- •Основні одиниці виміру, що застосовуються в гідроекології
- •Глава 1. Гідросфера та її екологічна зональність
- •Загальна характеристика гідросфери
- •Запаси (розподіл) води в гідросфері
- •Екологічна зональність Світового океану та морів
- •1.3. Екологічна зональність континентальних водойм
- •1.4. Екологічна зональність річкових систем
- •2.1. Екосистема як структурно-функціональна складова біосфери
- •2.2. Угруповання гідробіонтів окремих екологічних зон водних екосистем
- •Глава 3 Бактерії і віруси
- •3.1. Бактерії
- •3.2. Віруси.
- •Глава 4. Водорості (Algae)
- •4.1. Екологічні форми водоростей
- •4.2. Синьозелені водорості (Cyanophyta)
- •4.3. Діатомові водорості (Bacillariophyta)
- •4.4. Зелені водорості (Chlorophyta)
- •4.5. Харові водорості (Charophyta)
- •4.6. Динофітові водорості (Dinophyta)
- •4.7. Криптофітові водорості (Cryptophyta)
- •4.8. Евгленофітові водорості (Euglenophyta)
- •4.9. Золотисті водорості (Chrysophyta)
- •4.10. Жовтозелені водорості (Xanthophyta)
- •4.11. Червоні водорості, або багрянки (Rhodophyta)
- •4.12. Бурі водорості (Phaeophyta)
- •4.13. Рафідофітові водорості (Raphydophyta)
- •Глава 5. Вищі водяні рослини
- •5.1. Загальна характеристика
- •5.2. Екологічні угруповання
- •Глава 6. Водяні безхребетні тварини
- •6.1. Найпростіші (Protozoa)
- •6.2. Губки (Porifera)
- •6.3. Кишковопорожнинні (Coelenterata)
- •Плоскі черви (Plathelminthes). Турбелярії (Turbellaria )
- •6.6. Круглі черви, або первиннопорожнинні (Nemathelminthes). Нематоди (Nеmatoda) і коловертки (Rotatoria)
- •6.8. Водяні членистоногі (Arthropoda)
- •6.9. Молюски (Mollusca)
- •6.10. Щупальцеві, або червоподібні, організми (Tentaculata, або Vermoidea)
- •6.11. Щетинкощелепні, або морські стрілки (Chaetognatha)
- •6.12. Голкошкірі (Echinodermata)
- •Глава 7. Рибоподібні та риби (Pisces)
- •7.1. Екологічні особливості формування іхтіофауни
- •7.2. Рибоподібні
- •7.3. Хрящові риби (Chondrichthyes)
- •7.4. Хрящові ганоїди (Chondrostei)
- •7.5. Справжні кісткові риби (Teleostei)
- •Глава 8. Динаміка водних мас та її роль у водних екосистемах
- •8.1. Водні маси як компонент гідрологічної структури водойм і водотоків
- •8.2. Типізація водних об'єктів та їх гідрологічна характеристика
- •8.3. Роль течій у формуванні структури біоценозів та функціонуванні водних екосистем
- •Глава 9. Гідрофізичні фактори у водних екосистемах
- •9.1. Фізико-хімічні властивості води та їх екологічне значення
- •9.2. Термостабільні властивості води
- •9.3. Щільність води
- •9.4. В'язкість води і поверхневий натяг
- •9.5. Забарвлення води
- •9.6. Температурний та термічний режим водних об'єктів
- •9.7. Льодовий режим
- •9.8. Світло та його роль у функціонуванні водних екосистем
- •9.9. Седиментація, осадоутворення та формування донних ґрунтів
- •9.10. Роль гідрофізичних факторів у життєдіяльності гідро біонтів
- •Глава 10. Сольовий склад вод та адаптація до нього гідробіонтів
- •10.1. Класифікація природних вод за сольовим складом
- •10.2. Сольовий склад океанічних і морських вод
- •10.3. Сольовий склад континентальних вод
- •Класифікація якості поверхневих вод суші та естуаріїв за критеріями іонного складу [34]
