Підклас сФагнові мохи (сфагніди) - sphagnidae

Сфагнові мохи називають також білими та торфовими мохами через світле забарвлення тіла і здатність утворювати буру торф'яну масу. Підклас включає одну родину сфагнові з родом сфагн - Sphagnum.

Родина СФАГНОВІ - SPHAGNACEAE

Налічує близько 350 багаторічних трав'янистих рослин, поширених майже у всіх частинах світу. У флорі України - 30 видів роду сфагн - Sphagnum. Представники ростуть переважно в Лісовій зоні у вологих і заболочених місцях, на більш або менш кислих субстратах; формують подушко-видні дернинки. Для медичних потреб віддають перевагу видам, які мають стебла не менше 7 см завдовжки і в сухому стані не дуже крихкі.

Використовують сфагн магелланський, с. бурий, с. гостролистий.

ПЛАУНИ (LYCOPODIALES) - одні з найдревніших дрібнолистих (мікрофільних) вищих рослин. Зародилися вони у силурійському періоді палеозойської ери, а в теперішній історичний період відділ Плауноподібні (Лікоподіофіти) – Lycopodiophyta нараховує приблизно 1000 видів. В Україні 12 видів. Вони розподілені па 2 класи Плауновидні та Молодильникові.

Домінуюче покоління - спорофіт. Це багаторічні, зазвичай вічнозелені, трав'янисті рослини. Підземні органи - кореневище (клас плауновидні) або корененосець - надземний пагін зі спірально розташованими додатковими коренями (клас молодильникові). Наростання пагонів верхівкове, обмежене, галуження дихотомічне. Пагони без добре виражених вузлів і міжвузлів, густо вкриті зеленими мікрофілами - вегетативними листками з 1-2 жилками. Спорофіли- спороносні листочки, що схожі на вегетативні чи відрізняються від них. Вони формують на стеблі спороносні зони чи зібрані у верхівкові спороносні колоски, або стробіли (клас плауновидні). У пазухах спорофілів знаходяться поодинокі спорангії. Спори однакові (плауновидні), з трипроменевим рубцем, або різні (молодильникові).

Редуковане покоління - гаметофіт, або заросток. У рівноспорових форм (плауновидні) гаметофіти двостатеві, підземні або напівпідземні, м'ясисті, з ризоїдами або без них, ведуть сапрофітний або напівса-профітний спосіб життя за рахунок симбіозу з грибами. Живуть від 5 до 15 років. Гаметофіти різноспорових форм (молодильникові) одностатеві, незелені, розвиваються у спорах за рахунок їх поживних речовин, живуть кілька тижнів. Сперматозоїди дво- або багато-джгутикові. Зигота без стадії спокою.

Відділ Хвощеподібні (Еквізетофіти) – Equisetophyta Клас Хвощевидні - Equisetopsida Родина хвощові -equisetaceae

Сучасні хвощі представлені одним родом ХВОЩ (EQISETUM), що об'єднує біля 30 видів (з яких 9 зустрічаються в Україні). Поширені в Північній півкулі, дуже поліморфні,

мають ознаки гігрофітів і ксерофітів. Ростуть на полях, заболочених луках, по берегах річок, озер і ставків.

Редуковане покоління – гаметофіт. Це одно- або дводомні, недовговічні, жуже маленькі, зелені пластинчаті рослинки. Сперматозоїди багатоджгутикові. Зигота не має періоду спокою.

Домінуюче покоління – спорофіт. Це трав’янисті рівноспорові рослини з кореневищем, додатковими коренями і часто з бульбочками. Весняні спороносні пагони безхлорофільні, нерозгалужені. Спорангії зі спорами знаходяться на спорангіофорах, які розташовані кільчасто і утворюють на пагоні спороносні зони або верхівкові стробіли. Спори морфологічно однакові, але іноді вони фізіологічно протилежні - (+) і (-), і тоді з них утворюються різностатеві заростки. Спори мають стрічковидні вирости - елатери, які здатні спірально скручуватися і розкручуватися залежно від вологості середовища. Це забезпечує об'єднання спор у грудочки, і у подальшому - проростання жіночих і чоловічих екземплярів у безпосередній близькості, що уможливлює запліднення.

Літні вегетативні пагони зелені, розгалужені, їх стебла в міжвузлях борознисто-ребристі, порожні, мінералізовані кремнеземом, тендітні і легко ламаються на членики. Листки розміщені кільцями, дрібні, редуковані, мають вигляд зубчастої піхви, що охоплює стебло. Бічні зелені гілочки розташовані кільчасто.