1. Розвиток статистики в країнах Стародавнього світу (Єгипет, Китай, Греція, Індія, Римська імперія).

Статистика має багатовікову історію, ідучи своїм корінням в глибоку давнину. Статистика — практична діяльність людей із збирання та обробки інформації — виникла з утворенням держави як господарський облік.

Слово “статистика” спочатку вживалось і перекладалось як “державознавство”.

З утворенням перших держав, для того щоб керувати державою з’явилася необхідність у статистичній практиці, тобто в накопиченні відомостей про наявність земель, кількість прогнозованого та зібраного врожаю, чисельність населення, про його майнове положення чисельність чоловіків, придатних

до військової справи, та ін.

У стародавні часи в країнах склались розвинені системи державного й адміністративного обліку. Як свідчить історія, починаючи з 435 р. до н. е. у Римі кожні п’ять років проводився перепис населення, де були дані про майновий стан жителів, поділених на соціальні групи.

У Стародавньому Китаї, починаючи приблизно з 2300 р. до н. е.,проводились переписи населення, земель, торгівлі, ремесел.

У Єгипті орієнтовно з 1500 р. до н. е. У Єгипті з 1500 р. до н.е. вівся опис земельних ділянок, робочої сили, ремесел, торгівлі, харчів, а 2200 р. до н. е. був уведений поточний облік населення.

Античний світ значно змінив характер господарського обліку. Швидкий розвиток приватної власності призвів до того, що окрім державного обліку, з′явився облік з ініціативи банкірів, торговців, власників майстерень.

Епоха Відродження змінила характер господарського обліку. Крім

державного, з’явився облік з ініціативи банкірів, торговців, власників

майстерень. У цей час (1495 р.) були закладені основи бухгалтерського обліку. Розвиток бухгалтерського обліку і первинної реєстрації фактів, накопичування

масових даних про суспільні явища, необхідність їх узагальнення, розвиток таких фундаментальних наук, як математика, філософія, зумовили

виникнення статистики як науки. Розвиток торговельних та міжнародних товарно-грошових відносин, бухгалтерського обліку в епоху Відродження стимулювало розвиток статистики і теорії ймовірностей. В ХІV ст. виникли перші страхові товариства в Італії, які підраховували шанси, оцінювали ризик перевезень. . Поряд із простою бухгалтерією в Італії (приблизно з початку XІVст.) з’являється система подвійної бухгалтерії, за якої операція фіксується двічі у дебеті та у кредиті. Значно зростає потреба в аналізі економічної кон’юнктури,тому обсяг статистичної інформації особливо різко збільшується; потрібні відомості про розміри та розміщення промислового та сільськогосподарського виробництва, ринки збуту товарів, ринки праці, сировинні ресурси та ін.

У другій половині XVII століття, в працях таких видатних вчених як Г. Галілей, Р. Декарт, І. Кеплер, Б. Спіноза, Г. Лейбніц, І. Ньютон, були закладені основи сучасної науки. Розвиток таких фундаментальних наук як математика, фізика, астрономія, філософія допомогли усвідомити значення статистики як засобу соціального пізнання, що призвело до виникнення статистики як науки. Це трапилось майже одночасно наприкінці XVII століття на континенті Європи – в Німеччині та Великобританії.

З розвитком суспільного поділу праці, обміну, виникненням міст, суспільного поділу праці, обміну, виникненням міст,розвитком промисловості, посиленням централізованої влади в масштабі країни змінюється характер та зміст статистичних робіт. Статистика значно розширює коло об’єктів вивчення, виникають статистичні органи, що займаються збиранням, обробкою статистичних даних з різноманітних питань життя суспільства.