гідро біоценозів
- •37.3. Гідробіоценози каналів
- •37.4. Формування якості води в каналах
- •Глава 38. Екосистеми причорноморських лиманів
- •38.1. Екосистеми відкритих лиманів
- •Характеристика відкритих причорноморських лиманів
- •38.2. Екосистеми закритих лиманів
- •Характеристика закритих лиманів Дунай-Дністровського межиріччя
- •Показники зовнішнього водообміну закритих лиманів [88]
- •38.3. Біологічні ресурси лиманів та їх народногосподарське значення
- •Глава 39. Екосистема Чорного моря
- •39.1. Водний баланс і якість води
- •39.2. Газовий режим
- •39.3. Рослинний і тваринний світ
- •39.4. Іхтіофауна і рибний промисел
- •39.5 Проблеми екологічного оздоровлення Чорного моря
- •Глава 40. Екосистема Азовського моря
- •40.1. Формування водного балансу
- •Середній багаторічний водний баланс Азовського моря (1923—1976 pp.)
- •Зміни річкового стоку в Азовське море під впливом господарської діяльності при середніх кліматичних умовах [38]
- •40.2. Гідрохімічний режим
- •Щорічний баланс азоту і фосфору в Азовському морі, тис. Т [38]
- •40.3. Флора і фауна
- •40.4. Іхтіофауна Азовського моря
- •40.5. Вплив антропогенного навантаження на екосистему Азовського моря
- •Глава 41. Законодавче регулювання водоохоронної діяльності
33.2. Екосистема Шацьких озер
Шацькі озера розташовані у межиріччі Західного Бугу і Прип'яті на території, яку займає Шацький національний природний парк, що і визначило їх назву (рис. 139). До цієї групи належать озера, більшість з яких з'єднується між собою щтучно створеними каналами, побудованими з метою меліорації болотних масивів та регулювання стоку під час весняної повені. Через канали деякі Шацькі озера сполучаються з Західним Бугом та Прип'яттю.
Водний баланс озер формується за рахунок атмосферних опадів, притоку поверхневих та підземних вод. Так, у районі оз. Світязь атмосферні опади становлять в середньому 585— 590 мм/рік. На підземний притік припадає лише 135, тобто основною складовою водного балансу озера є атмосферні опади, а вклад інших джерел досягає лише 24 % . Подібне співвідношення характерне і для інших озер. ПІацькі озера слабопроточні. Найменший водообмін в озерах Світязь та Пісочне. Повний водообмін у них здійснюється в середньому один раз за 9 років. Для найбільш проточного оз. Сомінець цей показник становить 2,19 року.
Для озер Шацького природного національного парку найбільш характерні вітрові — дрейфові і супутні їм компенсаційні течії. Так, в оз. Світязь у верхньому півметровому шарі води швидкість переміщення водних мас досягає 15—25 см/с, а у 10—12-метровому шарі — тільки 3—7 см/с. В інших Шацьких озерах швидкість течій при подібній силі вітру менша на 20—30 % . При середній для цього регіону швидкості вітру висота хвиль в озерах Світязь та Пулемецьке досягає 10—20 см, довжина 1,5—3,0 м, а період 0,7—1,3 с. За таких умов швидкість переміщення частинок води в поверхневому шарі досягає 10—15 см/с, а на глибині 2—3 м падає до 1—2 см/с.
Для функціонування озерних екосистем особливе значення має турбулентне перемішування водних мас. З ним пов'язаний рівномірний розподіл розчинених речовин, їх обмін між окремими шарами водних мас тощо.
Швидкість течії є одним з важливих екологічних показників, від якого значною мірою залежить ефективність самоочисної здатності водойм. Так, при зростанні швидкості течії від 0 до 20 см/с ефективність самоочисної здатності в озерах зростає в 20 разів. Діапазон коливань швидкості течії в Шацьких озерах може оцінюватись як достатній для забезпечення задовільної самоочисної здатності. Серед гідрофізичних факторів, що впливають на внутрішньоводоймні процеси, важливою є температурна стратифікація озер. Для неглибоких Шацьких озер характерна гомотермія. Лише у найбільш глибоких ділянках озер Світязь та Пісочне відзначається температурна стратифікація.
ПІацькі озера мають різну трофність. Так, озера Світязь і Пісочне в цілому мезотрофні (α-олігосапробні). Навесні якість води змінюється в напрямі олігомезотрофної категорії (Р-олігосапробні води). Восени, навпаки, — до мезоевтрофних (β-мезосапробних) вод. При однакових рівнях надходження біогенних елементів у різні за глибиною озера їх трофність змінюється по-різному.