- •10.4. Евригалінні і стеногалінні гідробіонти
- •10.5. Осмотичні фактори середовища та осморегуляція у гідробіонтів
- •10.6. Адаптація гідробіонтів до водно-сольових умов середовища
- •Глава 11 Іонні компоненти та їх екологічна роль
- •11.1. Неорганічні елементи океанічних, морських і прісних вод
- •11.2. Натрій, калій і цезій у водних екосистемах
- •11.3. Кальцій у водних екосистемах
- •Метаболічна роль кальцію та шляхи його надходження в організм гідробіонтів
- •11.4. Магній у морських і континентальних водах
- •11.5. Сірка природних вод та процеси сульфатредукції
- •Глава 12. Мікроелементи водних екосистем та їх біологічна роль
- •12.1. Гідробіонти як біоконцентратори мікроелементів
- •Вміст заліза у воді (мкг/дм3) і донних відкладеннях (г на 1 кг сухої маси) водойм Дністра і
- •Роль заліза у ферментативних реакціях та процесах дихання гідробіонтів
- •Вміст міді у воді (мкг/дм3) і одних відкладеннях (мг на 1 кг сухої маси) деяких водних водних об'єктів України [31, 73, 74]
- •12.4. Марганець
- •12.5. Цинк
- •Вміст цинку у воді (мкг/дм3) і донних відкладеннях (мг на 1 кг сухої маси) деяких водних об'єктів України [31, 73, 74]
- •12.6. Кобальт
- •12.7. Кадмій, хром, алюміній
- •Вміст хрому у воді (мкг/дм3) і донних відкладеннях (мг на 1 кг сухої маси) деяких водних об'єктів України [73, 74]
- •Глава 13 Кисень гідросфери та його роль у водних екосистемах
- •13.1. Кругообіг. Формування кисневого режиму
- •13.2. Розкладання органічних речовин та формування якості води
- •13.3. Роль кисню у життєдіяльності гідробіонтів.
- •13.4. Особливості використання гідробіонтами кисню з води
- •Глава 14. Діоксид вуглецю у водних екосистемах
- •14.1. Хімічні та біологічні перетворення
- •Відносна об'ємна розчинність газів у воді (долі одиниць) при парційному тиску 1 атм
- •Молярна частина, %, окремих форм вугільної кислоти у воді залежно від її рН
- •14.2. Фіксація автотрофними і гетеротрофними організмами. Фотосинтез.
- •14.3. Адаптація риб до змін вмісту діоксиду вуглецю у воді
- •15.1. Кругообіг азоту в біосфері
- •15.2. Азотфіксація у водних екосистемах
- •15.3. Засвоєння азоту в біосинтетичних процесах водоростей
- •15.4. Алохтонний і автохтонний азот водних екосистем
- •15.5. Амоніфікація, нітрифікація і денітрифікація та їх роль у кругообігу азоту у водних екосистемах
- •16.1. Неорганічний та органічний фосфор водних екосистем
- •16.2. Вміст фосфору в організмах гідробіонтів і його метаболічна роль
- •17.1. Загальне уявлення про популяцію
- •17.2. Статево-вікова структура популяцій
- •17.3. Внутрішньопопуляційна різноякісність
- •17.4. Внутрішньопопуляційні взаємини гідробіонтів
- •17.5. Чисельність та біомаса популяцій гідробіонтів. Методи їх встановлення
- •17.6. Регуляція чисельності популяції
- •17.7. Функціональні та інформаційні зв'язки в популяціях гідробіонтів
- •17.8. Щільність популяції гідробіонтів
- •Глава 18. Гідробіоценози як біологічні системи гідросфери
- •18.1. Загальна характеристика гідробіоценозів
- •18.2. Видова різноманітність гідробіоценозів
- •18.3. Гідробіоценози перехідних екологічних зон (екотопів)
- •18.4. Структура гідробіоценозів
- •18.6. Роль вищих хребетних тварин у біологічних процесах водних екосистем
