
- •1. Тематичний план семінарських і практичних занять модуля «Цивільна оборона»
- •Варіант розподілу годин змістовного модуля «Цивільна оборона»
- •2. Загальні методичні рекомендації
- •3. Плани проведення семінарських занять
- •3.1. Загальні вимоги та послідовність підготовки до семінарських занять
- •3.2. Розгорнутий план семінарського заняття 1
- •Тема 1. Класифікація надзвичайних ситуацій (нс) природного, техногенного, соціально-політичного та воєнного характеру (2 години).
- •3.3. Розгорнутий план семінарського заняття 2
- •Тема 1. Класифікація надзвичайних ситуацій (нс) природного, техногенного, соціально-політичного та воєнного характеру.
- •Тема 2. Основи захисту об'єкта господарської діяльності (2 години)
- •4. Плани проведення практичних занять
- •4.1. Практичне заняття 1 (2 години)
- •Тема 2. Основи захисту об'єкта господарської діяльності
- •4.1.1. Визначення кількісних показників критеріїв та рівнів нс, що трапляються в Україні Загальні положення
- •Постанова кму
- •Порядок виконання роботи
- •Порядок класифікації нс (кількісні показники критеріїв, які визначають рівні реагування на нс)
- •4.1.2. Оповіщення населення при загрозі виникнення нс різного характеру. Сигнали оповіщення мирного і воєнного часу. Порядок дії за сигналами оповіщення Загальні положення
- •Зразки текстів повідомлень
- •Порядок виконання роботи
- •4.2. Практичне заняття 2 (2 години) Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях
- •Загальні положення
- •4.2.1. Оцінка радіаційної обстановки (метод прогнозування)
- •Одиниці вимірювання радіоактивності (зараження) і дози іонізуючих випромінювань
- •Характеристика зон радіоактивного забруднення місцевості при аваріях на аес за щільністю забруднення радіонуклідами
- •Висота підйому хмари і радіуси зон зараження в районі епіцентра залежно від потужності вибуху
- •Розміри зон зараження на сліді радіоактивної хмари наземного ядерного вибуху (км) залежно від потужності вибуху і швидкості вітру
- •Час початку формування сліду рз після аварії на рно, год.
- •Характеристика зон радіоактивного забруднення місцевості
- •Коефіцієнт перерахунку рівнів радіації на будь-яку задану годину t, що пройшла після аварії на аес
- •Коефіцієнт перерахунку рівнів радіації на будь-яку задану годину t, що пройшла після ядерного вибуху
- •Коефіцієнт ослаблення доз радіації будівлями, спорудами і транспортними засобами Косл
- •4.2.2. Приклади рішення типових задач з оцінки ро
- •Тривалість перебування людей на радіоактивно зараженій місцевості при виникненні аварій на аес, Тпр (години, хвилини) (скорочений варіант таблиці для визначення значень φ і Тн)
- •Визначення можливих радіаційних втрат
- •Визначення залишкової дози опромінювання
- •Радіаційні втрати людей при зовнішньому опромінюванні
- •Вихід з строю людей особового складу формувань цо залежно від одержаної дози радіації і розподілу втрат у часі (одноразове опромінювання (до 4-х днів))
- •Порядок виконання роботи
- •4.3. Практичне заняття 3 (2 години) Оцінка хімічної обстановки
- •Загальні положення
- •Конвекція ізотермія ізотермія
- •4.3.1. Оцінка хо на об’єктах хімічної промисловості за даними розвідки
- •Значення допоміжних коефіцієнтів деяких сдор
- •Значення коефіцієнта к4 залежно від швидкості вітру
- •1. Визначення розмірів і площі зони хз
- •Можлива глибина зараження території сдор, км
- •Граничні значення глибин перенесення повітряних мас за 4 години при різних швидкостях вітру, Гт (км)
- •Глибина розповсюдження хмар забрудненого повітря з вражаючими концентраціями сдор на закритій місцевості, км (ємкості не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •Глибина розповсюдження хмар забрудненого повітря з вражаючими концентраціями сдор на відкритій місцевості, км (ємкості не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •2. Визначення часу підходу зараженого повітря до певного рубежу
- •Середня швидкість перенесення хмари зараженого повітря, м/с
- •3. Визначення часу вражаючої дії сдор
- •Час випаровування деяких сдор, год.