Трофосапробіологічний стан Шацьких озер визначається зовнішнім навантаженням фосфором і азотом та морфометрич-ними параметрами, серед яких найбільше значення відіграє глибина озера. При однаковій кількості фосфору, що надходить у конкретні Шацькі озера в розрахунку на одиницю об'єму води, трофність вища у мілкіших озерах. Існує також пряма залежність між величиною середнього трофосапробіологічного рангового показника від питомого надходження азоту і фосфору. Ця залежність найбільш: чітко виявляється в неглибоких озерах.
Основними джерелами надходження біогенних елементів у Шацькі озера є населені пункти, розташовані в зоні водозбору, сільськогосподарські угіддя, а в літні місяці — тисячі туристів, які відпочивають на берегах озер. Надходження фосфору в оз. Світязь і Пісочне від рекреаційних джерел майже таке ж за об'ємом, як і від населення, що постійно проживає у цьому районі. Основним джерелом забруднення озер Світязь, Пісочне, Перемут і Сомінець є сільськогосподарський сектор. Для інших озер він також відіграє важливу роль, але переважне їх забруднення пов'язане з побутовими відходами населених пунктів. Зокрема, оз. Люцимер і Чорне є типовими евтрофними (α-мезосапробними), а Кримне — евтрофним (β-мезосапробним) з тенденцією зміщення в мезоевтрофну категорію.
Встановлення залежності трофічного стану Шацьких озер від надходження біогенних елементів (азоту і фосфору), виявлення основних джерел їх антропогенної евтрофікації дало змогу обґрунтувати природо- та водоохоронні заходи, серед яких необхідність введення систем очищення господарсько-побутових стоків, упорядкування рекреаційного використання озер, введення більш ефективного контролю за використанням мінеральних і органічних добрив на орних землях.
У складі іхтіофауни озер Шацького національного парку нараховується 29 видів риб, серед яких такі акліматизанти, Як чудський сиг, білий омуль, амурський сазан, строкатий товстолоб, річковий вугор, судак звичайний. Найбільше в промислових та любительських виловах виявляється плітки, карася, ляща, уклеї. Інколи зустрічаються миньок звичайний та сом звичайний. У найбільших озерах Світязь та Пулемецьке виявлено 16 видів риб, серед яких найбільше промислове значення мають плітка, лящ, сом звичайний, річковий вугор, щука в оз. Світязь, а плітка, лящ, сазан, карась, судак та вугор — в оз. Пулемецькому. На цих риб припадає 90—92,0 % іхтіомаси загального вилову. Загалом такі ж види (з невеликими відмінностями) становлять основні об'єкти промислового рибальства і в інших Шацьких озерах. Мало чим відрізняється і їх видовий склад. Найменше видове різноманіття іхтіофауни спостерігається в оз. Чорне, де зустрічається лише 12 видів риб та їх молоді.
Багаторічний аналіз показника рибопродуктивності озер свідчить про те, що найбільшим він був у період 1945—1955 pp., коли досягав рівня 22—37 кг/га. З того часу цей показник різко зменшився. Вже в 1979—1986 pp. промислова рибопродуктивність не перевищувала 8—15 кг/га, а у 1987—1992 pp. в озерах Світязь та Пулемецьке вона впала до 2,7—4,3 кг/га. Причиною такого падіння у найбільших озерах Шацького національного парку вважається застосування електрифікованих знарядь лову, перелов та підрив чисельності плідників промислових видів риб. Лише у відносно невеликих озерах Луки, Перемут, Люцимер та Острів'янському рибопродуктивність залишилась на рівні 11,7—16,2 кг/га, а в оз.Чорне навіть досягала 31 кг/га.
Звертає на себе увагу той факт, що рівень природного відтворення багатьох видів риб різко скоротився, внаслідок чого чисельно переважають малоцінні види риб: плітка, плоскирка, краснопірка та верховодка. Відмічається низький темп росту багатьох промислових видів риб, які перетворились на тугорослі форми. Причиною таких змін є зростаючий негативний антропогенний вплив, що супроводжується погіршанням якості води, високим рекреаційним навантаженням на екосистеми озер, переловом риб. Ці чинники призвели до підриву відтворювальної здатності найбільш пінних у промисловому відношенні популяцій риб.
Навіть статус Національного парку не повністю захищає Шацькі озера від антропогенного пресу і вимагає посилення природоохоронних заходів щодо збереження цих унікальних водних екосистем.