
- •Основні одиниці виміру, що застосовуються в гідроекології
- •Глава 1. Гідросфера та її екологічна зональність
- •Загальна характеристика гідросфери
- •Запаси (розподіл) води в гідросфері
- •Екологічна зональність Світового океану та морів
- •1.3. Екологічна зональність континентальних водойм
- •1.4. Екологічна зональність річкових систем
- •2.1. Екосистема як структурно-функціональна складова біосфери
- •2.2. Угруповання гідробіонтів окремих екологічних зон водних екосистем
- •Глава 3 Бактерії і віруси
- •3.1. Бактерії
- •3.2. Віруси.
- •Глава 4. Водорості (Algae)
- •4.1. Екологічні форми водоростей
- •4.2. Синьозелені водорості (Cyanophyta)
- •4.3. Діатомові водорості (Bacillariophyta)
- •4.4. Зелені водорості (Chlorophyta)
- •4.5. Харові водорості (Charophyta)
- •4.6. Динофітові водорості (Dinophyta)
- •4.7. Криптофітові водорості (Cryptophyta)
- •4.8. Евгленофітові водорості (Euglenophyta)
- •4.9. Золотисті водорості (Chrysophyta)
- •4.10. Жовтозелені водорості (Xanthophyta)
- •4.11. Червоні водорості, або багрянки (Rhodophyta)
- •4.12. Бурі водорості (Phaeophyta)
- •4.13. Рафідофітові водорості (Raphydophyta)
- •Глава 5. Вищі водяні рослини
- •5.1. Загальна характеристика
- •5.2. Екологічні угруповання
- •Глава 6. Водяні безхребетні тварини
- •6.1. Найпростіші (Protozoa)
- •6.2. Губки (Porifera)
- •6.3. Кишковопорожнинні (Coelenterata)
- •Плоскі черви (Plathelminthes). Турбелярії (Turbellaria )
- •6.6. Круглі черви, або первиннопорожнинні (Nemathelminthes). Нематоди (Nеmatoda) і коловертки (Rotatoria)
- •6.8. Водяні членистоногі (Arthropoda)
- •6.9. Молюски (Mollusca)
- •6.10. Щупальцеві, або червоподібні, організми (Tentaculata, або Vermoidea)
- •6.11. Щетинкощелепні, або морські стрілки (Chaetognatha)
- •6.12. Голкошкірі (Echinodermata)
- •Глава 7. Рибоподібні та риби (Pisces)
- •7.1. Екологічні особливості формування іхтіофауни
- •7.2. Рибоподібні
- •7.3. Хрящові риби (Chondrichthyes)
- •7.4. Хрящові ганоїди (Chondrostei)
- •7.5. Справжні кісткові риби (Teleostei)
- •Глава 8. Динаміка водних мас та її роль у водних екосистемах
- •8.1. Водні маси як компонент гідрологічної структури водойм і водотоків
- •8.2. Типізація водних об'єктів та їх гідрологічна характеристика
- •8.3. Роль течій у формуванні структури біоценозів та функціонуванні водних екосистем
- •Глава 9. Гідрофізичні фактори у водних екосистемах
- •9.1. Фізико-хімічні властивості води та їх екологічне значення
- •9.2. Термостабільні властивості води
- •9.3. Щільність води
- •9.4. В'язкість води і поверхневий натяг
- •9.5. Забарвлення води
- •9.6. Температурний та термічний режим водних об'єктів
- •9.7. Льодовий режим
- •9.8. Світло та його роль у функціонуванні водних екосистем
- •9.9. Седиментація, осадоутворення та формування донних ґрунтів
- •9.10. Роль гідрофізичних факторів у життєдіяльності гідро біонтів
- •Глава 10. Сольовий склад вод та адаптація до нього гідробіонтів
- •10.1. Класифікація природних вод за сольовим складом
- •10.2. Сольовий склад океанічних і морських вод
- •10.3. Сольовий склад континентальних вод
- •Класифікація якості поверхневих вод суші та естуаріїв за критеріями іонного складу [34]
