- •Міністерство освіти і науки україни донецький національний технічний університет Косолапов ю.Ф. Математичний аналіз першого курсу частини 1 - 2
- •Донецьк 2009
- •Частина перша: вступ до аналізу. Диференціальне числення та його застосування математичний аналіз
- •Підручники
- •Збірники задач
- •1.1.2. Границя. Нескінченно малі і великі а. Границя функції в точці
- •Б. Однобічні границі функції однієї змінної в точці
- •В. Границя числової послідовності
- •Г. Границя функції на плюс або мінус нескінченності
- •Д. Нескінченно малі (нм)
- •Е. Зв"язок між границями функцій і нескінченно малими
- •Є. Нескінченно великі (нв)
- •Ж. Співвідношення між нескінченно великими (нв) і нескінчен-но малими (нм)
- •1.1.3. Властивості границь
- •А. Загальні властивості границь
- •Б. Властивості нескінченно малих
- •В. “Арифметичні” властивості границь
- •Г. Властивості нескінченно великих
- •1.1.4.Стандартні границі а. Перша стандартна границя
- •Б. Друга стандартна границя
- •1. (Третя стандартна границя) ( 3 )
- •2. (Четверта стандартна границя) ( 4 )
- •1.1.5. Відсотки в інвестиціях
- •1.2. Неперервність функцій
- •1.2.1. Неперервність функції в точці а. Основні означення
- •Б. Властивості неперервних функцій
- •В. Точки розриву
- •1.2.2. Властивості функції, неперервної на відрізку або в замкненій обмеженій області
- •1.2.3. Метод інтервалів та його узагальнення
- •2. Диференціальне числення
- •2.1.1. Задачі, які ведуть до поняття похідної а. Швидкість зміни функції
- •Б. Продуктивність праці
- •В. Дотична до кривої
- •2.1.2. Похідна і частинні похідні а. Похідна функції однієї змінної
- •Б. Частинні похідні функції декількох змінних
- •2.1.3. Похідні основних елементарних функцій
- •2.1.4. Диференційовність і неперервність
- •2.1.5. Похідні суми, різниці, добутку, частки
- •1. (Похідна суми і різниці).
- •2. (Похідна добутку).
- •3. (Похідна частки).
- •2.2. Техніка диференціювання
- •2.2.1. Похідна складеної функції
- •2.2.2. Диференціювання неявної, оберненої та параметрично заданої функцій а. Випадок неявної функції
- •Б. Випадок оберненої функції
- •В. Випадок функції, заданої параметрично
- •2.2.3. Похідні вищих порядків
- •2.2.4. Диференціал
- •2.2.5. Похідна за напрямом. Ґрадієнт
- •2.2.6. Похідні в економіці. Еластичність а. Темп зміни функції
- •Б. Граничні величини
- •В. Еластичність функції
- •Властивості еластичності
- •2.3. Основні теореми диференціального числення функцій однієї змінної
- •2.3.1. Теореми Ферма і Ролля
- •2.3.2. Теореми Лагранжа і Коші
- •2.3.3. Правило Лопіталя для розкриття невизначеностей
- •А. Невизначеності типів
- •Б. Деякі інші типи невизначеностей
- •2.3.4. Формули Тейлора і Маклорена а. Формули Тейлора і Маклорена для многочлена
- •Б. Розвинення бінома (формула бінома Ньютона)
- •В. Формули Тейлора і Маклорена для довільної функції однієї змінної
- •Г. Формула Тейлора для функції декількох змінних
- •1. Вступ до математичного аналізу 5
- •1.1. Границя функції 5
- •1.2. Неперервність функцій 43
- •2. Диференціальне числення 60
- •2.2. Техніка диференціювання 71
- •2.3. Основні теореми диференціального числення функцій однієї змінної 97
Г. Границя функції на плюс або мінус нескінченності
Означення 18. Число називається грани-цею функції при ,
,
якщо для будь-якого існує число таке, Рис. 10 що для всіх значень арґументу, більших від , виконується нерівність
.
