- •Тема 1. Суть і функції грошей
- •Альтернативні підходи до вирішення сутності грошей
- •Гроші як загальгий еквівалент
- •Гроші як гороші і гроші як капітал
- •Тема 1. Суть і функції грошей Лекція 2. Форми грошей та їх еволюція
- •1. Гроші та кредит: Підручник / м. І. Савлук, а.М. Мороз, м.Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. Ред. М. І. Савлука. – к.:кнеу, 2001. – Стор. 5 - 10.
- •2. Гроші та кредит: Підручник.- 4-те видання, перероблене і доповнене / м.І. Савлук, а.М. Мороз, і.М. Лазепко та ін., За заг ред. М.І. Савлука, - к.: кнеу, 2006 р. – стор. 7-55
- •Повноцінні гроші
- •Змішані форми
- •3. Неповноцінні гроші
- •Лекція 3. Функції грошей
- •Гроші як мірило цінності
- •Гроші як засіб обігу
- •Гроші як засіб платежу
- •Тема 2. Грошовий обіг і грошові потоки Лекція 4. Сутність та економічна основа грошового обороту
- •Гроші та кредит: Підручник / м. І. Савлук, а.М. Мороз, м.Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. Ред. М. І. Савлука. – к.:кнеу, 2001. – Стор. 63 – 80.
- •2. Гроші та кредит: Підручник.- 4-те видання, перероблене і доповнене / м.І. Савлук, а.М. Мороз, і.М. Лазепко та ін., За заг ред. М.І. Савлука, - к.: кнеу, 2006 р. – стор. 55-71.
- •Модель грошового обороту
- •Грошові потоки та їх балансування
- •Структура грошового обороту за економічним змістом
- •Тема 2. Грошовий обіг і грошові потоки Лекція 5. Маса грошей в обороті
- •Гроші та кредит: Підручник / м. І. Савлук, а.М. Мороз, м.Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. Ред. М. І. Савлука. – к.:кнеу, 2001. – Стор. 63 – 80.
- •2. Гроші та кредит: Підручник.- 4-те видання, перероблене і доповнене / м.І. Савлук, а.М. Мороз, і.М. Лазепко та ін., За заг ред. М.І. Савлука, - к.: кнеу, 2006 р. – стор. 55-71.
- •Грошова маса та її структуризація
- •Грошові агрегати
- •Грошова база
- •Швидкість обігу грошей
- •Тема 3. Грошовий ринок Лекція 6. Грошовий ринок, його сутність та структура
- •1. Гроші та кредит: Підручник / м. І. Савлук, а.М. Мороз, м.Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. Ред. М. І. Савлука. – к.:кнеу, 2001. – Стор. 105 – 152.
- •2. Гроші та кредит: Підручник.- 4-те видання, перероблене і доповнене / м.І. Савлук, а.М. Мороз, і.М. Лазепко та ін., За заг ред. М.І. Савлука, - к.: кнеу, 2006 р. – стор. 89-145.
- •Об’єкти та інструменти купівлі-продажу грошей
- •2. Суб’єкти грошового ринку
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 3. Грошовий ринок Лекція 7. Попит на гроші
- •1. Гроші та кредит: Підручник / м. І. Савлук, а.М. Мороз, м.Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. Ред. М. І. Савлука. – к.:кнеу, 2001. – Стор. 105 – 152.
- •2. Гроші та кредит: Підручник.- 4-те видання, перероблене і доповнене / м.І. Савлук, а.М. Мороз, і.М. Лазепко та ін., За заг ред. М.І. Савлука, - к.: кнеу, 2006 р. – стор. 89-145.
- •1. Попит на гроші
- •2. Цілі та мотиви попиту на гроші
- •3. Чинники впливу попиту на гроші
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 3. Грошовий ринок Лекція 8. Пропозиція грошей
- •1. Гроші та кредит: Підручник / м. І. Савлук, а.М. Мороз, м.Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. Ред. М. І. Савлука. – к.:кнеу, 2001. – Стор. 105 – 152.
- •2. Гроші та кредит: Підручник.- 4-те видання, перероблене і доповнене / м.І. Савлук, а.М. Мороз, і.М. Лазепко та ін., За заг ред. М.І. Савлука, - к.: кнеу, 2006 р. – стор. 89-145.
