Глава 24. Якість води

24.1. Екологічні та водогосподарські підходи до визначення якості води

Якість води — це характеристика складу і властивостей води, яка визначає її як компонент водної екосистеми, а також придатність води для конкретних цілей використання в народному господарстві. Склад і властивості води зумовлені сукупністю фізико-хімічних, біологічних та інших показників. З екологічної точки зору вода є життєвим середовищем гідробіонтів. Поряд з цим якість води можна розглядати і в контексті задоволення потреб різних галузей водоспоживання і водокористування, зокрема, питного і технічного водопостачання, зрошуваного землеробства, рекреації, риборозведення тощо. Вимоги до якості води різного призначення дещо відмінні, хоча перелік основних інгредієнтів, за якими визначається її якість, схожий. Різниця полягає не в якісному складі, а в їх кількісному вмісті у воді. Якщо мова йде про господарське або питне водопостачання, то її якість оцінюється, виходячи з вимог водогосподарських та санітарно-гігієнічних критеріїв.

Для характеристики якості води з екологічних позицій враховується широкий набір гідрофізичних, гідрохімічних, гідробіологічних, бактеріологічних та інших показників, які відображають особливості абіотичних і біотичних компонентів водних екосистем. Цей набір включає біогенні і органічні речовини, компоненти сольового складу, прозорість, активну реакцію, розчинений кисень, специфічні речовини токсичної та радіоактивної дії та інші інгредієнти.

24.2. Фактори, що впливають на сольовий склад вод як життєвого середовища гідробіонтів

Серед абіотичних компонентів, що визначають воду як життєве середовище гідробіонтів, дуже велике значення мають мінералізація та іонний склад. Вони залежать від багатьох факторів, з них можна виділити інтенсивність водообміну, надходження солей під час хвильового змучування донних відкладень, фільтрацію мінералізованих вод та молекулярну дифузію солей, які знаходяться у підземних водах. Впливають на мінералізацію вод атмосферні опади, випаровування, а в гирлових ділянках річок та лиманів — і водообмін з морем. Ці процеси особливо відчутно змінюють якість води у малопроточних і неглибоких водоймах.

Для життєдіяльності, зокрема метаболічних реакцій гідробіонтів, найбільш важливим є якісний і кількісний склад головних іонів. На іонний склад води впливають, перш за все, природні фактори. Саме вони створюють базову мінералізацію та іонний склад природних вод. Антропогенні ж фактори вносять певні зміни у загальну мінералізацію та концентраційні співвідношення окремих іонів, але їх вплив може істотно змінювати якість води.

В умовах антропогенного впливу на водні об'єкти може не просто змінюватись концентрація окремих іонів, а навіть клас і тип води. Особливо це виявляється при гідротехнічному будівництві на великих річках і територіальному перерозподілі водних ресурсів, що призводить до втягування великої кількості солей у міграційні потоки, а відповідно — і до змін солоності води різних водойм і водотоків. Так, після зарегулювання Дніпра та утворення каскаду водосховищ у його гирлову Ділянку та в Дніпровсько-Бузький лиман стало надходити в середньому 11,5 млн т за рік мінеральних речовин — на 5 % більше від середнього іонного стоку до зарегулювання. У цих умовах відповідно зросла на 5 % і мінералізація води. Домінуючими іонами у воді водосховищ стали НСО₃^- і Са²⁺. Змінилось і співвідношення окремих іонів у загальному їх витоку. Так, вміст у стоці SO₄^-2, СІ^- , Na⁺ і К⁺ збільшився, а НСО₃^– і Са²⁺, навпаки, зменшився.

Ще більшою мірою змінюється загальна мінералізація води у водоймах-охолоджувачах теплових і атомних електростанцій При утворенні водойм-охолоджувачів на деяких теплових електростанціях степової зони, коли формування якості води відбувалось під впливом засолених сульфатами і хлоридами ґрунтів, мінералізація води зростала з 350—370 до 1000 мг/дм³ і більше. Сформувались дуже тверді води сульфатно-натрієвого і хлоридно-натрієвого складу.

Великий вплив на сольовий склад має скидання стічних вод промислових, комунально-побутових та сільськогосподарських виробництв, котрий спричиняє глобальний характер антропогенного пресу на динаміку водно-сольового режиму водних екосистем у сучасний період.