2 Геологічна картографія

До геологічної графіки відносяться: геологічні карти, геологічні розрізи, стратиграфічні колонки, та ін.

Геологічна карта являє собою графічне зображення геологічної будови певної території виконане на топографічній основі у певному масштабі за допомогою умовних позначень. Карти є одним з важливіших результатів геологічного картування, адже вони можуть бути складені на підставі обробки матеріалів, накопичених під час геологічних досліджень. Широке застосування мають зведені геологічні карти, що є результатом узагальнення геологічних карт окремих територій.

Геологічні карти дають можливість відобразити будову верхніх частин земної кори та її глибинну будову, зробити висновки про формування тектонічних структур та закономірності розповсюдження корисних копалин. Вони є підставою для проектування пошукових і розвідувальних робіт, проведення будівельних, меліоративних та інших робіт.

Типи геологічних карт

Карти поділяються на типи у відповідності до їх змісту та призначення; серед них виділяють обов’язкові і спеціальні. До обов’язкових належать: власне геологічні карти, карти корисних копалин, карти закономірностей розміщення і прогнозу корисних копалин. До спеціальних карт відносяться: тектонічні, геоморфологічні, гідрогеологічні, літологічні та ін.

На геологічних картах за допомогою умовних позначень (кольорових, буквенних, цифрових, штрихових та ін.) показують вік, склад і генезис гірських порід, умови їх залягання, характер границь між окремими комплексами. Також на них може бути вказана розповсюдженість окремих мінералів або елементів в гірських породах

Карти закономірностей розташування і прогнозу корисних копалин відображають закономірності просторового розміщення відомих родовищ і проявів та вказують перспективні площі і конкретні об’єкти з кількісним прогнозом щодо різних видів мінеральної сировини.

На карті корисних копалин за допомогою умовних знаків різної форми і кольору вказують всі відомості про відомі і перспективні прояви корисних копалинин на досліджуваній площі.

Спеціальні карти відображають особливості геологічної будови певної території.

Тектонічні карти містять інформацію про форми залягання, час і умови утворення структур земної кори. Вони поділяються на загальні (зведені), регіональні та детальні в залежності від масштабу.

На геоморфологічних картах умовними знаками, штрихами і кольором зображаються головні типи, форми та окремі елементи рельєфу з урахуванням їх походження і віку.

Гідрогеологічні карти відображають водоносні властивості гірських порід: умови залягання, розповсюдження, хімічний склад та інші особливості підземних вод. Не слід плутати гідрогеологічні карти з гідрологічними, які складаються для поверхневих вод (річок, озер, болот тощо).

На картах четвертинних відкладів зображують розповсюдження, генезис, вік, склад та потужність четвертинних утворень; вказують палеогеографічні характеристики і стратиграфічні підрозділи.

На літологічних картах, які зафарбовуються згідно віку порід, зображений склад порід, які виходять на поверхню чи прихованих під покривом четвертинних відкладів. Детальність інформації залежить від масштабу карти.

Крім описаних видів спеціальних карт існують карти новітньої тектоніки, літолого-петрографічні, літолого-фаціальні, палеогеографічні, геохімічні, гідрохімічні, геофізичні та багато інших, які висвітлюють ті чи інші особливості гірських порід на певній території.