- •Міністерство освіти і науки україни донецький національний технічний університет Косолапов ю.Ф. Математичний аналіз першого курсу частини 1 - 2
- •Донецьк 2009
- •Частина перша: вступ до аналізу. Диференціальне числення та його застосування математичний аналіз
- •Підручники
- •Збірники задач
- •1.1.2. Границя. Нескінченно малі і великі а. Границя функції в точці
- •Б. Однобічні границі функції однієї змінної в точці
- •В. Границя числової послідовності
- •Г. Границя функції на плюс або мінус нескінченності
- •Д. Нескінченно малі (нм)
- •Е. Зв"язок між границями функцій і нескінченно малими
- •Є. Нескінченно великі (нв)
- •Ж. Співвідношення між нескінченно великими (нв) і нескінчен-но малими (нм)
- •1.1.3. Властивості границь
- •А. Загальні властивості границь
- •Б. Властивості нескінченно малих
- •В. “Арифметичні” властивості границь
- •Г. Властивості нескінченно великих
- •1.1.4.Стандартні границі а. Перша стандартна границя
- •Б. Друга стандартна границя
- •1. (Третя стандартна границя) ( 3 )
- •2. (Четверта стандартна границя) ( 4 )
- •1.1.5. Відсотки в інвестиціях
- •1.2. Неперервність функцій
- •1.2.1. Неперервність функції в точці а. Основні означення
- •Б. Властивості неперервних функцій
- •В. Точки розриву
- •1.2.2. Властивості функції, неперервної на відрізку або в замкненій обмеженій області
- •1.2.3. Метод інтервалів та його узагальнення
- •2. Диференціальне числення
- •2.1.1. Задачі, які ведуть до поняття похідної а. Швидкість зміни функції
- •Б. Продуктивність праці
- •В. Дотична до кривої
- •2.1.2. Похідна і частинні похідні а. Похідна функції однієї змінної
- •Б. Частинні похідні функції декількох змінних
- •2.1.3. Похідні основних елементарних функцій
- •2.1.4. Диференційовність і неперервність
- •2.1.5. Похідні суми, різниці, добутку, частки
- •1. (Похідна суми і різниці).
- •2. (Похідна добутку).
- •3. (Похідна частки).
- •2.2. Техніка диференціювання
- •2.2.1. Похідна складеної функції
- •2.2.2. Диференціювання неявної, оберненої та параметрично заданої функцій а. Випадок неявної функції
- •Б. Випадок оберненої функції
- •В. Випадок функції, заданої параметрично
- •2.2.3. Похідні вищих порядків
- •2.2.4. Диференціал
- •2.2.5. Похідна за напрямом. Ґрадієнт
- •2.2.6. Похідні в економіці. Еластичність а. Темп зміни функції
- •Б. Граничні величини
- •В. Еластичність функції
- •Властивості еластичності
- •2.3. Основні теореми диференціального числення функцій однієї змінної
- •2.3.1. Теореми Ферма і Ролля
- •2.3.2. Теореми Лагранжа і Коші
- •2.3.3. Правило Лопіталя для розкриття невизначеностей
- •А. Невизначеності типів
- •Б. Деякі інші типи невизначеностей
- •2.3.4. Формули Тейлора і Маклорена а. Формули Тейлора і Маклорена для многочлена
- •Б. Розвинення бінома (формула бінома Ньютона)
- •В. Формули Тейлора і Маклорена для довільної функції однієї змінної
- •Г. Формула Тейлора для функції декількох змінних
- •1. Вступ до математичного аналізу 5
- •1.1. Границя функції 5
- •1.2. Неперервність функцій 43
- •2. Диференціальне числення 60
- •2.2. Техніка диференціювання 71
- •2.3. Основні теореми диференціального числення функцій однієї змінної 97
2.3.3. Правило Лопіталя для розкриття невизначеностей
При обчисленні границь ми вже зустрічалися з невизначеностями типів:
.
Диференціальне числення надає можливість більш простого розкриття принаймні деяких з них.
А. Невизначеності типів
Теорема 5 (правило Бернуллі1 - Лопіталя2). Границя відношення двох нм або нв (для будь-якого типу граничного переходу) дорівнює границі відношення їх похідних, якщо ця остання існує. Схематично
.
■Ми розглянемо найпростіший випадок, коли , а функції задовольняють умови теореми Коші.
Нехай існує границя
.
Тоді за допомогою теореми Коші отримуємо
оскільки і при .■
Зауваження. Історично склалось так, що правило Бернуллі-Лопіталя зви-чайно називають правилом Лопіталя.
Зауваження. Правило Лопіталя можна (а часто-густо навіть дуже корис-но) комбінувати з іншими методами розкриття невизначеностей. Зокрема, мож-на використовувати таблицю еквівалентних нескінченно малих.
Приклад.
Приклад.
Зауваження. Правило Лопіталя при необхідності можна застосовувати повторно декілька разів.
Приклад. Для будь-якого натурального n
Останні два приклади свідчать про те, що степенева функція прямує до нескінченності швидше, ніж логарифмічна, а показникова – швидше степеневої.
Б. Деякі інші типи невизначеностей
Інші невизначеності тими чи іншими перетвореннями треба зводити до перших двох типів.
Не входячи в загальні міркування, обмежимось кількома прикладами.
Приклад.
.
Приклад. Користуючись щойно отриманим результатом, маємо
.
Приклад.
.
2.3.4. Формули Тейлора і Маклорена а. Формули Тейлора і Маклорена для многочлена
Нехай дано многочлен n-го степеня
. ( 6 )
Диференціюючи його n разів, дістаємо
( 7 )
Покладаючи в формулах (6), (7) x = 0, ми можемо виразити коефіцієнти многочлена через значення його і всіх його похідних в точці x = 0, саме
,( 8 )
. ( 9 )
Означення 9. Формула (9) називається формулою Маклорена (або Тейлора1 - Маклорена2) для многочлена (6). Ми довели наступну теорему.
Теорема 10. Кожний многочлен (6) може бути представлений формулою Маклорена (Тейлора - Маклорена) (9) (з коефіцієнтами (8)).
Якщо многочлен n-го степеня поданий у вигляді розвинення за степенями різниці , саме
, ( 10 )
то тим же шляхом доводиться, що
, ( 11 )
( 12 )
.
Означення 10. Формула (12) називається формулою Тейлора для много-члена (10).
Теорема 11. Кожний многочлен вигляду (10) може бути поданий форму-лою Тейлора (12) (з коефіцієнтами (11)).
Зауваження. Формула Маклорена (9) є частинним випадком формули Тейлора (12) для .
Б. Розвинення бінома (формула бінома Ньютона)
Означення 11. Біномом Ньютона називається наступний вираз
. ( 13 )
Розвинемо біном Ньютона (13) за допомоги формул (6), (9).
( 14 )
Коефіцієнти розвинення (14) (біномні коефіцієнти) позначаються наступним чином:
.
Загалом
( 15 )
Зауваження. Коефіцієнти (15) посідають властивість (доведіть її самостійно)
. ( 16 )
Зауваження. Біномні коефіцієнти можна легко запам"ятати за допомогою так званого трикутника Паскаля1
1
1 1
1 2 1
1 3 3 1
1 4 6 4 1
1 5 10 10 5 1
…………………………………………………………………
Приклад.