- •4. Визначення можливих втрат людей в оху
- •Можливі втрати виробничого персоналу і населення від дії сдор в осередку ураження, %
- •Результати оцінки хімічної обстановки (приклад заповнення)
- •5. Методика оцінки хо (метод прогнозування)
- •Порядок виконання роботи
- •4.4. Практичне заняття 4 (2 години) Основи оцінки інженерної і пожежної обстановки
- •Загальні положення
- •1. Оцінка руйнувань міст і населених пунктів
- •Ступінь руйнування міст, населених пунктів, %
- •Ступінь руйнування об'єкта господарської діяльності залежно від ступеня руйнування міста (населеного пункту)
- •Визначення втрат серед населення залежно від ступеня руйнувань міста (населеного пункту)
- •2. Оцінка інженерної обстановки на об'єкті економіки
- •Визначення ступеня руйнування об'єкта господарської діяльності залежно від характеру дії на нього
- •Кількість аварій на системах і комунікаціях залежно від ступеня руйнувань огд
- •3. Методика визначення ступеня руйнування елементів об'єкта, адміністративних будівель, споруд і деяких видів устаткування при вибуху газоповітряної суміші (надмірний тиск ударної хвилі, кПа)
- •Ступінь руйнування елементів об'єкта при різному надмірному тиску ударної хвилі, кПа (скорочений варіант)
- •4.4.2. Основи оцінки пожежної обстановки (1 година) Загальні положення
- •Орієнтовний розмір площі масових пожеж (км2) залежно від ступеня ураження міста (руйнування населеного пункту)
- •Протяжність фронту вогню (км) залежно від ступеня ураження міста (населеного пункту)
- •Потреба в пожежних відділеннях (одиниць) для ліквідації пожеж
- •Швидкість розповсюдження вогню (м/год.) залежно від швидкості вітру і характеристики району
- •Характеристика категорій приміщень і будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •Значення коефіцієнта z
- •Фізико-хімічні характеристики деяких легкозаймистих та горючих рідин
- •Порядок виконання роботи
- •5. Модульна робота №2, (1 година)
- •Варіант модульного завдання
- •1. Метою планування евакуаційних заходів є:
- •6. Які заходи і способи захисту населення, можуть бути застосовані при загрозі радіоактивного зараження:
- •7. На загальнодержавному рівні керівництво цо України у разі виникнення нс здійснюють:
- •8. Дезінсекція – це:
- •6. Використана література
- •Додатки
- •Закон україни Про Цивільну оборону України
- •Про Цивільну оборону України
- •Загальні засади
- •Повноваження органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ і організацій з питань цивільної оборони
- •Сили цивільної оборони
- •Утримання і матеріально-технічне забезпечення цивільної оборони
- •Міжнародне співробітництво україни в галузі цивільної оборони
- •Загальні ознаки віднесення надзвичайних ситуацій до відповідного рівня за критерієм розміру заподіяних чи очікуваних економічних збитків
- •Перелік
- •Класифікаційна карта конкретної надзвичайної ситуації (приклад заповнення)
- •Методичні рекомендації
Порядок класифікації нс (кількісні показники критеріїв, які визначають рівні реагування на нс)
|
Класифікаційні ознаки надзвичайної події |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Рівень НС |
Ккількість загиблих |
Кількість постраждали |
Порушення умов життєдіяльності більше 3-х діб та кількість чоловік |
Збитки із розрахунку мін. зарплатні 1 (605 грн.) |
1. Державний рівень |
≥ |
≥ 300 чол. |
≥ 50 тис. чол. |
≥ 150 тис. чол. 90 млн. 750 тис. грн |
з урахуванням збитків |
≥ 5 чол. |
≥ 100 чол. |
≥ 10 тис. чол. |
≥ 25 тис. чол. 15 млн. 125 тис. грн |
масштаби НС |
НС охопила або може охопити територію інших держав |
|||
масштаби НС |
НС розповсюджилася на територію 2-х регіонів (областей), для ліквідації наслідків необхідні ресурси в обсязі, який перевищує можливості цих регіонів, та складають не менше 1% витратної частини їх бюджетів |
|||
2 . Регіональний рівень |
≥ 5 чол. |
≥ 100 чол. |
≥ 10 тис. чол. |
≥ 15 тис. чол. 9 млн. 75 тис. грн |
з урахуванням збитків |
3 – 5 чол. |
50 – 100 чол. |
від 1 до 10 тис. чол. |
≥ 5 тис. чол. 3 млн. 25 тис. грн |
масштаби НС |
НС розповсюджилася на територію 2-х районів області, для ліквідації наслідків необхідні ресурси в обсязі, який перевищує можливості цих районів, але складає менше 1% витратної частини їх бюджетів |
|||
3. Місцевий рівень |
≥ 2 чол. |
≥ 50 чол. |
≥ 1 тис. чол. |
≥ 2 тис. чол. 1млн 210 тис. грн |
з урахуванням збитків |
1 – 2 чол. |
20 – 50 чол. |
від 100 до 1 тис. чол. |
≥ 500 чол. 302,5 тис. грн |
масштаби НС |
НС розповсюджилася за межі об’єкта і загрожує навколишньому середовищу, об’єктам та життєдіяльності населення, для ліквідації наслідків необхідні ресурси в обсязі, який перевищує можливості цього об’єкта |
|||
4.Об’єктовий рівень |
Крітерії НС не досягають вишевстановленних показників |
Примітка1: З причини того, що мінімальна заробітна платня постійно змінюється у бік збільшення, необхідно при підрахунку збитків керуватися останніми ухвалами Кабінету Міністрів України. Крім того, при прогнозуванні вірогідності виникнення НС природного і техногенного характеру на всіх рівнях влади необхідно в бюджетах передбачати і планувати підвищення фінансових відрахувань і витрат, ураховуючи імовірнісне збільшення мінімальної заробітної платні, на відповідний відрізок часу.
