
- •“Німецька філософія Нового часу”
- •28 Лютого 2005 року
- •Предметом курсу є:
- •Мета та завдання дисципліни:
- •Як результат вивчення дисципліни студенти мають засвоїти:
- •Зв’язок з іншими дисциплінами
- •Аналіз інформаційних джерел
- •Контроль знань
- •По семестрах: і семестр
- •Іі семестр
- •Розділ vі. Філософія в.Ф.Й.Шеллінга.
- •Написання контрольних робіт і тестів:
- •Індивідуальна робота зі студентами, консультації.
- •Перевірка конспектів лекцій та конспектів підготовки до семінарських занять
- •І і н а в ч а л ь н и й с е м е с т р (ііі курс філософського факультету спеціалізації “Релігієзнавство”)
- •Література до теми
- •Основна література
- •Література до теми
- •Завдання для самостійної роботи
- •Завдання для самостійної роботи
- •Завдання для самостійної роботи
- •Завдання для самостійної роботи
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Тема. Філософія в.Ф.Й.Шеллінга.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Завдання для самостійної роботи
- •Завдання для самостійної роботи
- •Завдання для самостійної роботи
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема. Філософія г.В.Ф. Гегеля.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Завдання для самостійної роботи
- •Завдання для самостійної роботи
- •Завдання для самостійної роботи
- •Завдання для самостійної роботи
- •Завдання для самостійної роботи
- •Основна література
- •Тема. Філософські погляди л.Фойербаха. Лекція 16. Філософія л.Фойербаха
- •Завдання для самостійної роботи
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Основна література
- •Література до теми
- •Література до теми
- •Література до теми
- •5. Контрольні запитання
- •6. Теми рефератів
- •7. Тести
- •Яке поняття Лейбниць вживає як синонім поняття “монада”? а. Метафізичний атом. Б. Спіритуалістичний елемент. В. Малий дух. Г. Ідеальна матерія.
- •В якій роботі Лейбниць вперше ввів поняття “монада”?
- •Тест № 3. Тема “Філософія і.Канта”
- •7. Що було головним об’єктом критики Шеллінга в філософії Гегеля?
- •5. Що є справжньою формою існування істини за Гегелем?
- •6. Хто на думку Гегеля мислить абстрактно?
- •9. Про що, на думку Гегеля, каже кантівська фраза “буття не є реальним предикатом”?
- •10. Яке буття містить в собі реальну диференціацію між буттям та ніщо?
- •18. Які три види історіографії виділяє Гегель в “Філософії історії”?
- •19. Хто є автором праці “Філософія Гегеля як вчення про конкретність Бога і людини”?
Основна література
1. Новалис. Гимны к ночи. – М.: Энигма, 1996.
2. Новалис. Г. фон Офтендинген. – М.: Ладомир, Наука, 2003.
3. Шлегель Ф. Эстетика. Философия. Критика. В 2-х томах. – М.: Искусство, 1983.
Додаткова література
1. Вайнштейн О. Язик романтической мысли. О философском стиле Новалиса и Ф.Шлегеля. – М., 1994.
2. Вакенродер М. Фантазии об искусстве. – М.: Искусство, 1977.
3. Габитова Р.М. Философия немецкого романтизма: Гельдерлин, Шлейермахер. – М.: Наука, 1989.
4. Габитова Р.М. Философия немецкого романтизма. – М.: Наука, 1978.
5. Жирмунский В.М. Немецкий романтизм и современная мистика. – СПб.: Аксиома, 1996.
6. Литературная теория немецкого романтизма. – М.: Изд-во писателей, 1934.
7. Пшиготижев И.Ш. К истокам и судьбам романтической идеи в немецкой культуре и философии. – Нальчик: КБГУ, 2001.
Тема. Джерела і загальні риси німецької класичної філософії.
Лекція 11. Німецька класична філософія і її значення для світової філософської думки.
План лекції.
1. Соціокультурний та історичний контекст формування німецької класичної філософії.
2. Основні ідейні джерела німецької класичної філософії.
3. Проблема “системності” німецької класичної філософії.
4. Історичні долі німецької класичної філософії.
Завдання для самостійної роботи
1. Наведіть власні аргументи на користь тези про загальну єдність всіх філософських систем, що традиційно визначаються як німецька класична філософія.
2. Продемонструйте специфіку розгортання антропологічної проблематики в процесі розвитку німецької класичної філософії.
3. Поясніть, яке значення несе предикат “класична” в словосполученні “німецька класична філософія”.
4. Охарактеризуйте основні напрями впливу німецької класичної філософії на розвиток вітчизняної філософської культури.
Література до теми
Гулыга А. Немецкая классическая философия. – М., 1986.
Виндельбанд В. Философия в немецкой духовной жизни ХІХ столетия. – М.: Звено, 1910.
Кузнєцов В.Н. Немецкая классическая философия второй половины XVIII – начала XIX веков. – М., 1989.
