- •Конспект лекцій
- •Лекція 1
- •1. Психологія як наука про людину, її світ і діяльність
- •2. Предмет, етапи історичного розвитку та основні напрямки вивчення психології
- •3. Гуманістичні теорії особистості.
- •3. Галузі і міжпредметні зв'язки науки
- •4. Педагогіка як наука про навчання і виховання людини
- •5.Становлення і розвиток педагогіки
- •6.Основні методи навчання, виховання та самовиховання
- •7. Педагогічні концепції творців наукової педагогіки
- •Лекція 2
- •Тема 2. Психолого - педагогічні умови формування особистості План
- •1. Індивід, суб'єкт, особистість, індивідуальність, універсум
- •2. Вікові та сензитивні періоди розвитку людини
- •3. Вплив спадковості, середовища і виховання на розвиток особистості.
- •4. Зміст і завдання сучасної освіти, процесів навчання та учіння
- •Лекція 3
- •Тема 3. Соціокультурне середовище особистості. План
- •1. Спілкування, діяльність, поведінка і вчинки як основні носії культури
- •2. Сенс життя, життєвий шлях і вчинки особистості
- •3. Ментальність та менталітет нації
- •5. Кодекс цінностей сучасного виховання в Україні
- •6. Ціннісні засади української родини
- •Лекція 4
- •Тема 4. Психологія я-концепції та механізми психологічного захисту. План
- •1. «Я» як наукова проблема психології
- •2. Поняття про самосвідомість та я— концепцію особистості
- •3. Структурні компоненти я-концепції
- •5. Самооцінка особистості та її види. Адаптація людини в соціумі
- •6. Механізми психологічного захисту
- •Лекція 5
- •Тема 5. Соціально- психологічна структура особистості. План
- •1. Психічні процеси особистості, їх види та розвиток
- •2. Характеристика психічних властивостей особистості
- •3. Види психічних станів людини
- •1. Характеристика психічних станів людини.
- •4. Соціальна неповторність особистості у ролях, позиціях, статусах і установках
- •5. Сутність і структура світогляду людини
- •6. Поняття соціалізації особистості
- •7. Фактори, ефекти, механізми та засоби соціалізації.
- •Змістовий модуль 2. Розвиток і становлення соціально зрілої особистості Лекція 6
- •Тема 6. Міжособистісні стосунки. Спілкування.
- •1. Етика взаємостосунків, розвиток міжособистісних стосунків, етикет
- •2. Спілкування: види, рівні, засоби, сторони та функції
- •4. Невербальна комунікація та її види
- •5. Комунікація, перцепція та інтеракція у просторі міжособистісної взаємодії
- •Лекція 7
- •Тема 7. Особистість і діяльність План
- •1. Джерела активності людини
- •3. Мотиви та мотивація в діяльності людини
- •4. Інтереси і прагнення соціально зрілої особистості
- •П отреба мотивація мотив,
- •5. Здатність до професійної діяльності. Професіограма та психограма спеціаліста
- •6. Професіограма та психограма спеціаліста
- •7. Норми і цінності в діяльності людини
- •8. Кар'єра особистості, її атрибути та етапи просування
- •Лекція 8
- •Тема 8. Соціальна зрілість: стратегія життєвчиняння План
- •1. Рівень домагань особистості у досягненні успіху
- •2. Лідерство як психологічний феномен. Теорії лідерства
- •3. Складові творення привабливого іміджу ділової людини
- •4. Інтелект, моральність та творчість у професійній діяльності
- •5. Характеристика самоактуалізованої особистості
- •Лекція 9
- •Тема 9. Організація виховання і самовиховання особистості План
- •1. Поняття про виховання і виховне середовище
- •3. Цінності морального та християнського виховання
- •4. Якості гуманної людини. Ідеал
- •5. Характеристика самовиховання особистості: система, структура, етапи та прийоми.
- •Лекція 10
- •Тема 10. Природа конфліктів та технологія запобігання їх виникненню. План
- •1. Історіогенез поглядів на природу конфліктів
- •Історія розвитку конфліктологічних ідей
- •2. Типологія конфліктів та причини їх виникнення
- •Основні види внутрішньоособистісних конфліктів
- •3. Анатомія та динаміка конфлікту
- •4. Стилі виходу із конфліктних ситуацій. Управління конфліктом
- •Кожна із зазначених стратегій може бути оптимальною і забезпечити найкращий ефект в залежності від конкретних умов виникнення і розвитку конфлікту.
Лекція 7
Тема 7. Особистість і діяльність План
Джерела активності людини.
Поняття про погреби, їх сутнісний зміст та класифікація.
Мотиви та мотивація в діяльності людини.
Інтереси і прагнення соціально зрілої особистості.
Здатність до професійної діяльності. Професіограма та психограма спеціаліста.
Норми і цінності в діяльності людини.
Кар'єра особистості, її атрибути та етапи просування.
1. Джерела активності людини
Живим істотам від природи властива активність, яка забезпечує життєво важливі зв'язки організму з середовищем. Джерелом активності живих істот є потреби, що спонукають її до відповідних реакцій, дій.
Діяльність — одна з головних категорій психологічної науки. Предметом психології є сама цілісна діяльність людини в різних її формах і видах, у її філогенетичному, історичному і онтогенетичному розвитку. Діяльність — специфічно людська форма ставлення до навколишнього світу, змістом якої є доцільні зміни і перетворення речей і явищ залежно від людських потреб; вона - необхідна умова існування суспільства.