- •1. Поняття пропозиції грошей
- •2. Чинники впливу на пропозицію грошей
- •3. Графічне зображення пропозиції грошей
- •Тема 4. Грошові системи Лекція 9. Сутність, призначення та структура грошової системи
- •Питання для самостійного вивчення:
- •1. Гроші та кредит: Підручник / м. І. Савлук, а.М. Мороз, м.Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. Ред. М. І. Савлука. – к.:кнеу, 2001. – Стор. 153 – 174.
- •2. Гроші та кредит: Підручник.- 4-те видання, перероблене і доповнене / м.І. Савлук, а.М. Мороз, і.М. Лазепко та ін., За заг ред. М.І. Савлука, - к.: кнеу, 2006 р. – стор. 145-161.
- •Сутність грошової системи
- •Призначення грошової системи
- •Структура грошової системи
- •Тема 4. Грошові системи Лекція 10. Види грошових систем та їх еволюція
- •1. Гроші та кредит: Підручник / м. І. Савлук, а.М. Мороз, м.Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. Ред. М. І. Савлука. – к.:кнеу, 2001. – Стор. 153 – 174.
- •2. Гроші та кредит: Підручник.- 4-те видання, перероблене і доповнене / м.І. Савлук, а.М. Мороз, і.М. Лазепко та ін., За заг ред. М.І. Савлука, - к.: кнеу, 2006 р. – стор. 145-161.
- •Система металевого обігу
- •Система паперово-кредитного обігу
- •Сучасні грошові системи
- •Тема 4. Грошові системи Лекція 11. Створення і розвиток грошової системи України
- •1. Гроші та кредит: Підручник / м. І. Савлук, а.М. Мороз, м.Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. Ред. М. І. Савлука. – к.:кнеу, 2001. – Стор. 153 – 174.
- •2. Гроші та кредит: Підручник.- 4-те видання, перероблене і доповнене / м.І. Савлук, а.М. Мороз, і.М. Лазепко та ін., За заг ред. М.І. Савлука, - к.: кнеу, 2006 р. – стор. 145-161.
- •Створення власної грошової системи
- •Розбудова грошової системи
- •Подальше вдосконалення грошової системи
- •Тема 5. Інфляція та грошові реформи Лекція 12. Інфляція
- •1. Гроші та кредит: Підручник / м. І. Савлук, а.М. Мороз, м.Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. Ред. М. І. Савлука. – к.:кнеу, 2001. – Стор. 212 – 250.
- •2. Гроші та кредит: Підручник.- 4-те видання, перероблене і доповнене / м.І. Савлук, а.М. Мороз, і.М. Лазепко та ін., За заг ред. М.І. Савлука, - к.: кнеу, 2006 р. – стор. 193-222.
- •Суть, причини, форми інфляції
- •Закономірності інфляції.
- •3. Вимірювання інфляції
- •Тема 5. Інфляція і грошові реформи. Лекція 13. Грошові реформи.
- •1. Гроші та кредит: Підручник / м. І. Савлук, а.М. Мороз, м.Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. Ред. М. І. Савлука. – к.:кнеу, 2001. – Стор. 212 – 250.
- •2. Гроші та кредит: Підручник.- 4-те видання, перероблене і доповнене / м.І. Савлук, а.М. Мороз, і.М. Лазепко та ін., За заг ред. М.І. Савлука, - к.: кнеу, 2006 р. – стор. 222-232.
- •Сутність грошових реформ
- •Види грошових реформ
- •3. Грошові реформи в Україні
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 6. Валютний ринок і валютні системи Лекція 14. Валютний ринок
- •1. Гроші та кредит: Підручник / м. І. Савлук, а.М. Мороз, м.Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. Ред. М. І. Савлука. – к.:кнеу, 2001. – Стор. 251 – 281.
- •2. Гроші та кредит: Підручник.- 4-те видання, перероблене і доповнене / м.І. Савлук, а.М. Мороз, і.М. Лазепко та ін., За заг ред. М.І. Савлука, - к.: кнеу, 2006 р. – стор. 232-265.
