8.2. Визначення гідролітичної кислотності ґрунтів за Каппеном

(Лабораторна робота №9)

Гідролітична кислотність проявляється у багатьох ґрунтах та окремих їхніх горизонтах, наприклад, дерново-підзолистих, болот­них, сірих лісових, вилугованих, типових та звичайних чорноземах і т.д. Величина гідролітичної кислотності вимірюється у мг-екв на 100 г ґрунту.

Наявність у ґрунті невеликої (1–2 мг-екв на 100 г ґрунту) гідролітичної кислотності, за відсутності обмінної, не впливає негативно на розвиток сільськогосподарських рослин і може навіть мати позитивне значення, оскільки сприяє встановленню у ґрунто­вому розчині слабокислої реакції.

Ґрунт, який має значну гідролітичну кислотність, по-різному впливає на ріст та розвиток багатьох рослин. Для того, щоб ство­рити сприятливі умови для розвитку рослин у такому ґрунті, необ­хідно змінити його кислотність, що досягається шляхом внесення вапна.

Хід виконання роботи

На вазі ВЛТК-500 зважують 20 г повітряно-сухого ґрунту, просіяного через сито, діаметр отворів якого – 1 мм, і переносять його у конічну колбу об’ємом 250 мл. Доливають 50 мл 1 н розчину оцтовокислого Натрію (СН₃СООNa) чи Калію (СН₃СООК), рН яких 8,2–8,3. Вміст колби збовтують протягом години. Можна збовтувати вручну протягом 5-ти хвилин, після чого вміст колби залишають у спокої на добу. Після добового відстоювання, перед фільтруванням, вміст колби ще раз збовтують протягом трьох хвилин, після чого суспензію фільтрують через складчастий фільтр. Фільтр має бути обеззолений. Ґрунт треба відразу перенести на фільтр разом з рідиною. Перші каламутні порції фільтрату знову переносять на фільтр. З прозорого фільтрату беруть піпеткою пробу (20 мл) і переносять у конічну колбу об’ємом 100 см³, додають 1–2 краплі індикатора фенолфталеїну і титрують 0,1 н розчином гідроксиду Натрію NaOH до появи блідо-рожевого забарвлення, що не зникає протягом хвилини. Записують кількість мілілітрів 0,1 н розчину NaOH, витраченого на титрування 20 мл фільтрату і обчислюють величину гідролітичної кислотності в мг-екв на 100 г ґрунту за формулою:

,

де Н – гідролітична кислотність в мг-екв на 100 г ґрунту;

а – об’єм 0,1 н NaOH, витраченого на титрування, мл;

N_NaOH – нормальність NaOH;

V – об’єм 1 н розчину оцтовокислого Натрію (СН₃СООNa), мл;

V₁ – об’єм відібраного для титрування фільтрату, мл;

100 – коефіцієнт для перерахунку на 100 г ґрунту;

1,75 – поправка на неповне витіснення йонів Гідрогену;

К – коефіцієнт гігроскопічності;

с – наважка ґрунту, г.

За даними таблиці 8.3 оцінюють величини гідролітичної кислотності досліджуваного ґрунту.

Таблиця 8.3

Групування ґрунтів за гідролітичною кислотністю

Ступінь кислотності ґрунтів	Гідролітична кислотність, мг-екв на 100 г ґрунту
Дуже високий	> 6,0
Високий	5,1–6,0
Підвищений	4,1–5,0
Середній	3,1–4,0
Низький	2,1–3,0
Дуже низький	≤ 2,0

Обладнання та реактиви: вага ВЛТК-500, конічні колби на 200 мл і 100 мл, мірний циліндр на 50 мл, лійка, складчасті фільтри, піпетка на 25 мл, бюретка, крапельниця з фенолфталеїном, 1 н розчин СН₃СOONa чи СН₃СOOК.