Символічно
, якщо .
Геометрично (рис. 10): для таких, що , значення функції лежать в -околі точки b, а відповідна частина її графіка зна-ходиться в заштрихованій смузі між прямими .
Приклад. Довести, що
.
Доведення.
Таким чином,
.
Означення 19. Число називається границею функції при ,
,
якщо для довільного існує число таке, що для Рис. 11 всіх значень арґументу, менших, ніж , виконується нерівність
Символічно
, якщо .
Сформулюйте самостійно, що це означає геометрично (рис. 11).
Приклад. Довести, що
.
Дійсно,
Д. Нескінченно малі (нм)
Означення 20. Функція називається нескінченно малою (нм) в деякому граничному переході, якщо її границя в цьому переході дорівнює ну-лю.
У випадку отримують означення нм з означення 14 при :
функція називається нм у випадку (або в точці ), якщо
Приклад. Функція є нм при ,
,
бо
,
якщо
.
Отже,
.
Приклад. Функція є нм при ,
.
■ , якщо , тобто якщо або ■.
Теорема 3. Всі елементарні функції є нм в своїх ну- Рис. 12 лях.
Доведімо, наприклад, що є нм в точці , тобто
.
■З тригонометричного круга ми бачимо (рис.12), що
sinx< x для 0 < x < і , якщо < x < .
Отже, , якщо , або ж , і ми можемо написати
.■
Теорема 4. Всі наступні функції: a) при ; b) для та при ; c) для і при є нм.
Можна запам"ятати ці факти за допомоги графіків відповідних функцій.
Е. Зв"язок між границями функцій і нескінченно малими
Існує найтісніший зв"язок між границею функції й нескінченно малою в одному й тому ж граничному переході. З"ясуємо його на прикладі границі фун-кції в точці.
Теорема 5. Функція може мати границю b в точці тоді і тільки то-ді, якщо в деякому околі точки її можна зобразити сумою
де (x) – нм при .
■ a) Якщо існує границя
,
тобто
,
то функція є нм при і в .
b) Нехай, навпаки,
f (x) = b + (x),
де (x) – нм при , тобто
.
Звідси на підставі означення границі випливає, що існує границя
.■
Є. Нескінченно великі (нв)
Нехай, наприклад, задано функцію однієї змінної , і x прямує до точки а, .
Означення 21. Функція називається нескінченно великою (нв) при (або – в точці а),
,
якщо для як завгодно великого додатного числа N існує окіл точки а такий, що для будь-якого значення арґументу з проколеного околу виконується не-рівність
.
В символічному запису
.
Зауваження. Якщо функція є нв при , причому вона має тільки додатні (або від"ємні) значення в якомусь околі точки a, то кажуть, що
(відповідно ).
Аналогічно означаються поняття нв при і виокремлюються випадки прямування нв до або .
Приклад. Функція є нв при , причому
.
■ Для як завгодно великого додатного числа N маємо
, якщо , або або ж .
Таким чином,
Зокрема, функція прямує до , якщо x прямує до 0 зліва (при ), і до , якщо x прямує до 0 справа (при ),
,
бо при вона є від"ємною, а при - додатною.■
Приклад. За допомогою тригонометричного круга довести, що
.
■Нехай як завгодно велике, і (див. рис. 13). Тоді для будь-якого з інтервалу
,
виконується нерівність , а це значить, що
.
В більш розгорнутому символічному вигляді ми можемо отриманий результат записати так:
.■
Приклад. Функція є нв, якщо , до того Рис. 13 ж
■Якщо , то (в припущенні, що арґумент x вже став додатним)
для .
Якщо ж , то (припускаючи, що арґумент x вже є від"ємним) маємо
для ■
Теорема 6. Всі наступні функції є нв: a) для ; b) для і ; c) при і ; d) для або ; e) при зліва або справа; g) для зліва і справа. Все це можна запам"ятати за допомогою відомих графіків назва-них функцій.