- •1. Сутність понять валютного ринку
- •2. Класифікація валютних ринків
- •3. Функції та операції валютного ринку
- •Тема 6. Валютний ринок і валютні системи Лекція 15. Валютний курс
- •Перелік літератури:
- •1. Сутність та призначення валютного курсу
- •2. Види валютних курсів
- •Переваги та недоліки фіксованого та плаваючого валютного курсу
- •Тема 6. Валютний ринок і валютні системи Лекція 16. Валютні системи
- •Перелік літератури:
- •Поняття та структура валютної системи
- •Валютна політика
- •Валютне регулювання
- •Тема 7. Кількісна теорія грошей та сучасний монетаризм Лекція 17. Класична кількісна теорія грошей та її еволюція
- •5. Гроші та кредит: Підручник.- 4-те видання, перероблене і доповнене / м.І. Савлук, а.М. Мороз, і.М. Лазепко та ін., За заг ред. М.І. Савлука, - к.: кнеу, 2006 р. – стор. 312-330
- •Класична теорія грошей
- •Вклад і.Фішера в розвиток кількісної теорії грошей
- •Теорія цінності грошей
- •Тема 7. Кількісна теорія грошей та сучасний монетаризм Лекція 18. Сучасний монетаризм
- •5. Гроші та кредит: Підручник.- 4-те видання, перероблене і доповнене / м.І. Савлук, а.М. Мороз, і.М. Лазепко та ін., За заг ред. М.І. Савлука, - к.: кнеу, 2006 р. – стор. 312-330
- •Сутність монетаризму
- •Внесок Фрідмана у формування сучасного монеиаризму
- •Кейнсіансько-неокласичний синтез
Кейнсіансько-неокласичний синтез
З позицій історичного розвитку економічної теорії сучасний монетаризм спіткала та ж сама доля, що й кейнсіанство: після стрімкого злету розпочався період критичної оцінки, розчарування та спроб удосконалення. Це можна пояснити тим, що поява сучасного монетаризму у його крайньому прояві (ідея «чиказької школи») була спробою дати відповідь лише на одну локальну проблему економічного розвитку — знайти вихід з інфляційного тупика, в якому опинилася капіталістична економіка в 60—70-ті роки, подібно до того як кейнсіанство шукало відповідь теж на одну локальну проблему, але пов’язану з подоланням безробіття та економічного спаду, перед якою опинилося капіталістичне суспільство на межі 20—30-х років.
Для Кейнса і його школи боротьба з інфляцією не була актуальною, найбільше їх цікавила проблема безробіття, і вони навіть радили використовувати інфляцію для вирішення цієї проблеми. Для Фрідмана і його школи так само не дуже актуальною була проблема боротьби з безробіттям. Їх особливо турбувала інфляція, і вони для її подолання радили жорстко обмежити пропозицію грошей темпами зростання ВНП, заспокоюючи суспільство, що ринковий механізм сам відрегулює економічну рівновагу, тобто пропонували пустити вирішення проблеми зайнятості на самоплив.
Коли економіка західного світу в 70—80-ті роки вийшла на пряму поступового рівномірного зростання за відсутності високої інфляції, виявилося, що актуальні для кейнсіанців і монетаристів локальні проблеми не просто зникли, а трансформувалися в хронічні та одночасні. Інфляція та безробіття постійно «жевріють» у ринковій економіці, загрожуючи підірвати її механізм то в одному, то в іншому напрямі, а то й в обох зразу. Щоб запобігти таким загрозам, ринкову економіку в нових умовах потрібно «лікувати комплексно» — від можливості сплеску як інфляції, так і безробіття та стагнації. Ні кейнсіанські, ні монетаристські рецепти в їх чистому вигляді для цього не годилися, що й визначило процес взаємопроникнення цих ідей, формування кейнсіансько-монетаристського синтезу як нового етапу в розвитку монетаристської теорії.
Не вдаючись до розбору конкретних ідей окремих економістів, що представляють цей новий напрям, зупинимося лише на деяких положеннях з арсеналу кейнсіанців та монетаристів, які стали загальновизнаними та широко реалізуються на практиці.
Сьогодні вже більшість економістів визнають активний вплив кількісного фактора (М) на перебіг процесів у сфері реальної економіки на коротких інтервалах та на рівень цін (та інфляцію) — на довготермінових. Визнають вони і важливу роль держави в регулюванні економіки, тільки дещо по-різному розставляють акценти при визначенні механізму регулювання. Одні з них більше уваги приділяють активному прямому впливу на реальний сектор економіки через механізм фіскально-бюджетної політики, що дає підстави звинувачувати їх у прихильності до кейнсіанства. Другі, не відкидаючи ролі фіскально-бюджетної політики, перевагу надають монетарному механізмові в економічному регулюванні, що свідчить про більші симпатії їх до монетаризму. Водночас усі вони визнають допустимість помірної інфляції, її позитивний вплив на розвиток реальної економіки та спроможність центральних банків регулювати пропозицію грошей (М) на адекватному помірній інфляції рівні.
