- •Міністерство освіти і науки україни донецький національний технічний університет Косолапов ю.Ф. Математичний аналіз першого курсу частини 1 - 2
- •Донецьк 2009
- •Частина перша: вступ до аналізу. Диференціальне числення та його застосування математичний аналіз
- •Підручники
- •Збірники задач
- •1.1.2. Границя. Нескінченно малі і великі а. Границя функції в точці
- •Б. Однобічні границі функції однієї змінної в точці
- •В. Границя числової послідовності
- •Г. Границя функції на плюс або мінус нескінченності
- •Д. Нескінченно малі (нм)
- •Е. Зв"язок між границями функцій і нескінченно малими
- •Є. Нескінченно великі (нв)
- •Ж. Співвідношення між нескінченно великими (нв) і нескінчен-но малими (нм)
- •1.1.3. Властивості границь
- •А. Загальні властивості границь
- •Б. Властивості нескінченно малих
- •В. “Арифметичні” властивості границь
- •Г. Властивості нескінченно великих
- •1.1.4.Стандартні границі а. Перша стандартна границя
- •Б. Друга стандартна границя
- •1. (Третя стандартна границя) ( 3 )
- •2. (Четверта стандартна границя) ( 4 )
- •1.1.5. Відсотки в інвестиціях
- •1.2. Неперервність функцій
- •1.2.1. Неперервність функції в точці а. Основні означення
- •Б. Властивості неперервних функцій
- •В. Точки розриву
- •1.2.2. Властивості функції, неперервної на відрізку або в замкненій обмеженій області
- •1.2.3. Метод інтервалів та його узагальнення
- •2. Диференціальне числення
- •2.1.1. Задачі, які ведуть до поняття похідної а. Швидкість зміни функції
- •Б. Продуктивність праці
- •В. Дотична до кривої
- •2.1.2. Похідна і частинні похідні а. Похідна функції однієї змінної
- •Б. Частинні похідні функції декількох змінних
- •2.1.3. Похідні основних елементарних функцій
- •2.1.4. Диференційовність і неперервність
- •2.1.5. Похідні суми, різниці, добутку, частки
- •1. (Похідна суми і різниці).
- •2. (Похідна добутку).
- •3. (Похідна частки).
- •2.2. Техніка диференціювання
- •2.2.1. Похідна складеної функції
- •2.2.2. Диференціювання неявної, оберненої та параметрично заданої функцій а. Випадок неявної функції
- •Б. Випадок оберненої функції
- •В. Випадок функції, заданої параметрично
- •2.2.3. Похідні вищих порядків
- •2.2.4. Диференціал
- •2.2.5. Похідна за напрямом. Ґрадієнт
- •2.2.6. Похідні в економіці. Еластичність а. Темп зміни функції
- •Б. Граничні величини
- •В. Еластичність функції
- •Властивості еластичності
- •2.3. Основні теореми диференціального числення функцій однієї змінної
- •2.3.1. Теореми Ферма і Ролля
- •2.3.2. Теореми Лагранжа і Коші
- •2.3.3. Правило Лопіталя для розкриття невизначеностей
- •А. Невизначеності типів
- •Б. Деякі інші типи невизначеностей
- •2.3.4. Формули Тейлора і Маклорена а. Формули Тейлора і Маклорена для многочлена
- •Б. Розвинення бінома (формула бінома Ньютона)
- •В. Формули Тейлора і Маклорена для довільної функції однієї змінної
- •Г. Формула Тейлора для функції декількох змінних
- •1. Вступ до математичного аналізу 5
- •1.1. Границя функції 5
- •1.2. Неперервність функцій 43
- •2. Диференціальне числення 60
- •2.2. Техніка диференціювання 71
- •2.3. Основні теореми диференціального числення функцій однієї змінної 97
Б. Випадок оберненої функції
Теорема 4. Нехай
функція y = ƒ ( x
) однієї змінної задовольняє
умови, про які йшлося у властивості 3
неперервних функцій (неперервність
оберненої функції, п. 1.2.1 Б), і, крім того,
є диференційовною. В цьому випадку
обернена функція
також диференційовна, а її похідну можна
знайти за такою формулою:
( 10 )
■Обидві функції
є неперервними, отже якщо
,
то
,
і навпаки, якщо
,
то
.
