1. За стадіями торгівлі:

- Первинний - являє собою випуск ЦП в обіг, який здійснюється на основі оголошення про емісію. Торгівля ведеться між емітентами з одного боку та інвесторами і фін. посередниками - з іншого.

Емітент - це юридична особа, чи уповноважений державою орган, який здійснює випуск ЦП в обіг.

Інвестор - це юридична чи фізична особа, а в окремих випадках держава, яка купуючи ЦП певного емітента, вкладає (інвестує) кошти в його діяльність.

Фінансові посередники виконують роль сполучної ланки між емітентом, проводячи операції з випуску і розміщення ЦП на ринку та інвестором, надаючи послуги у придбанні ЦП.

- Вторинний ринок - характеризується операціями перепродажу ЦП, які здійснюються між окремими інвесторами, інвесторами і фінансовими посередниками та між фінансовими посередниками.

2. За місцем торгівлі:

• біржовий - включає угоди, що укладаються на фондовій біржі. Це ринок з найвищим рівнем організації, що максимально сприяє підвищенню мобільності капіталу та формуванню ринкових цін на фінансові вклади, що перебувають в обігу;

• позабіржовий - відображає угоди, які укладаються і здійснюються поза біржею.

Отже, функціонування ринку ЦП забезпечується його суб'єктами: емітентами, інвесторами, фінансовими посередниками, фондовою біржею.

Цінні папери (ЦП) — це грошові документи, що засвідчують право володіння або відносин позички, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їхнім власником і передбачають виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передавання прав іншим особам.

Види цп:

Акція - це документ, що засвідчує право на певну частину власності АТ і дає право на отримання доходу від неї у вигляді дивідендів. Існують прості і привілейовані; іменні та на пред'явника; паперові та електронні; номінальні та без номіналу; платні та преміальні; з вільним та обмеженим обігом акції.

Облігація - це ЦП який посвідчує внесення його власником певних коштів і підтверджує зобов'язання емітента відшкодувати власникові номінальну вартість цього ЦП в передбачений строк із виплатою %.

Казначейські зобов'язання - це вид ЦП на пред'явника, які розміщуються серед населення виключно на добровільних засадах і які свідчать про внесення їхнім власником грошових засобів до бюджету й дають право на отримання фінансового доходу. Розрізняють зобов'язання: короткострокові - до 1 р., середньострокові - від 1 до 5 р., довгострокові - від 5 до 10 р.

Ощадний сертифікат - це письмове свідоцтво банку про депонування коштів. Сертифікати можуть придбати як громадяни, так і підприємці. Власник сертифіката має право на одержання доходу у вигляді %, розмір якого визначається банком. Банки видають сертифікати строкові та до запитання, іменні та на пред'явника.

Вексель - це ЦП, що засвідчує безумовний грошовий обов'язок векселедавця сплатити до настання терміну визначену суму коштів власникові векселя (векселетримачеві). Векселедавцями можуть виступати тільки юридичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності. Існують 2 види векселів: простий, який не зобов'язує векселедавця сплатити до наступного терміну визначену суму коштів тримачу векселя; переказний - це письмовий наказ векселетримача (трасанта) , адресований платникові (трасату) про сплату зазначену у векселі суми коштів третій особі – першому тримачу векселя (ремітенту).

Опціон – це контракт на право купівлі або продажу певної кількості цінних паперів у будь – який момент протягом визначеного строку за фіксованою ціною.

Варант – це сертифікат, який дає право його власникові купити певний цінний папір за фіксованою ціною у визначений термін.

Ф’ючерсний контракт – це стандартний документ на купівлю або продаж певної кількості визначених цінних паперів у зазначений час за встановленою ціною.

Форвардний контракт – це спеціально складений ф’ючерсний контракт, що відповідає потребам конкретного клієнта, не є стандартним, не укладається на організованому фінансовому ринку.

Своп (обмін) – двостороння угода про обмін у майбутньому серіями платежів у різних валютах.