2. Планування чисельності працівників.
Планування чисельності працівників всіх категорій має важливе значення для ра-
ціонального використання ресурсів праці, підвищення продуктивності праці та ефе-
ктивності виробництва.Найважливішим завданням планування чисельності праців-
ників є визначення обгрунтованої потреби в кадрах для забезпечення ритмічного
виробничого процесу та виконання виробничих завдань.
Планування персоналу є складовою загального планування діяльності і розвитку
підприємства, спрямованою на забезпечення пропорційного і динамічного розвитку
персоналу. Воно передбачає визначення загальної і додаткової потреби в наступно-
му періоді, а також розрахунок його кваліфікаційної структури.
Планування персоналу охоплює:
прогнозування перспективних потреб підприємства в персоналі (за окремими
його категоріями);
вивчення ринку праці (ринку кваліфікованої робочої сили);
аналіз стану робочих місць підприємства;
розроблення програм та заходів щодо розвитку персоналу.
Кадрове планування сприяє підтримуванню конкурентоспроможності підприємст-
ва, його подальшому розвитку й оптимальному використанню трудових ресурсів.
Практичною основою планування персоналу на підприємстві є плани економічно-
го і соціального розвитку колективів.
До основних принципів планування чисельності працівників належать:
відповідність чисельності та кваліфікації працівників обсягу та складності запланованих робіт;
обумовленість структури персоналу об’єктивними факторами виробництва;
максимальна ефективність використання робочого часу;
створення умов для підвищення кваліфікації та розширення виробничого
профілю працівників.
Потреба в персоналі, його чисельність на різних підприємствах чи фірмах визначає-
ться величиною попиту на продукцію, роботи чи послуги. Процес планування чисе-
льності персоналу включає в себе три етапи:
оцінка наявної робочої сили;
оцінка майбутніх потреб;
розробка програми задоволення потреб у відповідних працівниках.
Планування чисельності кадрів передбачає її розрахунок на основі повної трудо-
місткості, тобто розрахунок чисельності необхідної кількості працівників усіх кате-
горій і різних спеціальностей, здатних виконати весь обсяг робіт виробничої програ-
ми. Далі визначається необхідна кількість робітників, спеціалістів, службовців та уп-
равлінців за видами трудомісткості та нормами обслуговування.
Планування чисельності працівників спирається на такі показники, як спискова чи-
сельність персоналу, середньоспискова чисельність промислово-виробничого персо-
налу та його категорій, структура працівників, потреба в кадрах, баланс робочого ча-
су одного середньоспискового працівника.
3. Планування заробітної плати.
Планування заробітної плати охоплює планування фонду заробітної плати і серед-
ньої заробітної плати.
Плановий фонд заробітної плати – це вся сума коштів, що спрямовується на оплату
праці працівників у плановому періоді. Плановий фонд заробітної плати має бути
максимально раціоналізований, а це означає, що перш за все має бути достатньо об-
ґрунтованим кількісний та якісний склад персоналу. Він має врахувати і плановий
обсяг виробництва, і вимоги до якості продукції, її матеріаломісткість, енергоміст-
кість та трудомісткість, а також необхідність розвитку персоналу, підтримання в
працездатному стані всієї інфраструктури підприємства та вирішення інших поточ-
них і перспективних завдань.
Плановий фонд заробітної плати має врахувати максимально можливе (реально не-
обхідне) скорочення втрат робочого часу та підвищення обґрунтованості норм витрат
праці, показників та умов преміювання та інших форм матеріального заохочення пра-
цівників. Однак раціоналізація не повинна тягнути за собою зниження заробітної пла-
ти та гарантованості виплат за виконану роботу, падіння реальної заробітної плати.
Фонд заробітної плати має бути достатнім для нормального функціонування підприє-
мства і для підтримання високої трудової мотивації працівників.
Методи планування фонду заробітної плати залежно від етапів планування можуть
бути розділені на укрупнені та детальні. Укрупнені методи застосовуються на стадіях
попереднього планування на перспективу та ґрунтуються на врахуванні динаміки чи-
сельності працівників та середньої заробітної плати. Другим методом укрупненого
планування є планування на основі кількісно виявлених нормативних величин.
Методи детального планування фонду заробітної плати застосовуються для розра-
хунку фонду заробітної плати на черговий плановий рік з поквартальною розбивкою
та із зазначенням конкретних заходів по зменшенню витрат по заробітній платі на
одиницю продукції.
Середня заробітна плата одного працівника визначається діленням планового фонду
заробітної плати на чисельність персоналу у відповідному періоді. Визначаючи серед-
ню заробітну плату, необхідно виходити з принципу, що зростання продуктивності
праці має забезпечувати збільшення фонду накопичення підприємства і сприяти зрос-
танню добробуту працівників. Цього можна досягти лише тоді, коли підвищення про-
дуктивності праці випереджатиме зростання середньої заробітної плати.