Мотрошилова Н.В. Социально-исторические корни немецкой классической философии. – М., 1990.
Нарский И.С. Западноевропейская философия XVIII века. – М., 1973.
Перов Ю.В., Сергеев А.К., Слинин Я.И. Очерки истории классического немецкого идеализма. – СПб.: Наука, 2000.
Тема. Філософія І.Канта.
Лекція 12. Філософія Канта докритичного періоду.
План лекції.
1. Історико-біографічний контекст формування філософії І.Канта.
2. Періодизація розвитку кантівської філософської думки.
3. Природничонаукова проблематика у творчості канта раннього періоду.
4. Космогонічна гіпотеза І.Канта.
Завдання для самостійної роботи
1. Поясніть, що має на увазі І.Кант вживаючи поняття негативна величина в метафізиці.
2. Охарактеризуйте бачення І.Кантом процесу розвитку Всесвіту.
3. Поясніть зміст порівняльної характеристики мешканців інших планет, як її надає І.Кант.
4. Які основні принципи метафізичного пізнання виділяє І.Кант.
Лекція 13. Становлення критичної проблематики у докритичних працях Канта.
План лекції.
1. Постулат відмінності між чуттєвим та умоспоглядальним світами та його роль в становленні критичної філософії.
2. Кант про принципи чуттєвого та умоспоглядального світів.
3. Проблема екстатичних мандрів у світі духів (“Мари духовидця”).
4. “Межі чуттєвості та розуму” як перший проект Критики чистого розуму.
Завдання для самостійної роботи
1. Охарактеризуйте основні принципи чуттєвого світу.
2. Охарактеризуйте основні принципи умоспоглядального світу.
3. Поясніть, що має на увазі Кант, коли він застерігає про неприпустимість застосування принципів чуттєвого пізнання щодо розсудкового пізнання.
4. Поясніть ставлення Канта щодо можливостей “таємної філософії”, яка б дозволила спілкуватись зі світом духів.
Лекція 14-15. “Критика чистого розуму” І.Канта.
План лекції.
1. Історія написання і структура критики чистого розуму.
2. Трансцендентальна естетика. Вчення Канта про апріорні форми споглядання.
3. Аналітика понять та аналітика основоположень.
4. Вчення Канта про чисті поняття розсудку (категорії).
5. Трансцендентальна діалектика.
6. Трансцендентальне вчення по метод.
Завдання для самостійної роботи
1. Поясніть, що має на увазі Кант під амфіболією рефлективних понять.
2. Перерахуйте загальні постулати емпіричного мисленні.
3. Поясніть на прикладах відмінність між синтетичними та аналітичними судженнями.
4. Поясніть зміст, що вкладається Кантом в поняття “паралогізму чистого розуму”.
5. Відтворіть антиномії чистого розуму і поясніть кантівське бачення можливостей їх розв’язання.
6. Відтворіть кантівську аргументацію щодо неможливості онтологічного доведення існування Бога.
7. Охарактеризуйте кантівське ставлення до класичних доказів існування Бога.
Лекція 16. Практична філософія Канта.
План лекції.
1. Поняття метафізики моральності.
2. Свобода як вихідна умова можливості практичного.
3. Обґрунтування Кантом принципу автономії волі та категоричного імперативу.
4. Ідея критики практичного розуму.
Завдання для самостійної роботи
1. Поясніть відмінність між імперативом та максимою.
2. Охарактеризуйте поняття “щастя” в практичній філософії Канта.
3. Порівняйте як діють принцип автономії волі та принцип гетерономії волі.
4. Розкрийте сенс, який вкладається в тезу про практичне (моральне) доведення існування Бога.
Лекція 17. Критика здатності судження і її місце в системі критичної філософії.
План лекції.
1. Поняття здатностей душі та їх класифікація.
2. Принцип формальної доцільності.
3. Аналітика естетичної здатності судження.
4. Критика телеологічної здатності судження.
Завдання для самостійної роботи
1. Поясніть, що має на увазі Кант коли каже про відмінність чуттєвого смаку від смаку рефлексії.
2. Поясніть відмінність між приємним та гарним, як її окреслює Кант.
3. Визначте сенс який вкладає Кант в поняття практичної віри.
4. Наведіть приклади того, що Кант окреслює поняттям “вільної краси”.
Лекція 18. Антропологія і філософія історії І.Канта.
План лекції.
1. Поняття антропології та її структура.
2. Тлумачення Кантом сутності історичного процесу.
3. Ідея загальної історії у всесвітньо-громадянському плані.
4. Теорія “вічного миру” Канта.
Завдання для самостійної роботи
1. Охарактеризуйте основні природні задатки, які притаманні людині за Кантом.
2. Поясніть який сенс Кант вкладає в поняття Просвітництва.
3. Поясніть яким чином за Кантом стає можливою антропологічна характеристика.
4. Відтворіть кантівський розподіл пристрастей.