Класи та категорії якості поверхневих вод суші та естуаріїв України за екологічною класифікацією [21]

Клас якості вод	І	II			III			IV	V
Категорія якості вод	1	2		3	4		5	6	7
Назва класів і категорій якості вод за їх станом	Відмінні	Добрі			Задовільні			Погані	Дуже погані
	Відмінні	Дуже добрі	Добрі		Задовільні		Посередні	Погані	Дуже погані
Назва класів і категорій якості вод за ступенем їх чистоти (забрудненості)	Дуже чисті	Чисті			Забруднені			Брудні	Дуже брудні
	Дуже чисті	Чисті		Досить чисті	Мало забруднені		Помірно забрудне-ні	Брудні	Дуже брудні
Трофність (переважаючий тип)	Оліготрофні	Мезотрофні			Евтрофні			Політрофні	Гіпертрофні
	Оліготрофні — оліго- мезо-трофні	Мезотрофні		Мезо-евтрофні	Евтрофні		Евполі-трофні	Політрофні	Гіпертрофні
Сапробність	Олігосапробні			(β-мезосапробні			α -мезосапробні		Полісапробні
	β-оліго-сапробні	α-оліго-сапробні		(β'-мезо-сапробні		β"-мезо-сапробні	α'-мезоса-пробні	α"-мезоса-пробні	Полісапробні

24.5. Картографування екологічного стану поверхневих вод

На основі методики екологічної оцінки якості вод за відповідними категоріями здійснюється її картографування. Мета картографування — створення карт, які найбільш наочно подають інформацію про екологічний стан гідросфери в будь, якому регіоні [79].

Як приклад наведемо фрагмент і легенду карти екологічного стану поверхневих вод річки Рось. Вона є правобережною лісостеповою притокою Дніпра, що протікає в межах Вінницької, Київської і Черкаської областей України. Згідно з «Водним кодексом України» Рось є типовою середньою річкою з площею водозбору 12,6 тис. км² і довжиною 346 км. Русло Росі звивисте, ширина його в середній течії досягає 50 м, є невеликі пороги. Живлення переважно снігове. Найбільшими притоками р. Рось є Росава, Роставиця, Кам'янка, Сквирка, Протока (ліва) і Роська (права).

За останні 50 років р. Рось та більшість її притоків були зарегульовані греблями малих водосховищ та руслових ставків. Всього в її басейні створено 48 водосховищ загальною площею водного дзеркала 6,25 тис. га і 1869 ставків загальною площею водного дзеркала 15,55 тис. га.

Басейн р. Рось — це територія з розвиненим сільським господарством та з високою щільністю сільського населення. На берегах річки розташовані такі промислові центри середньої потужності, як Біла Церква і Корсунь-Шевченківський. Промислові та аграрні комплекси, які розташовані безпосередньо на берегах Росі та її басейні, є основними чинниками впливу на екосистему цього водного об'єкта.

За іонним складом води Рось належить до класу гідрокарбонатних вод групи кальцію типу І чи II. За показниками суми іонів вона відповідає групі гіпогалінних вод екологічної класифікації якості поверхневих вод і характеризується як «відмінна» та «дуже чиста».

За трофо-сапробіологічними показниками екосистема Росі належить до мезоевтрофних ((β^І-мезосапробних) вод з тенденцією зміщення до евтрофних (β^ІІ-мезосапробних) вод. Згідно з методикою екологічної оцінки якості води відносять відповідно до категорії 3 і 4. Слід відзначити, що за трофосапробіологічним показникам вода Росі більш і відповідає евполітрофним водам категорії 5. Подібним принципом оцінюється якість води і за сольовим кладом та вмістом специфічних речовин токсичної та Садіаційної дії. Так, вміст цинку, нафтопродуктів, фенолу та рєяких інших речовин на окремих ділянках характеризує воду як брудну (6) і дуже брудну (7).

Для створення карти екологічного стану поверхневих вод росі враховано 32 показники, з яких: 3 — сольового складу, 15 – трофосапробіологічних, 14 — специфічних показників токсичної і радіаційної дії.

На підставі таких даних одержана комплексна екологічна характеристика якості води Рось (рис. 20 кольор. іл.).

Можна оцінювати якість води і за окремими показниками, наприклад, за токсичною і радіаційною дією. На рис. 130 показана карта-схема екологічної оцінки якості води водних об'єктів басейну р. Рось за показниками токсичної і радіаційної дії.

Для автоматизації розрахунків якості поверхневих вод за допомогою ЕОМ з відповідним програмним забезпеченням здійснюється переведення на математичну мову масиву даних тобто здійснюється формалізація методики оцінок. При опрацюванні масиву даних з метою їх картографування застосовують геоінформаційне картографування — автоматизоване створення карт з використанням геоінформаційних систем (ГІС). Застосування ГІС-технологій дає змогу поповнювати не тільки базу даних щодо екологічного стану поверхневих вод, але і здійснювати їх територіальну інтерпретацію за допомогою таких карт.

Для оцінки стану водних об'єктів використовують результати аерокосмічного зондування Землі. Сучасний рівень розвитку космічних методів і засобів дистанційного зондування Землі дозволяє систематично отримувати різнобічну інформа­цію про стан водозбірних площ річок, озер, водосховищ та їх окремі характеристики. Застосування аерокосмічних знімків значно розширює можливості проведення гідроекологічних, природоохоронних і водогосподарських робіт. Розроблені методологічні підходи, програми і відповідні алгоритми дають змогу:

• отримувати різномасштабні знімки досліджуваних ландшафтів як єдиних природних систем водних об'єктів і площ їх водозаборів;

• виявляти ділянки поширення по акваторії забруднень із точкових або дифузних джерел їх скидання, забруднень водних об'єктів в міських районах (рис. 21 кольор. іл.);

• реєструвати формування та переміщення плям «цвітіння» води;

• контролювати утворення ділянок теплового забруднення водних об'єктів і виявляти ділянки порушення санітарних зон в районах водозаборів;

• визначати інтенсивність і масштаби процесів ерозії і абразії берегів, реєструвати переформування русел річок і відмілин, заростання гирлових зон та заболочування прилеглих територій

• здійснювати контроль гідрографічної мережі і споруд на заплавних і призаплавних ділянках, особливо в районах великих міст та в зонах великомасштабного гідротехнічного будівництва;

• здійснювати гідроекологічне районування водних об'єктів, давати загальну оцінку якості води на значних площах водного дзеркала та отримувати багато інших інформаційних матеріалів стосовно водних об'єктів.

Спеціальне опрацювання космічних знімків забезпечує отримання декількох видів інформації, наприклад, карти яскравості поверхні водних мас, однорідні і різнорідні за формою і забарвленням зони земної поверхні. Це дає змогу по кожному космічному знімку створювати декілька тематичних карт різного рівня й не тільки акваторій, але й прибережних територій.