- •9.Контроль і оцінка якості професійно – педагогічної підготовки студентів
- •9.1.Мета й завдання контролю навчання у вузі
- •9.2.Функції контролю
- •9.3 Види й форми контролю якості навчального процесу
- •9.4. Рейтингова система контролю й оцінки знань студентів
- •9.5.Модульний контроль
- •9.6.Критерії оцінки знань студентів
- •9.7.Система комплексної оцінки якості підготовки майбутніх фахівців
- •Контрольні питання й завдання
9.3 Види й форми контролю якості навчального процесу
Контроль навчального процесу як спільної діяльності студентів і викладачів поєднує в собі такі важливі елементи, як якість викладання і якість підготовки майбутніх фахівців.
Поняття «Результативність» кожної функції визначається своєчасним дотриманням вимог, запропонованих до вузівського контролю. Серед основних вимог виділяють: . максимальну об'єктивність, вірогідність, ідентичність умовам проведення контролю у всіх ланках вузівського процесу, доброзичливість, коректність, оцінка результатів роботи з єдиних критеріїв
Поняття «якість» включає комплекс показників оволодіння системою знань, умінь, навичок і розвитку якостей і властивостей особистості, що забезпечують результативність навчальної праці й професійної діяльності.
Контроль результатів навчання, професійного становлення студентів пов'язаний з контролем якості викладання, професіоналізму викладацького корпуса.
У вузівській практиці використовуються різні види контролю якості навчання: нульовий, вхідний, поточний, рубіжний, підсумковий, експертний, інспекторський.
Нульовий контроль проводиться серед студентів першого курсу по програмі середньої школи. Мета його - виявлення рівня їхньої готовності до навчання у вищій школі.
Вхідний контроль матеріал проводиться перед вивченням нового матеріалу. Мета його - виявлення бази підготовленості студентів до сприйняття нової інформації. Він проводиться у формі тестів.
Поточний контроль здійснюється з метою визначення якості засвоєння навчального матеріалу, ефективності навчального процесу різних видів занять. Форми його проведення різноманітні. Він може здійснюватися в усній або письмовій формі, з використанням ТСО й обчислювальної техніки. Контроль проводиться систематично відповідно до навчальних планів і програмами.
Результати поточного контролю використовуються для коректування організації навчальної роботи, виявлення складних для засвоєння розділів курсу, для визначення форм педагогічної допомоги відстаючим студентам, відбір методів самостійної, індивідуальної роботи з метою заповнення пробілів у знаннях студентів або творчих завдань для тих, хто виявляє особливу цікавість до досліджуваного предмета. Рубіжний контроль - різновид поточного контролю який здійснюється згідно з робочим плану після пророблення відповідних блоків-модулів навчального матеріалу за курсом.
Підсумковий контроль проводиться з метою виявлення й оцінки результатів навчання певному предмету й за фахом у цілому, коректування навчального процесу для підвищення якості професійної підготовки майбутніх педагогів.
Цей вид контролю здійснюється у формі заліків і іспитів, звітів, курсових і дипломних робіт, державних іспитів, тестів по конкретних предметах, навчальним курсам.
Експертний контроль - його мета виявлення об'єктивної картини якості підготовки кадрів, вивчення позитивного досвіду й впровадження нових технологій навчання у вузівську практику. Проводиться він силами досвідчених викладачів суміжних, спеціальних і випускаючих кафедр, членами науково-методичної ради, творчих об'єднань і предметних секцій.
Для об'єктивності оцінки якості підготовки майбутніх фахівців і якості роботи викладачів при експертному контролі необхідно використовувати технічні засоби (магнітофонні й відеозапису).
Інспекторський контроль цей вид контролю використовується при інспектуванні конкретного вузу з метою його акредитації у відповідності зі стандартом утворення й прийнятим законодавством.
Ректорський контроль якості навчання проводиться з метою визначення глибини й міцності засвоєння студентами програмного матеріалу, рівня оволодіння професійними знаннями, уміннями й навичками, розвитку якостей і властивостей їхньої особистості, що відповідають вимогам вибраної професії; об'єктивності оцінки викладачами рівня готовності студентів до професійної діяльності.
Ректорський контроль здійснює комісія на чолі із проректором по навчально-виховній роботі на основі семестрового графіка й обліком того, щоб за період навчання студентів у вузі були проведені перевірки їхніх знань по всіх навчальних дисциплінах.
Цей вид контролю проводиться у формі письмової контрольної роботи або тестування. Завдання по контрольній роботі розробляються відповідними кафедрами відповідно до навчальних програм досліджуваних дисциплін. Обсяг завдань розрахований на виконання протягом двох годин середньо встигаючим студентом. У більших потоках перевірку проходять не менш 30% студентів, що вивчали даний навчальний предмет.
Для забезпечення єдиних критеріїв оцінки перевірку контрольної роботи з дисципліни варто передати одному члену комісії.
Після проведення перевірки й оцінки, тексти контрольних робіт передаються на кафедру, для того, щоб викладачі провели аналіз отриманих результатів і намітили заходи щодо вдосконалювання методики й технології вузівського процесу.
Результати ректорського контролю узагальнює комісія для оцінки стану й удосконалювання керування навчальним процесом на кафедрах і факультетах.
Традиційні види й форми контролю якості навчання студентів мають ряд недоліків, серед яких:
• Суб'єктивізм викладача в оцінці якості знань студентів;
Недостатня мотивація й особиста відповідальність студентів за результати навчальної праці й професійного росту;
Відсутність індивідуального й диференційованого підходу до оцінювання результатів навчання.
Контроль знань за традиційною методикою (іспит за білетом наприкінці семестру) має ряд недоліків:
Необхідність підготовки великого обсягу інформації за короткий строк часу;
Психологічні перевантаження під час здачі іспиту або заліку;
Елемент випадковості при одержанні білету й т.п.
Оскільки екзаменаційна оцінка - основний критерій рівня підготовленості студента за семестр (по ній призначається стипендія, виносяться заохочення, записується в додаток до диплома й ін.), та більшість студентів не надає істотного значення поточному контролю знань, умінь та навичок, систематично не працює протягом семестру. Все це негативно позначається не тільки на якості навчання, але й у цілому на їхньому професійному становленні.
Останнім часом у вузівській практиці перевага віддається нетрадиційним формам контролю якості навчання студентів. Великою популярністю користуються тести й рейтингова система контролю знань, умінь, навичок і . професійних якостей особистості майбутніх фахівців.