З 1.12.2008 року мінімальна заробітна платня в Україні складає 605 грн. (Закон України про Держбюджет на 2008 рік).
При визначенні рівня НС завжди необхідно враховувати:
якщо внаслідок НС для відповідних порогових значень (кількість загиблих, кількість потерпілих або порушення умов нормальної життєдіяльності більш 3-х діб), обсяг збитків не досягає встановлених значень, то рівень НС приймається на один ступінь нижче, а при оцінці дорожньо-транспортних подій – на два ступені нижче;
якщо НС виникла на території декількох адміністративно-територіальних територій і відноситься до державного або регіонального рівня за масштабами розповсюдження або сумарними показниками її наслідків, то НС не може автоматично класифікуватися як НС державного і регіонального рівня окремо для кожного регіону. У таких випадках класифікація здійснюється окремо для кожної адміністративно-територіальної одиниці за критеріями і правилами, які викладені в пунктах 4 – 9 Порядку класифікації;
остаточне рішення щодо встановлення рівня НС приймає спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади, Міністерство України з НС. Це рішення у разі потреби може узгоджуватися з центральними органами виконавчої влади і враховувати експертні висновки регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і НС.
Надзвичайна ситуація реєструється і відноситься до певного рівня реагування за умови, якщо НС відповідає хоч би одному із значень встановлених критеріїв і має хоча б одну класифікаційну ознаку.
Критерії НС – це кількість загиблих або потерпілих людей, або коли порушені умови життєдіяльності населення терміном більш 3-х діб, з обов'язковим обліком заподіяних їм матеріальних збитків (розрахунок збитків здійснюється в грошовому еквіваленті в національній валюті).
Класифікаційна ознака події – це технічна або інша характеристика аварійної ситуації, яка дозволяє віднести її до надзвичайної ситуації.
Економічні збитки від НС – це збитки, оцінені відповідним видом втрат, заподіяних цією ситуацією.
Порогові значення класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій визначаються в установленому порядку, за значеннями технічної або іншої характеристики конкретної аварійної ситуації, перевищення яких відносить ситуацію до рангу надзвичайних і вимагає відповідного рівня реагування.
Для кожного виду НС (відповідно до переліку їх налічується 1099) розроблені кваліфікаційні ознаки, що мають три рівні, які визначають їх межі:
1. При перевищенні хоча би однієї класифікаційної ознаки 1-го рівня НС необхідно відносити до місцевого рівня реагування.
2. При перевищенні 2-ої кваліфікаційної ознаки, НС необхідно відносити до регіонального рівня реагування.
3. Досягши перевищення 3-ої кваліфікаційної ознаки, НС необхідно відносити до загальнодержавного рівня реагування.
Довідка. У тих випадках, коли наслідки техногенних аварій або катастроф можуть бути віднесені до різних галузей економіки, остаточне рішення з їх класифікації ухвалює Комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і НС на такому рівні, до якого відноситься ця аварія або катастрофа, і лише після розгляду сумарного набору порогових значень усіх класифікаційних ознак.
Особливості оцінки і реагування на НС воєнного часу визначаються законодавством України, окремими нормативними актами і відповідними оперативними і мобілізаційними планами держави.