- •10.4. Евригалінні і стеногалінні гідробіонти
- •10.5. Осмотичні фактори середовища та осморегуляція у гідробіонтів
- •10.6. Адаптація гідробіонтів до водно-сольових умов середовища
- •Глава 11 Іонні компоненти та їх екологічна роль
- •11.1. Неорганічні елементи океанічних, морських і прісних вод
- •11.2. Натрій, калій і цезій у водних екосистемах
- •11.3. Кальцій у водних екосистемах
- •Метаболічна роль кальцію та шляхи його надходження в організм гідробіонтів
- •11.4. Магній у морських і континентальних водах
- •11.5. Сірка природних вод та процеси сульфатредукції
- •Глава 12. Мікроелементи водних екосистем та їх біологічна роль
- •12.1. Гідробіонти як біоконцентратори мікроелементів
- •Вміст заліза у воді (мкг/дм3) і донних відкладеннях (г на 1 кг сухої маси) водойм Дністра і
- •Роль заліза у ферментативних реакціях та процесах дихання гідробіонтів
- •Вміст міді у воді (мкг/дм3) і одних відкладеннях (мг на 1 кг сухої маси) деяких водних водних об'єктів України [31, 73, 74]
- •12.4. Марганець
- •12.5. Цинк
- •Вміст цинку у воді (мкг/дм3) і донних відкладеннях (мг на 1 кг сухої маси) деяких водних об'єктів України [31, 73, 74]
- •12.6. Кобальт
- •12.7. Кадмій, хром, алюміній
- •Вміст хрому у воді (мкг/дм3) і донних відкладеннях (мг на 1 кг сухої маси) деяких водних об'єктів України [73, 74]
- •Глава 13 Кисень гідросфери та його роль у водних екосистемах
- •13.1. Кругообіг. Формування кисневого режиму
- •13.2. Розкладання органічних речовин та формування якості води
- •13.3. Роль кисню у життєдіяльності гідробіонтів.
- •13.4. Особливості використання гідробіонтами кисню з води
- •Глава 14. Діоксид вуглецю у водних екосистемах
- •14.1. Хімічні та біологічні перетворення
- •Відносна об'ємна розчинність газів у воді (долі одиниць) при парційному тиску 1 атм
- •Молярна частина, %, окремих форм вугільної кислоти у воді залежно від її рН
- •14.2. Фіксація автотрофними і гетеротрофними організмами. Фотосинтез.
- •14.3. Адаптація риб до змін вмісту діоксиду вуглецю у воді
- •15.1. Кругообіг азоту в біосфері
- •15.2. Азотфіксація у водних екосистемах
- •15.3. Засвоєння азоту в біосинтетичних процесах водоростей
- •15.4. Алохтонний і автохтонний азот водних екосистем
- •15.5. Амоніфікація, нітрифікація і денітрифікація та їх роль у кругообігу азоту у водних екосистемах
- •16.1. Неорганічний та органічний фосфор водних екосистем
- •16.2. Вміст фосфору в організмах гідробіонтів і його метаболічна роль
- •17.1. Загальне уявлення про популяцію
- •17.2. Статево-вікова структура популяцій
- •17.3. Внутрішньопопуляційна різноякісність
- •17.4. Внутрішньопопуляційні взаємини гідробіонтів
- •17.5. Чисельність та біомаса популяцій гідробіонтів. Методи їх встановлення
- •17.6. Регуляція чисельності популяції
- •17.7. Функціональні та інформаційні зв'язки в популяціях гідробіонтів
- •17.8. Щільність популяції гідробіонтів
- •Глава 18. Гідробіоценози як біологічні системи гідросфери
- •18.1. Загальна характеристика гідробіоценозів
- •18.2. Видова різноманітність гідробіоценозів
- •18.3. Гідробіоценози перехідних екологічних зон (екотопів)
- •18.4. Структура гідробіоценозів
- •18.6. Роль вищих хребетних тварин у біологічних процесах водних екосистем
