Звіт з практичного заняття № 2 Визначення припусків, розмірів і допусків виливка

Таблиця 2.1 – Визначення класу точності і ряду припусків виливка.

Матеріал, густина Вид литва	р= … кг/дм3
Ступінь складності виливка Тип виробництва Ваговий коефіцієнт	С=С1+С2=	С1= С2=
Діапазон класів точності Діапазон рядів припусків	Км= Кб= Рм= Рб=	[ … ], с. … , табл. …
Клас точності Ряд припусків	Кв=Км+С(Кб–Км)/8= Рв=Рм+С(Рб–Рм)/8=

Таблиця 2.2 – Припуски, розміри і допуски заготовки, мм

Деталь:
Позначен. розміру	D	d	D1	d1	L	l	l1	b
Номер поверхні
Розмір, допуск Квалітет Шорсткість, мкм
Заготовка[ … , с. … , … ; табл. … , … ] :
Клас точності Допуск Т , мм Відхилення, мм
Познач. припуску	Z1	Z2			Z5	Z4	Z3
Основний припуск Додатков. припуск, напуск (причини) Загальний припуск
Розрахунков.розмір Округлений розмір
Розмір заготовки з відхиленнями

2.3 Розрахунок об'ємів та мас деталі (Vд; Gд) і заготовки (Vз; Gз) та коефіцієнта використання матеріалу: Квм = Gд  Gз .

Рисунок 2.1 – Ескіз заготовки ( виливка ).

Практичне заняття N 3

ВИЗНАЧЕННЯ ПРИПУСКІВ НА МЕХАНІЧНУ ОБРОБКУ, ДОПУСКІВ І РОЗМІРІВ ПОКОВКИ

Завдання: Визначити припуски на механічну обробку, розміри і допуски для всіх поверхонь заготовки, отриманої штампуванням.

Припуск – це шар матеріалу, який зрізують із заготовки механічною обробкою, щоб видалити неточний дефектний поверхневий шар і отримати потрібну точність та шорсткість поверхні деталі.

Література:

• обов'язкова : [11], с.110–123, табл.5.7–5.11; [16];

• додаткова : [1] .

Послідовність виконання роботи

3.1 Пронумерувати поверхні деталі. Занести в табл. 3.3 звіту позначення і величину кожного розміру, його поле допуску і квалітет, номери поверхонь, які він з'єднує, їх шорсткість.

3.2 Визначити вихідний індекс поковки – табл. 3.2 звіту.

3.2.1 За способом штампування та ковальсько-пресовим обладнанням встановити клас точності поковки T – [16], додаток 1, табл. 19; [11], с. 129–136.

3.2.2 За сумарним вмістом вуглецю і легуючих елементів встановити групу сталі M – [16], табл.1; [11], с.111.

Таблиця 3.1 – Визначення групи сталі M і ступеня складності С

Група	Масовий вміст, % :
сталі	- вуглецю :			- легуючих елементів :
M1		до 0,35 вкл.	і		до 2,0 вкл.
М2	вище 0,35	до 0,65 вкл.	або	вище 2,0	до 5,0 вкл.
M3	вище 0,65		або	вище 5,0
Ступінь складності	Відношення Gп / Gф
С1	вище 0,63
С2	вище 0,32 до 0,63 вкл.
С3	вище 0,16 до 0,32 вкл.
С4	до 0,16 вкл.

3.2.3 Визначити орієнтовну масу поковки Gп .

Для цього за типом і формою деталі вибрати розрахунковий коефіцієнт Кр – за [16], додаток 3, табл. 20. Якщо маса деталі Gд, то орієнтовна маса поковки: Gп = Кр · Gд .

3.2.4 Визначити ступінь складності поковки С за відношенням маси фігури Gф до маси поковки Gп ( табл.3.1 ).

Для цього знайти об'єм Vф простої геометричної фігури, в яку вписується форма поковки – [16], дод.2; [11], с.111–113, табл.5.7. Фігура може бути кулею, прямим циліндром чи прямою правильною призмою. Розміри фігури знайти збільшенням в 1,05 рази габаритних розмірів деталі. Масу фігури Gф знайти за об'ємом Vф і густиною матеріалу ( див. практ. роботу № 2 ).

3.2.5 За групою сталі М , ступенем складності С і класом точності Т визначити вихідний індекс І поковки – [16], таблиця 2; [11], с. 116, рис. 5.21 .

3.3 Визначити допуски і відхилення розмірів поковки за вихідним індексом і розмірами поковки – [16], таблиця 8; [11], с. 120, табл. 5.9; і занести їх в табл. 3.3 звіту. Відхилення внутрішніх розмірів взяти з протилежними знаками.

3.4 Визначити загальні припуски на механічну обробку та розміри заготовки і занести їх в табл. 3.3 звіту.

3.4.1 Для оброблюваних поверхонь за вихідним індексом, розмірами і шорсткістю знайти основні припуски Z на сторону – [16], таблиця 3; [11], с. 119, табл. 5.8 .

3.4.2 Встановити додаткові припуски, які враховують штампувальні ухили, напуски та неточності технології отримання поковки – [16], табл. 4–6, 18; [11], с. 121, табл. 5.10; і вказати їх причини. Встановити також радіуси заокруглень спряжень між поверхнями – [16], табл.7; [11], с.122, табл.5.11.

3.4.3 Встановити загальний припуск на механічну обробку (односторонній Z чи двосторонній 2Z) і розміри заготовки :

— для торців ( плоских поверхонь ) Рз = Рд + Z' + Z" ;

— для зовнішніх циліндричних поверхонь Рз = Рд + 2Z ;

— для отворів ( внутрішніх поверхонь ) Рз = Рд – 2Z .

Округлити отримані розміри поковки з точністю до 0.5 мм.

3.5 Знайти масу деталі Gд і заготовки Gз , а також коефіцієнт використання матеріалу : Квм = Gд / Gз .

Цей пункт звіту виконати аналогічно п.2.5 практичної роботи № 2.

3.6 Оформити ескіз заготовки (поковки) – рис. 3.1 звіту :

• тонкими лініями нанести контур деталі в масштабі 1:2–1:4 ;

• позначити величини припусків на оброблених поверхнях;

• навести заготовку і нанести її розміри з допусками;

• спряження між поверхнями заокруглити (зробити плавними);

• вказати площину роз'єму штампа і штампувальні ухили.