- •19.1. Біологічна продукція та потік енергії у водних екосистемах
- •19.2. Деякі положення продукційної гідроекології
- •19.3. Методи визначення первинної продукції
- •19.4. Методи визначення вторинної продукції
- •19.5. Розрахунки потенційної і промислової рибопродуктивності
- •Глава 20 Органічне забруднення
- •20.1. Органічні речовини та їх кругообіг у водних екосистемах
- •20.2. Сапробність водних об'єктів
- •20.3. Самозабруднення та самоочищення водойм
- •Глава 21. Евтрофікація, її причини і наслідки для водних екосистем
- •21.1. Природна і антропогенна евтрофікація
- •21.2. «Цвітіння» води як гідробіологічний процес, зумовлений евтрофікацією
- •Глава 22. Токсичне забруднення та його наслідки для водних екосистем
- •22.1. Джерела токсичного забруднення
- •22.2. Реакція гідробіонтів на токсичні впливи
- •22.3. Гідротоксикометрія
- •22.4. Фактори, що впливають на токсичність хімічних речовин для гідробіонтів
- •22.5. Методи оцінки і контролю токсичності водного середовища для гідробіонтів
- •22.6. Фізіолого-біохімічні механізми дії токсикантів на водяні організми
- •Реакція гідробіоти на токсичну дію хімічних речовин у природних умовах
- •22.8. Біологічна індикація та моніторинг токсичних забруднень водних екосистем
- •22.9. Біологічна детоксикація та буферність водних екосистем
- •22.10. Нормування рівня токсичного забруднення
- •Глава 23. Радіонуклідне забруднення водних екосистем та його вплив на гідробіонтів.
- •23.1. Природна радіоактивність водних об'єктів
- •23.2. Радіаційне опромінення гідробіонтів природними джерелами іонізуючої радіації
- •23.3. Забруднення водних об'єктів штучними радіонуклідами
- •23.4. Забруднення водних об'єктів у Чорнобильській радіонуклідній аномалії
- •23.5. Форми радіонуклідів у природних водах
- •23.6. Розподіл та міграція радіонуклідів у водних екосистемах
- •23.7. Накопичення радіонуклідів у організмах гідробіонтів
- •23.8. Вплив радіонуклідного забруднення на гідробіонтів
- •Глава 24. Якість води
- •24.1. Екологічні та водогосподарські підходи до визначення якості води
- •24.2. Фактори, що впливають на сольовий склад вод як життєвого середовища гідробіонтів
- •24.3. Вплив внутрішньоводоймних процесів на якість води
- •24.4. Методи оцінки якості природних вод
- •Класи та категорії якості поверхневих вод суші та естуаріїв України за екологічною класифікацією [21]
- •24.5. Картографування екологічного стану поверхневих вод
- •25.1. Загальна гідрографічна характеристика
- •Структура річкової мережі України [20]
- •25.2. Геоморфологічні та ландшафтні особливості території України, що визначають формування річкової мережі
- •Глава 26. Екологія дніпровських водосховищ
- •26.1. Морфометпрична та гідрологічна характеристика зарегульованої частини Дніпра
- •Характеристика водосховищ Дніпровського каскаду [90]
- •26.2. Особливості формування екосистем
- •26.3. Основні угруповання водоростей та їх роль в екосистемах
- •26.4. Бактеріальне населення
- •26.5. Угруповання вищих водяних рослин в екосистемах
- •26.6. Основні угруповання тваринного населення
- •26.7. Забруднення, водосховищ і його вплив на формування якості води та рибопродуктивність Дніпра.
