4. Планування соціального розвитку трудових колективів.

У широкому розумінні соціальний розвиток трудових колективів – це помітні пе-

ретворення, які тягнуть за собою кількісні та якісні зміни у сферах їх життедіяльно-

сті, сприяють утвердженню колективізму й індивідуального особистісного самови-

раження членів колективу, підвищенню соціального статусу колективу і його членів,

удосконаленню соціальної та професійної структур, зростанню професійної мотива-

ції, формуванню системи цінностей.

Соціальний розвиток колективу – це процеси соціалізації кожного працівника та

всього колективу, які дають змогу регулювати та врівноважувати інтереси особисто-

сті, колективу та всього суспільства. У вузькому розумінні соціальний розвиток ко-

лестиву містить в собі ту суму факторів, які утворюють показники соціальної сфери

життєдіяльності трудового колективу.

Планування соціального розвитку колективу (соціальне планування) є системою

методів планомірного управління розвитком трудового колективу підприємства, ці-

леспрямованого регулювання соціальних процесів та прогресивного розвитку соціа-

льно-трудових відносин на рівні підприємства. Мета планування – підвищення ефек-

тивності діяльності підприємства за рахунок соціальних чинників, створення умов

для повнішого задоволення потреб працівників та розвитку членів колективу.

Соціальному плануванню на підприємстві має передувати комплекс соціологічного

дослідження трудового колективу, метою якого є аналіз соціальної ситуації, виявле-

ння її слабких місць та визначення напрямків удосконалення. Далі розробляється

план соціального розвитку трудового колективу – сукупність науково обгрунтованих

заходів, завдань, показників зі всього комплексу соціальних проблем, реалізація яких

сприятиме найефективнішому функціонуванню трудового колективу підприємства.

В плані соціального розвитку виокремлюють такі розділи та напрями робіт:

І.Удосконалення соціальної структури колективу. В цьому розділі звертається ува-

га на скорочення частки чи ліквідацію важких та шкідливих для здоров’я робіт, зни-

ження частки низько кваліфікованої праці праці, на підвищення освітнього та квалі-

фікаційного рівня співробітників, окремо розглядаються умови праці жінок, підліт-

ків, осіб похилого віку.

ІІ.Соціальні чинники розвитку виробництва та підвищення його економічної ефек-

тивності. Тут плануються заходи з інтелектуалізації праці, технічного переозброєння

впровадження нової техніки і технології, які підвищують змістовність праці, знижу-

ють її монотонність, проектування прогресивних форм організації оплати праці.

ІІІ.Покращення умов праці та побуту працівників. У плануванні особливо виділя-

ють дільниці та підрозділи з несприятливими умовами праці, передбачають заходи з

оздоровлення виробничого середовища, заміни обладнання, що є джерелом шкідли-

вості та небезпеки. Також окреслюються заходи з дотримання санітарно-гігієнічних

норм, стандартів безпеки праці, вирішується питання можливості надання працівни-

кам житла, забезпечення дитячими дошкільними закладами, місцями відпочинку.

ІV.Посилення дисципліни праці, розвиток трудової активності та творчої ініціати-

ви. Заходи в цьому напряму розробляються на основі аналізу ціннісних орієнтацій

працівників і спрямовуються на стимулювання високої трудової та виробничої дис-

ципліни, розвиток різних форм залучання працівників до справи вдосконалення ви-

рибництва тощо.

Розробкою плану соціального розвитку колективу має займатись служба соціаль-

ного розвитку, до складу якої входять висококваліфіковані спеціалісти – економісти,

соціологи, психологи, юристи. Їх завдання полягає у регулярному здійсненні соціо-

логічних досліджень, спрямованих на розробку та впровадження заходів щодо ство-

рення сприятливих соціально-психологічних умов для підвищення міри задоволено-

сті матеріальних та духовних потреб працівників, а також зростання продуктивності

праці та ефективності виробництва.

Розробка плану соціального розвитку здійснюється у декілька етапів.

1. Розробка соціального паспорту колективу.

2. Визначення цілей і завдань соціального розвитку.

3. Розробка проекту плану соціального розвитку.

4. Розробка планових показників соціального розвитку та заходів з їх виконання.

Задля здійснення планування та управління соціальним розвитком трудового колек-

тиву необхідна його кількісна оцінка за певною системою критеріїв та показників,

включаючи оцінку впливу на працівників виробничої сфери, оцінку можливостей осо-

бистого розвитку працівників, оцінку розвитку соціальної інфраструктури підприємст-

ва, оцінку роботи щодо соціального розвитку трудового колективу.

Аналіз кількісних показників соціального розвитку дає змогу оцінити ефективність

плану соціального розвитку, яка може бути економічною та соціальною. Економічна

ефективність проявляється у зростанні продуктивності праці, підвищенні якості про-

дукції та зниженні її собівартості, підвищенні рентабельності виробництва; соціальна

ж ефективність – у вдосконаленні соціальної структури трудового колективу, підви-

щенні соціального статусу та культурного рівня його членів, у раціональному викори-

станні вільного часу, зростання добробуту членів колективу, зростанні прихильності

працівників до підприємства.