8.2.3. Зв’язок розділів і структури каталогів
Залишилося з’ясувати важливе питання про взаємозв’язок розділів і структури каталогів файлових систем. Розрізняють два основні підходи до реалізації такого взаємозв’язку, які істотно відрізняються один від одного.
Єдине дерево каталогів. Монтування файлових систем
Перший підхід в основному використовується у файловій системі Unix і полягає в тому, що розділи зі встановленими на них файловими системами об’єднуються в єдиному дереві каталогів ОС.
Стандартну організацію каталогів Unix зображують у вигляді дерева з одним коренем – кореневим каталогом, який позначають „/”. Файлову систему, на якій перебуває кореневий каталог, називають завантажувальною або кореневою. У більшості реалізацій вона має містити файл із ядро ОС.
Додаткові файлові системи об’єднуються із кореневою за допомогою операції монтування (). Під час монтування вибраний каталог однієї файлової системи стає кореневим каталогом іншої. Каталог, призначений для монтування файлової системи, називають точкою монтування (). Весь вміст файлової системи, приєднаної за допомогою монтування, виглядає для користувачів системи як набір пвдкаталогів точки монтування. Розглянемо операцію монтування на прикладі (рис 8.1).
Рис8.1 Монтування файлової системи
У цьому разі на диску є два розділи. На кожному з них встановлена файлова система (типи файлових систем можуть бути різними – це не є обмеженням; у каталозі системи одного типу можна змонтувати ссистему іншого типу за умови, що цей тип підтримує ОС). На рисунку точкою монтування ми вибрали каталог /usr першої файлової системи. Для користувача системи практично не помітно, що насправді каталог / і каталог /usr відповідають різним файловим системам. Відмінності можуть виявлятися, наприклад, під час спроби перенесення файла: виконання звичайної операції перенесення (mv y Unix) між файловими системами не дозволяється.
Розглянемо деякі наслідки застосування єдиного каталогу для організації файлової системи.
Будь-який файл може бути адресований побудовою відносного шляху від будь-якого каталогу.
Від користувача прихована структура розділів жорсткого диска, яка йому у більшості випадків не потрібна.
Адміністрування системи спрощується. Наприклад, якщо додамо ще один диск і захочемо перенести на нього каталог /home, достатньо буде виконати кілька простих дій: відформатувати цей диск, задавши на ньому один розділ; змонтувати цей розділ у довільному місці; перенести на нього каталог /home (стерши весь його зміст на вихідному диску); заново змонтувати цей розділ у каталозі /home кореневої файлової системи.
Внаслідок цих дій всі застосування, які використовують каталог /home, працюватимуть у у колишньому режимі; на їхню роботу не вплине той факт, що каталог тепер відповідає новій файловій системі, а /home став точкою монтування.
Літерні позначенні розділів
Другий підхід, що в основному поширений в лініях Consumer Windows Windows XP, припускає, що кожний розділ зі встановленою файловою системою є видимим для користувача і позначений буквою латинського алфавіту. Такий розділ звичайно називають томом. Позначення томів це - C:; D: тощо.
Особливості такої реалізації наведені нижче.
Вміст кожного розділу не пов’язаний з іншими розділами, відносний шлях можна побудувати тільки за умови, що поточний каталог перебуває на тому самому томі, що і файл.
Структура логічних розділів видима для користувача.
Перенос каталогу на новий розділ призводить до того, що шлях до цього каталогу зміниться (оскільки такий шлях завжди включає літерне позначення тому). У підсумку програмне забезпечення, яке використовує цей шлях, може перестати працювати.
У разі необхідності додавання або вилучення дискового пристрою у системах лінії Consumer Windows користувач не може впливати на те, які літери система присвоює розділам (фактично це залежить від порядку підключення апаратних пристроїв); у системах лінії Windows XP користувач може вільно змінювати літерні позначення під час роботи системи.
Зазначимо, що нині в ОС лінії Windows XP реалізована підтримка монтування (для файлової системи NTFS ), що вирішує більшість перелічуваних проблем. Ця підтримка вперше з’явилась у Windows 2000 [70].