- •Глава 27. Екологія української частини басейну Дунаю
- •27.1. Загальна гідролого-гідрохімічна характеристика екосистеми Кілійської дельти
- •Вміст деяких важких металів у воді Кілійської дельти Дунаю, мкг/дм3 [74]
- •27.2. Біота Кілійської дельти
- •27.3. Басейни приток Дунаю, що стікають з Українських Карпат
- •Глава 28. Екологія Дністра
- •Гідрографічна характеристика, водність якість води
- •28.2. Угруповання гідробіонтів різних екологічних зон Дністра
- •28.3. Вплив зарегулювання на екологічний стан Дністра
- •29.1. Гідрологічний та гідрохімічний режим річки
- •29.2. Біота Південного Бугу
- •29.3. Вплив енергокомплексів на водні екосистеми
- •Глава 30. Екологія Сіверського Дінця
- •30.1. Гідрографічна мережа та водний стік ріки
- •30.2. Гідрохімічний режим та формування якості води
- •30.3. Біота Сіверського Дінця
- •Глава 31. Екологія Західного Бугу
- •Глава 32. Екологічні особливості малихрічок
- •32.1. Формування водного стоку та якості води малих річок
- •32.2. Вплив сільськогосподарського освоєння земель на екосистеми малих річок.
- •32.3. Вплив промислових підприємств та міських конгломератів на стан малих річок
- •33.1. Загальна характеристика озер України
- •33.2. Екосистема Шацьких озер
- •Глава 34. Екологічні особливості боліт
- •34.1. Загальна характеристика
- •34.2. Гідробіонти болотних екосистем
- •Глава 35. Стави рибогосподарського призначення
- •35.1. Загальна характеристика
- •35.2. Гідрохімічний режим ставів
- •35.3. Гідробіологічний режим ставів рибогосподарського призначення
- •35.4. Ставкове рибництво
- •Глава 36. Екосистеми водойм-охолоджувачів енергетичних об'єктів
- •36.1. Загальна характеристика
- •Водойми-охолоджувачі теплових і атомних електростанцій України [23]
- •36.2. Гідрохімічний режим водойм-охолоджувачів
- •36.3. Гідробіологічний режим водойм-охолоджувачів
- •36.4. «Теплове забруднення» (термофікація) водного середовища
- •36.5. Рибогосподарське використання водойм-охолоджувачів
- •Глава 37. Екосистеми каналів
- •37.1. Загальна характеристика каналів України
- •Основні магістральні канали України та їх призначення
- •37.2. Особливості гідрологічного режиму каналів та їх вплив на формування гідро біоценозів
- •37.3. Гідробіоценози каналів
- •37.4. Формування якості води в каналах
- •Глава 38. Екосистеми причорноморських лиманів
- •38.1. Екосистеми відкритих лиманів
- •Характеристика відкритих причорноморських лиманів
- •38.2. Екосистеми закритих лиманів
- •Характеристика закритих лиманів Дунай-Дністровського межиріччя
- •Показники зовнішнього водообміну закритих лиманів [88]
- •38.3. Біологічні ресурси лиманів та їх народногосподарське значення
- •Глава 39. Екосистема Чорного моря
- •39.1. Водний баланс і якість води
- •39.2. Газовий режим
- •39.3. Рослинний і тваринний світ
- •39.4. Іхтіофауна і рибний промисел
- •39.5 Проблеми екологічного оздоровлення Чорного моря
- •Глава 40. Екосистема Азовського моря
- •40.1. Формування водного балансу
- •Середній багаторічний водний баланс Азовського моря (1923—1976 pp.)
- •Зміни річкового стоку в Азовське море під впливом господарської діяльності при середніх кліматичних умовах [38]
- •40.2. Гідрохімічний режим
- •Щорічний баланс азоту і фосфору в Азовському морі, тис. Т [38]
- •40.3. Флора і фауна
- •40.4. Іхтіофауна Азовського моря
- •40.5. Вплив антропогенного навантаження на екосистему Азовського моря
- •Глава 41. Законодавче регулювання водоохоронної діяльності
22.10. Нормування рівня токсичного забруднення
Охорона водних ресурсів є частиною системи заходів з охорони навколишнього середовища. До неї належать природоохоронне законодавство, комплекс практичних заходів з охорони вод, систематичний контроль за джерелами забруднення і станом водного середовища (моніторинг), економічне забезпечення природоохоронної діяльності, екологічне виховання і освіта населення.
