
- •Розвиток статистики в країнах Стародавнього світу (Єгипет, Китай, Греція, Індія, Римська імперія).
- •Відображення результатів статистичних досліджень в Біблії, «Книзі страшного суду», літописах.
- •«Політична арифметика» як напрямок розвитку статистики. Основні праці в.Петті та їх характеристика. Представники «політичної арифметики» д.Граунт, г.Кінг, ч.Давенант, а.Депарсьє, е.Галлей.
- •«Описовий» напрямок розвитку статистики. Г.Конрінг та г.Ахенваль. Розвиток «описової» статистики в Німечинні, Франції, Італії, Англії та Росії.
- •Математичний напрямок розвитку статистики. Науковий внесок ф.Гальтона, к.Пірсона, в.Госсета, р.Фішера. Аналіз концепцій наукового змісту терміну «статистика» в працях російських статистиків.
- •7. Представники чернігівської земської статистики: о.Русов, о.Шлікевич, в.Варзар, п.Червінський.
- •8. Внесок є.Є.Слуцького в розвиток статистики.
- •9. Визначення терміну «статистика», предмет статистики.
- •10. Основні статистичні поняття та категорії.
- •11. Статистична закономірність та закон великих чисел.
- •12. Статистична методологія
- •Основні завдання статистики на сучасному етапі.
- •14. Міжнародні статистичні організації, структура та основні напрямки їх діяльності.
11. Статистична закономірність та закон великих чисел.
Статистична закономірність – це кількісна закономірність змін у просторі та часі
масових явищ і процесів суспільного життя, які складаються з множини елементів (одиниць
сукупності). Це форма прояву причинного зв’язку, виражена у послідовності, регулярності,6
повторюваності подій, якщо причини (умови), що викликали ці події не змінюються або
мають незначні зміни.
Характерною особливістю статистичної закономірності є те, що вона властива не
окремим одиницям сукупності, а усій сукупності в цілому і виявляється лише в масових
явищах при значній кількості одиниць сукупності. Пояснити це можна так: формування
масового процесу відбувається під впливом основних причин (загальних) і причин
випадкових (індивідуальних). Якщо кількість подій достатньо велика, вплив випадкових
причин усувається, взаємно урівноважується (закон великих чисел).
Наприклад, успішне навчання окремих студентів залежить від загальних для усіх
студентів причин (організація навчального процесу, наявність в достатній кількості
підручників, комп’ютерів та спецобладнання), а також від індивідуальних (бажання,
здібності, стан здоров’я, матеріальні умови). Якщо дослідити рівень успішності багатьох
студентів у нормальних (середніх) умовах навчання, то виявиться, що навчаються вони
переважно добре, оскільки загальні причини є основними.
12. Статистична методологія
Методологічною базою статистики є діалектика. Такий методологічний
підхід зумовлює вивчення суспільних явищ не відокремлено, а у
ено, а у
взаємозв’язку і взаємозумовленості, у динаміці.
Методи статистичних досліджень — це сукупність прийомів і засобів, що
використовуються для збирання, обробки та аналізу інформації.
До основних методів належать: метод масових спостережень, групувань,
відносних, середніх величин, графічний, індексний, кореляційний,
балансовий.
Методи статистики пов’язані з етапами статистичного дослідження:
статистичне спостереження; зведення та групування даних спостереження;
обчислення узагальнюючих показників та їх аналіз.
Щоб правильно і своєчасно впливати на процеси, що відбуваються в
суспільстві, потрібно мати об’єктивну і вичерпну інформацію про розвиток
і тенденції цих процесів. Це можливо тільки при побудові у країні
надійної системи обліку.
Державний облік — планомірно організована система реєстрації,
підрахунку, систематизації, контролю суспільних явищ і процесів.
Облік є головним джерелом інформації. Єдина система обліку складається з
трьох його видів.
Оперативний (первинний) облік являє собою реєстрацію окремих фактів у
момент їх здійснення або відразу після цього.
Бухгалтерський — неперервний, суцільний документальний облік
господарських засобів і джерел їх утворення у грошовому вираженні. Метою
є виявлення фінансових результатів роботи.
Статистичний облік — це реєстрація фактів і явищ соціально-економічного
життя за затвердженими формами звітності в масштабі держави або окремих
територій чи галузей. Це всеосяжний, всебічний облік. Його базою є
оперативний та бухгалтерський облік.
Статистика — багатогалузева наука. Вона складається з окремих розділів,
або галузей.
Структура статистичної науки:
• теорія статистики розробляє категорії статистики, загальні методи і
засоби статистичного аналізу, теоретична база всієї статистичної науки і
практики;
• економічна статистика вивчає економічні явища і процеси, розробляє
систему економічних показників та методів вивчення економіки країни,
регіону як одного цілого;
• галузеві статистики розробляють методи обчислення показників, що
відображають особливості окремих галузей;
• соціальна статистика вивчає умови і характер праці, рівень життя,
прибутки населення, споживання ним матеріальних благ і послуг. До
соціальної статистики відноситься і правова статистика. Керує всією
статистичною роботою в масштабах країни Державний комітет статистики
України, у масштабах кожної області, міст Києва і Севастополя,
Автономної Республіки Крим — статистичні управління відповідного рівня.
Існує і відомча статистика. Сфера її діяльності визначається
міністерствами і відомствами самостійно за узгодженням з органами
державної статистики.