- •19.1. Біологічна продукція та потік енергії у водних екосистемах
- •19.2. Деякі положення продукційної гідроекології
- •19.3. Методи визначення первинної продукції
- •19.4. Методи визначення вторинної продукції
- •19.5. Розрахунки потенційної і промислової рибопродуктивності
- •Глава 20 Органічне забруднення
- •20.1. Органічні речовини та їх кругообіг у водних екосистемах
- •20.2. Сапробність водних об'єктів
- •20.3. Самозабруднення та самоочищення водойм
- •Глава 21. Евтрофікація, її причини і наслідки для водних екосистем
- •21.1. Природна і антропогенна евтрофікація
- •21.2. «Цвітіння» води як гідробіологічний процес, зумовлений евтрофікацією
- •Глава 22. Токсичне забруднення та його наслідки для водних екосистем
- •22.1. Джерела токсичного забруднення
- •22.2. Реакція гідробіонтів на токсичні впливи
- •22.3. Гідротоксикометрія
- •22.4. Фактори, що впливають на токсичність хімічних речовин для гідробіонтів
- •22.5. Методи оцінки і контролю токсичності водного середовища для гідробіонтів
- •22.6. Фізіолого-біохімічні механізми дії токсикантів на водяні організми
- •Реакція гідробіоти на токсичну дію хімічних речовин у природних умовах
- •22.8. Біологічна індикація та моніторинг токсичних забруднень водних екосистем
- •22.9. Біологічна детоксикація та буферність водних екосистем
- •22.10. Нормування рівня токсичного забруднення
- •Глава 23. Радіонуклідне забруднення водних екосистем та його вплив на гідробіонтів.
- •23.1. Природна радіоактивність водних об'єктів
- •23.2. Радіаційне опромінення гідробіонтів природними джерелами іонізуючої радіації
- •23.3. Забруднення водних об'єктів штучними радіонуклідами
- •23.4. Забруднення водних об'єктів у Чорнобильській радіонуклідній аномалії
- •23.5. Форми радіонуклідів у природних водах
- •23.6. Розподіл та міграція радіонуклідів у водних екосистемах
- •23.7. Накопичення радіонуклідів у організмах гідробіонтів
- •23.8. Вплив радіонуклідного забруднення на гідробіонтів
- •Глава 24. Якість води
- •24.1. Екологічні та водогосподарські підходи до визначення якості води
- •24.2. Фактори, що впливають на сольовий склад вод як життєвого середовища гідробіонтів
- •24.3. Вплив внутрішньоводоймних процесів на якість води
- •24.4. Методи оцінки якості природних вод
- •Класи та категорії якості поверхневих вод суші та естуаріїв України за екологічною класифікацією [21]
- •24.5. Картографування екологічного стану поверхневих вод
- •25.1. Загальна гідрографічна характеристика
- •Структура річкової мережі України [20]
- •25.2. Геоморфологічні та ландшафтні особливості території України, що визначають формування річкової мережі
- •Глава 26. Екологія дніпровських водосховищ
- •26.1. Морфометпрична та гідрологічна характеристика зарегульованої частини Дніпра
- •Характеристика водосховищ Дніпровського каскаду [90]
- •26.2. Особливості формування екосистем
- •26.3. Основні угруповання водоростей та їх роль в екосистемах
- •26.4. Бактеріальне населення
- •26.5. Угруповання вищих водяних рослин в екосистемах
- •26.6. Основні угруповання тваринного населення
- •26.7. Забруднення, водосховищ і його вплив на формування якості води та рибопродуктивність Дніпра.