Основні напрямки практичної діяльності в галузі охорони вод від токсичних забруднень — очистка стічних вод, розробка стандартів і нормативів допустимого забруднення і допустимих скидів. У цьому аспекті особливого значення набувають так звані гранично допустимі концентрації токсичних речовин, які розробляються екотоксикологами, гідроекологами та гігієністами.
Гранично допустимі концентрації (ГДК) — такі концентрації хімічних речовин, які не завдають шкоди здоров'ю людини при використанні води для питних цілей (санітарно-гігієнічні ГДК), нормальній життєдіяльності риб і кормових організмів (рибогосподарські ГДК), не порушують стан водних екосистем (екологічні нормативи — ЕН, або екологічні стандарти якості вод).
Санітарно-гігієнічні ГДК, які встановлюються в дослідах на теплокровних тваринах, відносяться до галузі комунально-питного водопостачання та рекреації і стосуються тільки води, яка безпосередньо використовується людиною. Вони не захищають водні об'єкти та їх населення, оскільки при встановленні цих концентрацій не враховуються ні особливості поведінки токсикантів у водному середовищі, ні їх вплив на гідробіонтів.
Рибогосподарські ГДК визначаються в дослідах на рибах і безхребетних тваринах з широким застосуванням методів біотестування і різних фізіолого-біохімічних методик. Як правило, вони на 1—2 порядки жорсткіші від гігієнічних ГДК, і тому приймаються за основу при встановленні допустимих нормативів скидання стічних вод (ГДС) для кожного окремого підприємства, а також при попередній оцінці небезпеки різних речовин, які рекомендуються для широкого народногосподарського використання і можуть надходити у водні об'єкти.
Значні ускладнення в розробці нормативів ГДК вносить багатокомпонентний склад стічних вод і одночасне надходження у водойми різних за хімічною природою токсикантів. Крім того ГДК встановлюються для окремих конкретних Речовин, а не для їх сумішей.
У практиці охорони вод ГДК для складних сумішей встановлюють на основі досить простої формули
С1/ГДК1+ С2/ГДК2+ С3/ГДК3 Сn/ГДКn<1
де С1, С2, С3 ... Сn — концентрації окремих речовин; ГДK1 ГДК2, ГДК3 ... ГДКn— граничне-допустимі концентрації цих речовин.
Наведена формула не враховує ні взаємодії між речовинами ні можливості утворення з них більш або менш токсичних речовин, ні характер їх поєднаної дії на живі організми, яка може бути антагоністичною або синергічною по відношенню до організму гідробіонтів.
Такий же підхід часто застосовується і при рибогосподарському нормуванні, хоча він малоінформативний, оскільки не враховує закономірності розподілу токсикантів у природних популяціях і гідробіоценозах, різницю дозових навантажень на організми різного розміру, буферну функцію організмів та інших факторів.
Важливе значення для охорони здоров'я людей мають нормативи, що регламентують дозволені концентрації токсичних речовин у рибах, зокрема в їстівних частинах тіла — так звані граничне дозволені залишкові концентрації (ГДЗК), при перевищенні яких риба або її окремі їстівні частини становлять загрозу при харчовому вживанні і тому забороняється їх реалізація на ринку. Вони встановлені далеко не для всіх речовин, але для санітарно-гігієнічного контролю рибної продукції вони вкрай необхідні.
Захистити водні екосистеми від забруднення, зокрема токсичними речовинами, покликані екологічні нормативи якості води, що встановлюються на вимогу Водного кодексу України. Екологічні нормативи (ЕК) якості вод — це науково обґрунтовані кількісні значення показників якості води, в тому числі специфічних речовин токсичної дії, що відображають природний (фоновий) стан водного об'єкта та цілі водоохоронної діяльності по покращенню або збереженню його екологічного благополуччя. Для кожного токсиканта і для певного водного об'єкта (або групи однотипних водних об'єктів) ЕК встановлюються окремо.