Діяльність включає мету, засоби, результат і сам процес. Треба спиратися на цілісне розуміння діяльності як органічної єдності її почуттєво-практичної і теоретичної форми.
Діяльність включає дії і операції як складові, які співвідносяться з потребами, мотивами і цілями.
Потреба — це стан живої істоти, в якому виявляється залежність людини від конкретних умов існування. Але активність тварин і діяльність людини суттєво відрізняються за своїми психологічними аспектами.
Активність тварин — поведінка. Вона обмежується інстинктивними та умовно-рефлекторними діями, спрямованими на пристосування до умов життя і задоволення різноманітних біологічних потреб в їжі, розмножуванні, захисті. Предмет потреб тварини — безпосередній стимул активності, що визначає сам спосіб задоволення потреби.
Людська діяльність за своєю сутністю є соціальною. Вона сформувалася історично, в процесі праці. Людина не лише пристосовується до умов життя, а й активно змінює їх відповідно до своїх людських потреб, що виникли й розвинулися історично. Діяльність людини свідома та цілеспрямована.
Особистість як суб'єкт діяльності, задовольняючи власні потреби, взаємодіє з середовищем, ставить перед собою певну мету, мотивує її, добирає засоби для її здійснення, виявляє фізичну й розумову активність, досягаючи поставленої мети.
Свідомий характер людської діяльності виявляється в її плануванні, в передбаченні результатів, регуляції дій, у прагненні до її вдосконалення.
Отже, діяльність людини - це свідома активність, яка виявляється системою дій, спрямованих на досягнення мети.
Найбільш популярна класифікація потреб належить Х. Меррею. Згідно з його класифікацією потреби діляться на:
домінантні – прагнення контролювати, впливати, поправляти, переконувати, перешкоджати, обмежувати;
агресії – прагнення словом чи вчинком огудити, зганьбити, познущатися, обмежити;
дружніх зв’язків – прагнення дружби, любові, симпатії, доброї волі; страждання при відсутності новаторських відносин; намагання зблизитися з людьми, уникнути перепон;
відлюднення, уникнення небажаних людей – прагнення відкинути спроби зближення;
автономії – намагання звільнитися від обмежень, оцінки, дисципліни, порядку;
пасивного підкорення – підпорядкування силі, підкорення долі, схильність завжди звинувачувати самого себе, визнання власної неповноцінності;
потреби в увазі та підтримці;
потреби успіху, досягнення – прагнення перебороти щось, випробувати себе, перевершити інших, бути найкращим;
потреби привернути до себе увагу, опинитися в центрі;
потреби гри – перевага гри над діяльністю (діяльність перетворити в гру), бажання розваги, гострих відчуттів, безтурботність, безвідповідальність;
егоїзму (нарцисизму) – прагнення поставити свої інтереси на перше місце, самозадоволення, автоеротизм, хвороблива ранимість - аж до приниження, сором’язливість; тенденція до суб’єктивізму при сприйнятті зовнішнього світу, яка часто межує з потребою в агресії чи відторгненні;
соціальності (соціофілія) – ігнорування власних інтересів в ім'я групи, альтруїстична спрямованість, благородство, турбота про інших, поступливість;
потреби в покровительстві – очікування поради, допомоги, безпорадність, м’яке поводження;
потреби впливу і допомоги;
потреби в уникненні покарання;
потреби в самозахисті – труднощі у визнанні власних помилок, прагнення виправдатися обставинами, відстоювання своїх прав;
потреби порядку – прагнення до акуратності, впорядкування, точності, краси;
потреби в судженнях – прагнення ставити загальні питання або відповідати на них, схильність до абстрактних формул, узагальнень, захоплення “вічними питаннями” та ін.
Також класифікують потреби як базові, похідні та вищі. До базових належать потреби в матеріальних умовах, потреби у спілкуванні, діяльності, відпочинку, потреби у пізнанні і т.п.
До похідних, які утворюються на основі базових, належать естетичні потреби та потреби в навчанні.
Вищі потреби характеризуються потребою у творчості та творчій праці.
Залежно від того, що ставлять в основу класифікації, потреби класифікують з різних боків. Класифікація Х. Меррея підходить до потреб людини з точки зору системи її життєдіяльності, життєзабезпечення, життєутвердження.
Відомою є також класифікація потреб А. Маслова. Вчений вважав, що всі потреби людини вроджені і що вони організовані в ієрархічну систему пріоритету або домінування. В мотивації людини ієрархічно її можна зобразити так:
фізіологічні потреби;
потреби безпеки і захисту;
потреби належності й любові;
потреби в самоповазі;
потреби в самоактуалізації, самореалізації і самовдосконаленні.
Дану класифікацію часто зображають у вигляді піраміди(за А. Маслоу), основу якої складають потреби у їжі, теплі, житлі і т.д. (фізіологічні потреби), а вершину – особиста творчість людина (самореалізація, самовдосконалення). В основі класифікації лежить припущення, що домінантні потреби, розташовані внизу піраміди (базові), повинні бути більш-менш задоволені в тій мірі, яка дозволяє людині усвідомити мотивацію потреб, розташованих на вершині піраміди (вищих).