Представники обох напрямів монетаристської теорії погоджуються з тим, що зупинити інфляційну спіраль важко, що легше її попередити, ніж потім перебороти. Тому вони єдині в тому, що кожна країна мусить виробити таку стратегію монетарної політики, яка не дала б змоги інфляції вийти з-під контролю. Для цього центральні банки повинні мати високий рівень самостійності, а пріоритетом його повинно стати досягнення довгострокових стратегічних цілей, а не орієнтація на поточні вимоги економічних суб’єктів чи політичних структур, якими б гострими потребами вони не обґрунтовувалися. Щодо змісту таких стратегічних цілей, то позиції окремих дослідників розходяться: одні пропонують стабілізацію цін, інші — стабілізацію грошової маси, треті — стабілізацію попиту, четверті — стабілізацію номінального ВНП. Але такі розходження не зачіпають методологічних засад, є нормальним проявом творчого підходу до розв’язання складної економічної проблеми.
У зв’язку з визнанням пріоритетності в монетарній політиці довгострокових стратегічних цілей, актуальності набула проблема опрацювання загальних правил поведінки в грошовій сфері, якими повинні керуватися органи монетарного управління у своїй оперативній діяльності. Оскільки кейнсіанці більше орієнтуються на проблеми короткотермінового періоду, а монетаристи — довготермінового, розроблення таких правил має сприяти вирішенню проблем обох періодів. Зокрема, такі правила обмежуватимуть дії монетарної влади щодо надто вільного повороту «штурвала економічного корабля» під впливом поточних подій, які нерідко оцінюються суто суб’єктивно. Цей «корабель» буде більш прямолінійно рухатися до стратегічних цілей.
У процесі полеміки щодо необхідності таких правил монетаристи погодилися збільшити їх гнучкість і розширити межі для того, щоб монетарна влада мала більше простору для маневру при оперативному реагуванні на деякі непередбачувані події. Кейнсіанці, у свою чергу, погодилися з доцільністю розроблення «загальних правил» у такому трактуванні.
Більшість економістів сходяться на тому, що визначення стратегічних цілей та чіткого «коридору» руху до них буде заспокійливо діяти на економічних суб’єктів, зменшувати їхні негативні очікування щодо поведінки цін, курсу та процента і цим сприяти досягненню рівноваги на грошовому ринку.
Багато спільного досягнуто вже і в підходах до використання інструментів монетарного регулювання. Сучасна монетарна практика базується, власне, на рекомендаціях як кейнсіанців, так і монетаристів. Так, операції на відкритому ринку, що найбільш безпосередньо впливають на пропозицію грошей (М), ґрунтуються на монетаристських рецептах проведення грошово-кредитної політики, а процентна політика, яка більш тісно пов’язана з інвестиційними процесами, — на кейнсіанських рецептах. Проте як одні, так і другі вживаються в практичній діяльності центральних банків з регулювання монетарної сфери. Процентна політика та операції відкритого ринку вважаються класичними інструментами грошово-кредитної політики і в цьому статусі ввійшли в більшість публікацій з монетаристської теорії, у тому числі в навчальну літературу.
Спираючись на рекомендації, що синтезують ідеї монетаристської та кейнсіанської шкіл, сучасна регулятивна практика досить ефективно поєднує свою прихильність довгостроковим цілям економічного розвитку, що походить з монетаристських ідей, з обережним застосуванням регулююючих заходів держави на короткотермінових інтервалах, зокрема в межах економічного циклу. Якраз тому Заходу вдалося уникнути великих економічних потрясінь з початку 80-х років ХХ ст.
Питання для самоперевірки:
1. У чому полягає відмінність підходів до економічного регулювання представників сучасного монетаризму від підходів кейнсіанців?
2. Що таке «грошове правило» М. Фрідмана?
3. Що спричинило появу доктрини «сучасного монетаризму»?
4. У чому виявляється зближення позицій монетаристів і кейнсіанців та чи можливий їх синтез з позицій практики економічного регулювання?
5. На якому етапі перехідного періоду економічна та монетарна політики в Україні більше відповідали канонам кейнсіанської концепції і на якому — канонам монетаристської концепції? У чому ця відповідність проявлялась?