- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •Методичні вказівки
- •Актуальність теми:
- •Конкретні цілі:
- •4. Завдання для самостійної роботи при підготовці до заняття
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів та характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття
- •4.2. Теоретичні питання до заняття
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •5. Зміст теми
- •5.1. Особливості медичного спостереження за дітьми підліткового віку. Порядок проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів дітей підліткового віку
- •5.2.4. Сутність і визначення ознак статевої зрілості різного ступеня
- •5.3. Клініка і діагностика вегетативних дисфункцій. Тактика лікаря загальної практики при вегетативних дисфункціях. Лікування вегетативних дисфункцій. Медичне та психологічне консультування.
- •5.3.1. Сучасна класифікація вегетативних дисфункцій
- •5.3.2. Діагностика вегетативних дисфункцій у дітей.
- •5.3.3. Клінічні прояви нейроциркуляторної дисфункції у дітей
- •5.3.4. Клінічні прояви вегето-судинної дисфункції у дітей
- •5.3.5. Клінічні прояви вегето-вісцеральної дисфункції у дітей
- •5.3.6. Параксизмальна вегетативна недостатність
- •5.3.7. Основні принципи лікування вегетативних дисфункцій у дітей
- •5.3.8. Немедикаментозні методи лікування вегетативних дисфункцій у дітей
- •5.3.9. Медикаментозна терапія вегетативних дисфункцій у дітей
- •5.4. Диференційна діагностика первинної та вторинної артеріальної гіпертензії у дітей підліткового віку. Тактика ведення хворого артеріальної гіпертонії на педіатричній дільниці. Диспансерний нагляд
- •5.4.1. Артеріальна гіпертензія у дітей
- •5.4.2. Механізми розвитку артеріальної гіпертензії.
- •5.4.3. Діагностика артеріальної гіпертензії
- •5.4.4. Симптоматична артеріальна гіпертензія
- •5.4.5. Ренальна гіпертензія
- •5.4.6. Вазоренальна гіпертензія
- •5.4.7. Кардіоваскулярна гіпертензія
- •5.4.8. Хвороби ниркових залоз
- •5.4.9. Класифікація артеріальної гіпертензії
- •5.4.10. Клінічна картина артеріальної гіпертензії
- •5.4.11. Лікування первинної артеріальної гіпертензії
- •5.5. Гіпертонічний криз. Надання невідкладної допомоги при вегетативному та гіпертензивному кризах.
- •5.6. Тактика ведення хворого гіпертонічною хворобою на педіатричній ділянці (диспансерний нагляд)
- •5.7. Профілактика артеріальної гіпертензії у дітей. Прогноз захворювання артеріальною гіпертензією
- •6. Матеріали для самоконтролю
- •6.1. Тестові завдання
- •6.2. Ситуаційні завдання
- •7. Рекомендована література
- •8. Допоміжні матеріали
5.4.4. Симптоматична артеріальна гіпертензія
При виявленні АГ є обов'яковим диференційно-діагностичний пошук для виключення симптоматичної АГ. До симптоматичних АГ належать:
реноваскулярні (стеноз ниркових артерій, тромбоз ниркових артерій, тромбоз ниркових вен);
ренопаренхіматозні (хронічний гломерулонефрит і пієлонефрит);
на ґрунті аномалії розвитку нирок (рефлюкс-нефропатія, полікістоз нирок, гіпоплазія нирок);
гемолітико-уремічний синдром, гідронефроз, пухлина Вільсона, Lupus-нефрит, кардіоваскулярні (коарктація аорти, хвороба Такаясу);
ендокринні (феохромацитома, нейробластома, гіпертиреоїдизм, уроджена гіперплазія надниркових залоз, первинний гіперальдостеронізм, гіпоталамічний синдром.
Перше місце серед симптоматичних АГ посідає ниркова гіпертензія, яка пов'язана з уродженою або набутою патологією нирок. При цьому можливий як вазоренальний, так і ренальний характер гіпертензії.
5.4.5. Ренальна гіпертензія
Патогенез симптоматичної гіпертонії при захворюванні нирок обумовлений підвищенням активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи; порушенням водо-сольового обміну з пригнобленням активності депресорної функції нирок, порушенням продукції кінінів і простагландинів. Основні причини: гломерулонефрит, пієлонефрит, полікістоз нирок, новоутворення нирок.
Гломерулонефрит. Для гломерулонефриту характерні зміни в аналізах сечі: макро- або мікрогематурія, протеінурія; зниження ниркових функцій, олігурія, зміни в аналізах крові у вигляді збільшення ШОЕ. Гіпертонія при гематуричній і нефротичній формах гломерулонефриту носить транзиторний характер. Стійкий гіпертонічний синдром частіше зустрічається при змішаній формі гломерулонефриту.
Пієлонефрит. Для пієлонефриту є характерними піурія, бактеріурія, мікрогематурія, циліндрурія, гіпоізестенурія, збільшення ШОЕ.
Полікістоз нирок – спадкове захворювання. Діагностується при УЗД нирок.
5.4.6. Вазоренальна гіпертензія
Основні причини: вади розвитку ниркових судин, фібром'язова дисплазія ниркових судин, аорто-артеріїт, вузолковий періартрит.
Клінічні маркети вазоренальної гіпертензії: злоякісний характер АГ, систолічний шум у ділянці проекції ниркових артерій (у ділянці черевної порожнини), асиметрія АТ на кінцівках , поширений артеріоспазм і нейроретинопатія.
Інструментальне обстеження для верифікації діагнозу має включати: екскреторну урографію, сцинтиграфію нирок, ангіографію нирок і ниркових судин. Характерним є підвищення реніну в місці зниження ниркового кровотоку.
Уроджений стеноз ниркових артерій. Характеризується високим стійким підвищенням АТ, переважно діастолічного характеру, АГ рефрактерна до гіпотензивної терапії, фізикально часто прослуховується систолічний шум у ділянці пупка, а також в епігастральній ділянці, що відповідає місцю відходження ниркової артерії від черевної аорти. Рано розвиваються зміни в органах мішенях: гіпертрофія лівого шлуночка, виражені зміни на очному дні.
Фібром'язова дисплазія ниркових артерій – більш рідка причина вазоренальної гіпертензії. Частіше зустрічається у осіб жіночої статі. За даними ангіограм стеноз локалізується в середній частині ниркової артерії. Артерія має вид чіток, колатеральна сітка не виражена. Основний вид лікування – хірургічна корекція стенозу ниркових артерій.