2. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань студентів

Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною системою з наступним переведенням у традиційну 4-бальну систему.

Порядок оцінювання семінарських занять для студентів денної і вечірньої форм навчання.

Системність та активність роботи студента протягом семестру оцінюється за максимальною оцінкою 60 балів, якими оцінюється вся робота, винесена на поточний контроль.

Шкала оцінювання відповідей на семінарських заняттях становить 0-10 балів за кожне семінарське заняття (0-1 балів – повторне вивчення теми, 2-3 бали – оцінка «незадовільно», 4-6 балів – оцінка «задовільно», 7-8 балів – оцінка «добре», 9-10 балів – оцінка «відмінно»).

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент протягом семестру на семінарах (60 балів), розраховується на підставі реальної кількості занять, відведених згідно з навчальним планом на даний вид роботи (6 семінарів). При цьому враховуються:

для оцінки «задовільно» та «добре» – активність та рівень знань при обговоренні передбачених програмою питань, винесених на семінар;

для оцінки «відмінно» – успішність при виконанні різного роду практичних завдань, що пропонуються для виконання, а також компетенції, які повинні сформуватися у студентів під час даного виду занять (обговорення проблемного питання, кейсу, ситуаційної вправи, презентації тощо).

Порядок проведення модульних завдань для студентів денної і вечірньої форми навчання.

Передбачається виконання 2-х модульних завдань. Оцінка модульних завдань визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв і становить 0-20 балів, якими оцінюється вся робота студентів, винесена на поточний контроль (0-10 балів за кожний модуль).

Перше модульне завдання містить питання, що відносяться до тем 1-5, друге – до тем 6-10.

Порядок і час складання модульних завдань визначаються кафедрою, включаються до робочої програми і доводяться до студентів на початку семестру.

Виконання індивідуальних (обов’язкових і вибіркових) завдань студентами денної і вечірньої форми навчання.

Написання реферату (есе) за заданою тематикою передбачає висвітлення актуальної проблеми спецкурсу з формулюванням відповідних практичних висновків. Даний вид самостійної роботи оцінюється в межах 0-10 балів.

Пошук, підбір та огляд науково-літературних джерел з проблем спецкурсу за заданою тематикою передбачає формування вмінь та навичок адекватного орієнтування в інформаційному просторі, селекції необхідної інформації та вміння її застосовувати в реальному житті. Даний вид самостійної роботи оцінюється в межах 0-10 балів.

Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій має на меті формування в структурі аналітичної діяльності студента навичок щодо критичного осмислення інформації, її оцінювання відповідно до певних аксіологічних систем та подальшого використання в дидактичному процесі. Даний вид самостійної роботи оцінюється в межах 0-10 балів.

Участь у наукових конференціях, круглих столах, семінарах, симпозіумах є додатковим чинником активізації пізнавальної активності студента, формування в його дидактичній культурі науково-аналітичної складової. Даний вид самостійної роботи оцінюється в межах 0-10 балів.

При цьому студент може вибрати не більше двох видів самостійної роботи.

Виконання індивідуальних (обов’язкових і вибіркових) завдань студентами заочної форми навчання в цілому відповідає підходам, розробленим для денної і вечірньої форм (за винятком балів).

Зокрема, активна участь у семінарських заняттях оцінюється в межах 0-10 балів, модульна контрольна робота – 0-10 балів, написання реферату за заданою тематикою – до 30 балів.

Важливим критерієм оцінки реферату є самостійність автора у висновках та вміння поєднати теоретичний матеріал з проблемами сучасного українського суспільства.

Реферат складається із плану; вступу, 2-3 питань; висновків; списку літератури. Відповідь на кожне питання має містити:

короткий зміст першоджерел (наукові роботи, державні документи);

теорію питання (визначення категорій, принципів, закономірностей, випадковостей);

соціальну практику (як теорія використовується в життєдіяльності);

висновки.

Необхідною вимогою є посилання на першоджерела під текстом на кожній сторінці або загальний список в кінці реферату чи розділу.

Реферати оцінюються:

у 25-30 балів – реферат, що повністю відповідає вимогам до такого виду письмових робіт, а саме: обґрунтована актуальність проблеми, що досліджується; демонструється вільний виклад питань теми; поєднано теоретичний матеріал з проблемами сучасного суспільства; є висновки (як по кожному питанню так і загальний); автор демонструє глибоке розуміння матеріалу, що використовується;

у 18-24 бали – реферат, що в основному відповідає вимогам до такого виду робіт, але є окремі неточності, недостатньо показано зв’язок теоретичного матеріалу з практикою, відсутня власна оцінка проблеми тощо;

у 10-17 балів – реферат, у якому поверхнево висвітлена проблема, відсутні висновки, немає розуміння зв’язку теорії з практикою, не простежується самостійність в аналізі досліджуваної проблеми;

до 10 балів – реферат, у якому наявна невідповідність питань плану їх змісту, відсутній теоретичний аналіз проблеми, немає ніяких висновків, повністю відсутня власна думка з обраної проблеми.

Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною шкалою з подальшим переведенням в традиційну 4-бальну та шкалу за системою ECTS в такому порядку:

Оцінка за шкалою ECTS	Оцінка за бальною шкалою, що використовується в КНЕУ	Оцінка за національною шкалою
A	90-100	(відмінно)
B	80-89	(добре)
C	70-79
D	66-69	(задовільно)
E	60-65
FX	21-59	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання
F	0-20	2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни