7. Представники чернігівської земської статистики: о.Русов, о.Шлікевич, в.Варзар, п.Червінський.

Представниками Чернігівського земства були П. Червинський (1849-1931) та О. Шлікевич (1849-1909), визнаний всіма винахідник особливого типу таблиць –комбінаційних. На початку ХХ ст. відбулося формування основних наукових напрямків вітчизняної статистики, проникнення ідей англо-американської статистики в середовище вітчизняних вчених, зародження й злет стохастичної статистики (від грецького “стохастика” – припускати), а також порівнювальної статистики. Статистичний метод стає універсальним. Представниками цих наукових напрямів були видатні вчені Ю. Янсон, О. І.Чупров, О. О.Чупров, М. Каблуков, А. Кауфман.

8. Внесок є.Є.Слуцького в розвиток статистики.

9. Визначення терміну «статистика», предмет статистики.

Термін “статистика” походить від латинського слова status, що означає

стан, становище і був уведений як науковий термін у 1749 р. німецьким

ученим П. Ахенвалем, який уперше почав читати нову дисципліну

“Статистика” у Марбурзькому університеті. Нині статистикою називають:

1) сукупність числових показників, що характеризують суспільні явища і

процеси (чисельність населення країни, кількість виробленої продукції,

обсяг товарообігу, кількість зареєстрованих злочинів та ін.);

2) діяльність людей із збирання та узагальнення даних про різноманітні

явища і процеси громадського життя (заповнення статистичних карток на

кримінальну справу, на підсудного, на цивільну справу, на виконавче

впровадження, журналів обліку тощо);

3) самостійну науку, яка має свій предмет дослідження і методи його

вивчення.

Між статистикою як наукою і статистичною практикою існує тісний зв’язок.

Будь-яка статистична діяльність — це науково організована робота. Тому

статистична практика керується наукою, а статистична наука спирається на

практику, узагальнюючи досвід практичної роботи, дістаючи з цього нові

ідеї.

Для того, щоб усвідомити, як виникли ці значення терміна “статистика”, і

для розуміння еволюції статистичних методів потрібно було б ознайомитися

з історією виникнення статистики.

Статистика — практична діяльність людей із збирання та обробки

інформації — виникла з утворенням держави як господарський облік. Слово

“статистика” спочатку вживалось і перекладалось як “державознавство”.

Слово “статистика” походить від латинського ”status” – стан. Звідси утворилися слова: “stato” – держава; “statista” – знавець держави; “statistica” – сума знань про державу. Спочатку статистика надавала лише словесний опис державних справ і лише з ХІХ ст.статистичні відомості стали повідомляти в кількісній формі. В сучасному розумінні термін “статистика” вживається в науці з 1749 року. Вперше його запровадив німецький вчений професор філософії та права Готфрид Ахенваль (1719-1772). Термін “статистика” багатозначний, у науковій і практичній сферах під ним

розуміють:  вид інформації, тобто зібрані статистичні дані (підсумкові цифрові показники) про

різноманітні масові явища суспільного життя;  форму практичної діяльності, спрямовану на збирання, упорядкування, оброблення та інтерпретацію даних (системи статистичних установ, дослідницькі центри тощо);  суспільну науку – спеціальну наукову дисципліну, яка займається розробкою теоретичних положень і методів, що використовуються статистичною практикою, а також навчальну дисципліну, яку викладають у вищих закладах освіти всіх рівнів для підготовки фахівців найвищої кваліфікації;  “міру”, “оцінку” або “характеристику”, тобто певні статистичні показники, наприклад, узагальнені показники вибіркової сукупності (середня, частка) тощо.

Предметом статистики є вивчення розмірів і кількісних співвідношень між якісно визначеними масовими явищами, а також закономірностей їх формування, розвитку, взаємозв′язку у конкретних умовах місця та часу.

Слід звернути увагу на такі принципові особливості статистичної характеристики досліджуваних явищ:  кількісну розмірність явищ неможливо розглядати без їх якісної визначеності (наприклад: кількість книжок виданих у 1997 р. - 6308, з них українською мовою – 3140, російською - 2364 тощо);  статистика досліджує не поодинокі, а масові явища. Відповідно статистичні показники не відносяться до кожного окремого випадку, а завжди являють собою результат узагальнення даних за масою випадків. Завдання статистичного дослідження полягає в узагальненні даних і у виявленні закономірностей явищ в конкретних умовах місця та часу, які проявляють себе лише у великій масі явищ через подолання властивої одиничним елементам випадковості. Головна функція статистики – постачання інформації

Зміст статистики, як теоретичної дисципліни, визначається предметом

дослідження.

Статистика вивчає кількісну сторону масових суспільних явищ у

нерозривному зв’язку з їхньою якісною стороною, досліджує числове

вираження закономірностей суспільного розвитку в конкретних умовах місця

і часу.

Потребує пояснення визначення предмета статистики.

1. Кількісна сторона характеризує розміри, обсяги, кількісні

співвідношення, темпи розвитку, поширення, повторюваність у часі й у

просторі об’єктивно існуючих явищ і процесів. Це одна із головних ознак

предмета статистики.

2. Статистика вивчає масові суспільні явища і процеси, тому що

статистичні закономірності виявляються тільки при вивченні великого

числа одиниць сукупності (закон великих чисел), тобто статистична

сукупність має бути репрезентативною.