Очікування завершення виконання потоків

Для очікування завершення виконання потоків використовують функцію pthread_join(). Вона має такий синтаксис:

int pthread_join(pthread_t th,,void **status);

Ця функція блокує потік, де вона була викликана, доти, поки потік, заданий дескриптором th, не завершить своє виконання. Якщо status не є нульовим покажчиком, після виклику він вказуватиме на дані, повернені потоком (аргумент функції pthread_exit()). Якщо потік уже завершився до моменту виклику функції pthread_join(), його інформація має бути зчитана негайно.

Висновки

• Процеси і потоки є активними ресурсами обчислювальних систем, які реалізують виконання програмного коду. Потоком називають набір послідовно виконуваних команд процесора. Процес є сукупністі одго або декількох потоків і захищеного адресного простору, в якому вони виконуються. Потоки одного адресного простору можуть разом використовувати спільні дані, для потоків різних процесів без використання спеціальних засобів це неможливо. У традиційних системах кожен процес міг виконувати тільки один потік, виконання програмного коду пов’язували із процесами. Сучасні ОС підтримують концепцію багатопотоковості.

• Використання потоків у застосуванні означає внесення в нього паралелізму – можливості одночасного виконання дій різними фрагментами коду. Паралелізм у програмах відображає ясинхронний характер навколишнього світу, його джералами є виконання коду на декількох процесорах, операції введення-виведення, взаємодія з користувачем, запити застосувань-клієнтів. Багатопотоковість у застосуваннях дає змогу природно реалізувати цей паралелізм і домогтися високої ефективності.

• Розрізняють потоки коритувача, які виконуються в в режимі корстувача в адресному просторі процесу, і потоки ядра, з якими працює ядро ОС. Взаємовідношення між ними визначають схему реалізації моделі потоків. На практиці найчастіше вткористовують схему 1:1, коли кожному потоку користувача відповідає один потік ядра, і саме ядро відповідає за керування потоками користувача.

• Потік може перебувати в різних станах (виконання, очікування, готовності тощо). Принципи переходу з одного стану в інший залежать від принципів планування потоків і планування процесорного часу. Перехід процесу зі стану виконання у будь-який інший стан зводиться до перемикання контексту – передачі керування від одного потоку до іншого зі сбереженням стану процесора.

• Кожному процесу і потоку в системі відповідає його керуючий блок – структура даних, що містить усю необхідну інформацію. Під час створення процесу (зазвичай за допомогою системного виклику fork()) створють його керуючий блок, виділяють пам’ять і запускають основний потік. Створення потоку простіше і виконується швидше, оскільки не потрібно виділяти пам’ять під новий адресний простір.

Розділ 4 Планування процесів і потоків

Можливість паралельного виконання потоків залежить від кількості доступних процесорів. Якщо процесор один , паралельне виконання неможливо принцопово (у кожен момент часу може виконуватися тильки один потік). Якщо кількість процесорів N>1, паралельне виконання може бути реалізоване тільки для N потоків (по одному потокові на процесор).

Якщо потоків у системі більше, ніж доступгих процесорів, ОС повинна розв’язувати задачу планування (scheduling). Головна мета планування для однопроцесорної системи полягає у такій організації виконання кількох потоків на одному процесорі, за якої у користувача системи виникало б враження, що вони виконуються одночасно.

Це означення може бути розширене на багатопроцесорні системи у разі виникнення задачі планування, коли кількість потоків перевищує кількість доступних процесорів.

Розглянемо основні види планування, їхні принципи та алгоритми.