4.5. Державне регулювання зовнішньої торгівлі в україні

4.5.1. Нормативно-правова база державного регулювання зовнішньої торгівлі україни товарами

4.5.1.1. Нормативно-правові акти загального характеру

Нормативно-правова база державного регулювання зовнішньої торгівлі в Україні:

- Конституція України;

- національні закони та підзаконні акти загального та спеціального характеру,

- акти міжнародного права, ратифіковані Україною.

Конституція України виступає провідним нормативно-правовим джерелом регулювання будь-якого виду суспільних відносин, у т.ч. зовнішньої торгівлі:

- ст. 9 щодо укладання та чинності міжнародних договорів,

- ст. 26 щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства,

- ст. 42 щодо здійснення підприємницької діяльності, захисту конкуренції та захисту прав споживачів, дотримання якості та безпеки усіх видів товарів тощо.

Нормативно-правові акти загального характеру, які регулюють зовнішню торгівлю - Господарський кодекс України, Цивільний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Податковий Кодекс України тощо.

Господарський кодекс України: гл. 37 "Загальні положення" Розд. 7 "Зовнішньоекономічна діяльність" присвячено визначенню поняття зовнішньоекономічної діяльності, її принципів, суб'єктів, видів зовнішньоекономічної діяльності та зовнішньоекономічних операцій, загальних засад зовнішньоекономічного регулювання, митного регулювання квотування, ліцензування, укладання та реєстрації зовнішньоекономічних договорів (контрактів), оподаткування зовнішньоекономічних операцій тощо.

Податковий кодекс України: встановлено, що "правила оподаткування товарів або послуг, що переміщуються через митний кордон України, визначаються цим Кодексом, крім оподаткування ввізним (імпортним) митом або вивізним (експортним) митом, які встановлюються Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи" ст. 1 (п. 1.1).

Деталізується обкладання експорту та імпорту товарів окремими видами податків. Ст. 185 визначає, що до операцій, які обкладаються податком на додану вартість, належать, зокрема, ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту та вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту. Ст. 206 визначає особливості оподаткування податком на додану вартість товарів при їх переміщенні через митний кордон України, тобто при експорті або імпорті.

Ст. 213 відносить до числа об'єктів оподаткування акцизним податком підакцизні товари, ввезені на митну територію України з-за кордону, ст. 218 встановлює порядок обчислення акцизного податку з підакцизних товарів, які ввозяться на митну територію України.

4.5.1.2. Закон україни "про зед" як основний нормативно-правовий акт спеціального характеру

ЗУ "Про ЗЕД" (16 квітня 1991 р.) визначає:

- зміст понять експорту, імпорту товарів, окремих заходів державного регулювання зовнішньої торгівлі (квоти, ліцензії, митне регулювання, тимчасова митна надбавка тощо).

- принципи такої діяльності, серед яких специфічним щодо торгівлі товарами є принцип еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів (ст. 2);

Демпінг – продаж товарів за заниженими (інколи навіть нижчими за собівартість) цінами з метою проникнення на нові ринки, закріплення на них, витіснення конкурентів тощо. Демпінг заборонено правилами СОТ, а в більшості країн світу діє антидемпінгове законодавство

- правові режими для товарів, що імпортуються з держав–членів СОТ (ст. 7):

"національний режим - стосовно імпортованих товарів походженням з держав-членів СОТ надається режим не менш сприятливий, ніж для аналогічних товарів українського походження щодо податків, зборів, встановлюваних законами та іншими нормативно-правовими актами правил та вимог до внутрішнього продажу, пропозиції до продажу, купівлі, транспортування, розподілу або використання товарів, а також правил внутрішнього кількісного регулювання, які встановлюють вимоги щодо змішування, переробки або використання товарів у певних кількостях чи пропорціях;

режим найбільшого сприяння стосується мит, митних зборів, методів стягнення таких мита і зборів, правил і формальностей у зв'язку з імпортом і означає, що будь-яка перевага, сприяння, привілей чи імунітет, які надаються стосовно будь-якого товару, що походить з будь-якої держави, повинні негайно і безумовно надаватися аналогічному товару, який походить з території держав - членів СОТ або держав, з якими укладено двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння.".

"виключення щодо режиму найбільшого сприяння в формі преференцій можуть бути зроблені для товарів, що походять з держав, з якими Україна уклала угоди про вільну торгівлю або митний союз чи проміжні угоди, що у майбутньому призведуть до створення зон вільної торгівлі або митних союзів у межах розумного періоду часу (10 років), чи угоди про прикордонну торгівлю та застосування генеральної системи преференцій".

- розподіл функцій між органами державного регулювання зовнішньої торгівлі, до числа яких, поміж інших, включено Верховну Раду України, Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики тощо. Крім того, у регулюванні зовнішньої торгівлі беруть участь такі органи, як Державна митна служба України, Антимонопольний комітет України та ін. (ст. 9).