- •Глава 27. Екологія української частини басейну Дунаю
- •27.1. Загальна гідролого-гідрохімічна характеристика екосистеми Кілійської дельти
- •Вміст деяких важких металів у воді Кілійської дельти Дунаю, мкг/дм3 [74]
- •27.2. Біота Кілійської дельти
- •27.3. Басейни приток Дунаю, що стікають з Українських Карпат
- •Глава 28. Екологія Дністра
- •Гідрографічна характеристика, водність якість води
- •28.2. Угруповання гідробіонтів різних екологічних зон Дністра
- •28.3. Вплив зарегулювання на екологічний стан Дністра
- •29.1. Гідрологічний та гідрохімічний режим річки
- •29.2. Біота Південного Бугу
- •29.3. Вплив енергокомплексів на водні екосистеми
- •Глава 30. Екологія Сіверського Дінця
- •30.1. Гідрографічна мережа та водний стік ріки
- •30.2. Гідрохімічний режим та формування якості води
- •30.3. Біота Сіверського Дінця
- •Глава 31. Екологія Західного Бугу
- •Глава 32. Екологічні особливості малихрічок
- •32.1. Формування водного стоку та якості води малих річок
- •32.2. Вплив сільськогосподарського освоєння земель на екосистеми малих річок.
- •32.3. Вплив промислових підприємств та міських конгломератів на стан малих річок
- •33.1. Загальна характеристика озер України
- •33.2. Екосистема Шацьких озер
- •Глава 34. Екологічні особливості боліт
- •34.1. Загальна характеристика
- •34.2. Гідробіонти болотних екосистем
- •Глава 35. Стави рибогосподарського призначення
- •35.1. Загальна характеристика
- •35.2. Гідрохімічний режим ставів
- •35.3. Гідробіологічний режим ставів рибогосподарського призначення
- •35.4. Ставкове рибництво
- •Глава 36. Екосистеми водойм-охолоджувачів енергетичних об'єктів
- •36.1. Загальна характеристика
- •Водойми-охолоджувачі теплових і атомних електростанцій України [23]
- •36.2. Гідрохімічний режим водойм-охолоджувачів
- •36.3. Гідробіологічний режим водойм-охолоджувачів
- •36.4. «Теплове забруднення» (термофікація) водного середовища
- •36.5. Рибогосподарське використання водойм-охолоджувачів
- •Глава 37. Екосистеми каналів
- •37.1. Загальна характеристика каналів України
- •Основні магістральні канали України та їх призначення
- •37.2. Особливості гідрологічного режиму каналів та їх вплив на формування гідро біоценозів
- •37.3. Гідробіоценози каналів
- •37.4. Формування якості води в каналах
- •Глава 38. Екосистеми причорноморських лиманів
- •38.1. Екосистеми відкритих лиманів
- •Характеристика відкритих причорноморських лиманів
- •38.2. Екосистеми закритих лиманів
- •Характеристика закритих лиманів Дунай-Дністровського межиріччя
- •Показники зовнішнього водообміну закритих лиманів [88]
- •38.3. Біологічні ресурси лиманів та їх народногосподарське значення
- •Глава 39. Екосистема Чорного моря
- •39.1. Водний баланс і якість води
- •39.2. Газовий режим
- •39.3. Рослинний і тваринний світ
- •39.4. Іхтіофауна і рибний промисел
- •39.5 Проблеми екологічного оздоровлення Чорного моря
- •Глава 40. Екосистема Азовського моря
- •40.1. Формування водного балансу
- •Середній багаторічний водний баланс Азовського моря (1923—1976 pp.)
