Проекція

Часто графічне зображення з’являється слідом за ведучим. Сьогодні існує, може, ще кілька станцій, які досі використовують задню проекцію, коли зображення проектується на екран, розташований за диктором. Деякі станції ставлять за диктором телевізійний монітор для виведення зображення або для того, щоб показувати репортера, що виходить на прямий зв’язок зі студією. Але більшість телеканалів досягає цього ефекту за допомогою комп’ютера, виводячи на екран за ведучим зображення, якого може навіть не бути в студії.

Один із таких методів називається кольоровою проекцією. Камера налаштовується на виведення на екран зображення у певній кольоровій гамі — зазвичай у синюватій чи зеленуватій. Стіна за диктором синя, тож вона щезає тоді, коли на ній з’являється зображення. У такий спосіб на стіну за диктором можна вивести зображення машини і напис «ВИКРАДЕННЯ». Але якщо диктор одягне синю краватку такого ж відтінку, вона також зникне, тож треба це враховувати.

Використовуючи проекцію, на стіну позаду диктора можна вивести будь-яке зображення — карту погоди, відеозапис, картинку прямого включення. Проекція дає можливість Теду Коппелу з ABC вести в ефірі розмову з тим, хто сидить не у його студії, а на відстані кількох тисяч миль. Деякі телеканали навіть використовують проекцію як декорацію, наприклад, для зображення нічного міста або ж неба, ніби студія розташована на даху хмарочоса.

Рамки

Наступний крок у технічному вдосконаленні — це рамки, у яких розташовують графічні зображення. Ефект той же, що й від проекції, але чіткіший і немає ризику того, що ведучий ворухнеться і закриє своїм плечем кілька літер у тексті.

Деякі новинні формати вимагають, щоб ці рамки із зображенням з’являлися на екрані щоразу, коли камера показує диктора у студії. Тож оскільки йдеться про представлення кожної історії зсередини студії, то й графічне зображення повинна мати кожна історія.

Підбір слів і/або картинок, які з’являтимуться у рамці, є важливим журналістським рішенням. Якщо сюжет розповідає про власника автомобіля, який вважає, що його автомобіль викрали, ВИКРАДЕННЯ не відтвориш у графіці; в даному випадку краще спрацює ВИКРАДЕННЯ? Якщо підозра у вбивстві ще не доведена, зображення із текстом СУД НАД ВБИВЦЕЮ є неприйнятним. Слова у зображенні несуть таку ж відповідальність у передачі значення сюжету, що й підводка до нього. На один телеканал якось подали позов до суду за те, що він проілюстрував сюжет про опитування, проведене однією організацією, зображенням чоловіка, дуже схожого на Лі Харві Освальда, звинуваченого у вбивстві президента Джона Кеннеді. Картинки, що з’являються у цих рамках, зазвичай є просто «нарізкою» кадрів, взятих із відеозапису сюжету. До цих зображень можна додати слова, які легко зберігаються у комп’ютері для вечірнього випуску чи майбутніх потреб.

Комп’ютерна графіка

Біл Джонсон на вашингтонському каналі WRC-TV обіймає посаду арт-директора. Це надзвичайно важлива посада у телевізійній журналістиці. Репортер, що робить сюжет про надходження наркотиків до Сполучених Штатів, наприклад, може піти до Джонсона не лише за рамкою для декорації підводки до своєї історії, а за графікою, за відповідним комп’ютерним оформленням, яке може взяти на себе тягар розкриття цієї комплексної теми. «Ми можемо зробити карту зі шляхами пересування, щоб показати потік наркотиків із півдня на північ?»

Джонсон звертається до своєї електронної палітри — дорогої комп’ютерної графічної системи, розробленої Quantel. У системі зібраний весь набір карт. Йому треба просто вибрати ту, що відповідає потрібній території. Потім, використовуючи електронну ручку чи перо, він малює кілька стрілок, що позначають шлях перевезення наркотиків містами Сполучених Штатів. «Картинку можна зробити анімаційною, — пояснює Джонсон, — ви можете зробити так, що стрілочки рухатимуться вгору по карті». Слова — назви міст і країн — також можна додати. Тепер електронну повноекранну графіку можна поєднати з відеоматеріалом сюжету.

Раніше телеканали використовували комп’ютерну графіку лише тоді, коли не мали відеоматеріалу для перекривання якогось сюжету, або ж коли потрібно було показати якусь фотокартку чи слайд. Це траплялося рідко. На щастя, комп’ютери зробили такий новий вид телевізійного мистецтва можливим.

Електронні палітри найчастіше використовують у новинах для прогнозів погоди — роблячи всі ці усміхнені сонечка і сердиті хмари, що пропливають зліва направо погодною картою (див.: Розділ 17. Телевізійні новини). Але вони займають все більше і більше місця у новинах. KCRA-TV у Сакраменто, Каліфорнія, наприклад, використали таку комп’ютерну систему для виготовлення серії образів, що ілюстрували, як літак ледь не впав поблизу Сан-Франциско.

Діаграми, карти, схеми і графіки — донедавна майже ексклюзивні пріоритети журналістів друкованих ЗМІ — не лише увійшли у світ електронних ЗМІ, а й навіть ожили. З анімаційною комп’ютерною графікою телевізійні новини тепер насправді отримали доступ до картинок, що за своєю здатністю передавати інформацію можуть позмагатися із тисячею слів.