Крім того,
,
якщо
і навпаки. Таким
чином, ми отримуємо
.■
Приклад. Похідні обернених тригонометричних функцій
■Нехай, наприклад,
і
.
На підставі (10)
.■
Доведіть решту формул самостійно.
В. Випадок функції, заданої параметрично
Функцію однієї змінної x часто-густо можна задати парою рівнянь
( 11 )
які містять допоміжну змінну (параметр) t. Такий спосіб задання функції називається параметричним.
Приклад. Рівняння
для
визначають
функцію, графіком якої є верхня частина
еліпса (з півосями a,
b); для
вони визначають функцію з графіком –
нижньою частиною того ж еліпса.
Приклад. Рівняння
визначають функцію, графіком якої є циклоїда.
Параметрично задану функцію
можна подати у вигляді прямої залежності
між x
і y,
якщо в рівняннях (11)
одна з функцій
має обернену. Нехай, наприклад, існує
функція обернена функція
для
.
Тоді ми може-мо виразити змінну y
як функцію безпосередньо
від x,
а саме
.
Проте для знаходження похідної від параметрично заданої функції зовсім не обов"язково виражати y (чи x) через x (відповідно через y).
Теорема 5. Якщо
функції
параметричного представлен-ня (11) функції
диференційовні, а функція
має обернену, то функція
має похідну, яка дається наступною
формулою:
.
( 12 )
■Використовуючи правила диференціювання спочатку складеної, а потім оберненої функцій, маємо
■
Приклад. Написати рівняння дотичної і нормалі до еліпса
x = a cos t , y= = b sin t
в точці, для якої t
= t0 =
.
Рівняння дотичної і нормалі ми шукаємо у вигляді
.
Але
x0
= cos t0
= cos
=
,
y0
= sin t0
= sin
=
,
,
і шуканими рівняннями будуть такі:
y -
= -
·(x
-
),
y -
=
.
2.2.3. Похідні вищих порядків
Нехай
є функцією однієї змінної, а
- її похідна. Остан-ня
є функцією від x,
і ми можемо ставити питання про її
диференціювання.
Означення 2. Похідна похідної функції однієї змінної називається похід-ною другого порядку (коротше – другою похідною) цієї функції і позначається
.
Аналогічно ми означаємо похідні третього, четвертого, n-го порядків (третю, четверту,…, n-ну похідні),
.
Приклад. Нехай дано степеневу функцію
.
Тоді
.
Приклад. Нехай
.
Тоді
і загалом
.
Аналогічно отримуємо для функції
.
Приклад. Знайти перші дві похідні функції, неявно заданої рівнянням
.
Розв"язання. Для знаходження похідної першого порядку скористаємося методом прямого диференціювання.
Приклад. Похідна другого порядку функції, заданої параметрично.
Нехай
.
Подвійним застосуванням формули (12) ми отримуємо
.
Таким чином,
.
( 13 )
Приклад. Знайти першу і другу похідні параметрично заданої функції
.
Для функцій декількох змінних розглядають частинні похідні другого, третього, … порядків.
Нехай, наприклад, задано функцію двох змінних . Для неї роз-глядають чотири частинні похідні другого порядку, а саме:
Частинні похідні
називаються мішаними.
Приклад. Нехай
.
Тоді
Ми бачимо, що в цьому прикладі мішані частинні похідні другого порядку виявилися рівними. Це є загальним фактом. Саме, справедливою є така
Теорема 6. Якщо
мішані частинні похідні
неперервні
в якійсь точці, то вони в цій точці є
рівними.
.
Аналогічно означаються частинні похідні третього, четвертого, …, n-го порядків і формулюється теорема про рівність відповідних мішаних похідних.