- •Зміни річкового стоку в Азовське море під впливом господарської діяльності при середніх кліматичних умовах [38]
- •40.2. Гідрохімічний режим
- •Щорічний баланс азоту і фосфору в Азовському морі, тис. Т [38]
- •40.3. Флора і фауна
- •40.4. Іхтіофауна Азовського моря
- •40.5. Вплив антропогенного навантаження на екосистему Азовського моря
- •Глава 41. Законодавче регулювання водоохоронної діяльності
4.4. Зелені водорості (Chlorophyta)
До відділу зелених водоростей (Chlorophyta), які об'єднують близько 20000 видів, належать мікро- і макроскопічні форми, серед яких є одноклітинні і колоніальні, рухливі і нерухливі у вегетативному стані, монадного, гемімонадного, кокоїдного, нитчастого, різнонитчастого, тканинного, сифонального і сифонокладального типів. Тобто, у цьому відділі представлені практично всі існуючі типи будови тіла водоростей. Однією з основних ознак цих водоростей є зелене забарвлення їх хлоропластів, до складу яких входять хлорофіли а і б, α-, β-, γ-, ξ-каротини та ряд ксантофілів. У монадних форм налічується від двох до чотирьох джгутиків. Серед зелених водоростей переважають прісноводні організми, але є і солону-ватоводні та морські представники.
За морфофункціональними ознаками зелені водорості поділяються на три класи: власне зелені (Chlorophyceae), сифонові (Siphonophyceae) та кон'югати (Conjugatophyceae).
Власне зелені становлять одну з найбільших груп водоростей. Вони поділяються на такі порядки: вольвоксові (Volvocales), тетраспорові (Tetrasporales), хлорококові (Chlorococcales), хлоросарцинові (Chlorosarcinales), улотриксові (Ulotrichales), кладофорові (Cladophorales) і едогонієві (Oedogoniales).
До вольвоксових належать рухливі у вегетативному стані одноклітинні та колоніальні водорості монадної (джгутикової) організації, фотоавтотрофного типу живлення, переважно мешканці прісних вод, невеликих за розміром і глибиною евтроф-них озер, ставків та інших водойм. При масовому розвитку можуть надавати прісним водам зеленуватого забарвлення, солоним — червоного. Відіграють важливу роль у самоочищенні водойм.
Тетраспорові — нечисленний порядок, представники якого у водних екосистемах зустрічаються поодиноко і значної ролі не відіграють.
Хлорококові водорості мають одноклітинну та колоніальну кокоїдну структуру, нерухомі у вегетативній фазі життєвого циклу, широко розповсюджені у прісних та слабосолоних, добре прогрітих, багатих на біогенні елементи водоймах із стоячою або слабопротічною водою. В екосистемах річок, водосховищ, озер, ставків, каналів та інших водойм України дуже різноманітні за видовим складом і відіграють велику роль. З них широко представлені в різних біотопах види роду сценедесмус (Scenedesmus). До хлорококових належать водорості роду хлорела (Chlorella), які поширені у прісних і мінералізованих водах. Хлорела використовується як об'єкт промислового культивування (рис. 11, а).
Хлоросарцинові розповсюджені переважно в наземних біотопах, рідше вони зустрічаються у водоймах.
Улотриксові поширені у прісних проточних і стоячих водах. Значно менше їх видове різноманіття у морях, солонуватих водоймах та таких, які мають кислу або лужну реакцію води. Переважно це прикріплені, значно рідше планктонні, багатоклітинні форми нитчастої, різнонитчастої або пластинчастої структури, їх розмір коливається у різних видів від мікроскопічного до макроскопічного, що досягає декількох дециметрів у довжину (рис. 11,6). Переважна кількість видів має зелене забарвлення, а Деякі на певних стадіях розвитку — оранжеве та червоне.
Кладофорові ведуть переважно прикріплений, рідше вільно-плаваючий спосіб життя. За своєю будовою це багатоклітинні організми, що мають вигляд довгих або коротких нитчастих паєм, які ростуть поодиноко або зібрані у вигляді дерновий. Вони можуть перебувати у товщі води або скупчуватись на дні водойм, утворюючи шар товщиною 20—50 см. Такі скупчення кладофорових являють собою загрозу для личинок і мальків риб, які часто заплутуються у водоростях, немов у сітці (рис. 11, в). В Україні кладофорові зустрічаються в прісних і солонуватих водоймах та в морях.
Едогонієві мають нитчасту форму, при поділі вегетативних клітин утворюються характерні для цих водоростей ковпачки. Вони є однією з поширених форм макроскопічних водоростей, які живуть в озерах, водосховищах, ставках тощо. Можуть відриватись від твердого субстрату і спливати на поверхню водойм, утворюючи ватоподібні скупчення.
Клас сифонових водоростей представлений в основному морськими водоростями тропічної зони.
Кон'югати належать до однієї з найбільших груп зелених водоростей. Більшість кон'югат живе у прісних водах. Тільки деякі з них мешкають у солонуватих водоймах та естуаріях річок з підвищеною мінералізацією води. В основі їх розмноження лежить процес кон'югації. Це форма статевого розмноження, яка притаманна тільки водоростям цього класу. Під час кон'югації відбувається злиття двох клітин, які виконують функцію статевих клітин — гамет.
Кон'югати поділяються на такі порядки: мезотенієві (Mesotaeniales), гонатозигові (Gonatozygales), зигнемові (Zygnematales) та десмідієві (Desmidiales). На території України мезотенієві, в основному, знаходяться в болотах і заболочених водоймах. Описано всього кілька видів. Це ж стосується і гонатозигових. Значне видове різноманіття притаманне зигнемовим (близько 700 видів) та десмідієвим, які налічують більше 4 000 видів.
При масовому розвитку зигнемових на поверхні водойм утворюються яскраво-зелені слизові скупченні, які складаються з переплетених ниток (рис. 11, г). Такі ж утворення можуть вільно лежати на дні водойм, закріплюючись на піщаному або кам'янистому дні. У ставках, озерах та тихих заводях річок вони інколи вкривають значні площі.
Десмідієві переважно одноклітинні і дуже рідко утворюють ниткоподібні або слизові колонії. Вони характеризуються різноманіттям окреслень, симетричністю та красою форм (рис. 11, д). Поширені у болотах і заболочених водоймах, торф'яних озерах. Деякі види зустрічаються в тихих заводях річок та в канавах.
Зелені водорості входять до складу багатьох водних фітоценозів. При помірному розвитку вони відіграють важливу роль у підтриманні кисневого балансу водойм та процесах їх самоочищення. При масовому розвитку деяких зелених водоростей у водоймах і водотоках їх біомаса може різко погіршувати якість води, утворювати перешкоди нормальному протіканню води у каналах та інших системах її транспортування. Так, нитчастими зеленими водоростями обростають занурені у воду тверді предмети, стебла вищих водяних рослин тощо. Завдають шкоди масові обростання нитчастими водоростями бетонних берегоукріплюючих споруд каналів та водойм-охолоджувачів теплових і атомних електростанцій. У стоячих водоймах та малих річках інтенсивно розвиваються такі нитчасті зелені водорості, як кладофора (Cladophora), ризоклоніум (Rhizoclonium), спірогира (Spirogyra), фітомаса яких може досягати 5—10 кг/м2. При їх відмиранні якість води може настільки погіршуватись, Що вона стає непридатною для питного водопостачання. Крім того деякі водорості надають воді неприємних присмаків і запахів.
Зелені водорості використовують у штучно створених системах біологічного очищення стічних вод та як перспективне Джерело отримання біологічно активних речовин, ліків, парфумів.
Аквакультура зелених водоростей набула великого розвитку в ряді країн, у тому числі в Україні, як важлива частина харчової індустрії. Одноклітинна протококова водорость хлорела (Chlorella vulgaris) привернула до себе значну увагу дослідників ще у 50—70 pp. XX ст. як багате джерело для отримання маси, багатої на рослинний білок, вуглеводи та вітаміни.
Хлорелу широко використовують у системах штучного культивування в регульованих системах водопідготовки (закритих фотореакторах) для отримання цінної біологічної сировини та відновлення біологічних властивостей очищених стічних вод, а також в космічній біології як основний агент системи збагачення киснем та очищення продуктів життєдіяльності людини в умовах замкненої екологічної системи космічних кораблів, розрахованих на далекі міжпланетні рейси.