Урок №6

Тема Роль визначної особистості як провідника нації у поемі

І.Франка «Мойсей»

Мета: розкрити алегоричність образу Мойсея, багато проблемність

і духовне багатство поеми, висвітлити образ Мойсея як

провідника нації, з’ясувати актуальність твору; розвивати

вміння висловлювати власні міркування про майбутнє

свого народу; виховувати почуття національної гідності.

Обладнання: схема «Етапи філософського дослідження», заповіді

Матері Терези.

Все, що мав у житті, він віддав

Для одної ідеї,

І горів, і яснів, і страждав,

І трудився для неї

І.Франко.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Позитивна мотивація до навчальної діяльності.

Аутотренінг.

Сядьмо обличчям один до одного, відчуймо тепло долонь, закриймо і промовляймо:

«Я – розумний…

Я – щасливий…

Я – впевнений у собі, бо я живу заради добра на Землі…»

• Розплющіть очі і подаруйте один одному посмішку!

ІІ. Перевірка домашнього завдання .

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Постановка проблемного завдання.

Що означає реалізувати самого себе?(А)

2. Метод «Гронування». Складіть гроно із словом життя. (В)

3. Робота над епіграфом. (А)

4. Протягом уроку створіть асоціативний ряд до слова «жертовність», бо

саме про цю рису йдеться в уривку з поеми «Мойсей», який ми взяли за

епіграф. (К)

ІV. Повідомлення теми, мети уроку.

V. Вивчення нового матеріалу.

1. Дослідницька робота в групах. (А)

Під час роботи заповніть схему. (В) (Додаток 1)

Завдання для роботи в групах :

• історія написання, джерела;

• тема, проблематика;

• образ Мойсея, ідея твору,

• інші образи поеми, значення «Мойсея».

Орієнтовний зміст повідомлення учнів першої групи.

Щоб зрозуміти філософську поему «Мойсей» (1905р.), треба згадати про культурно-політичне життя України, розділеної поміж Австро-Угорщиною (Габсбургами) та Росією (Романовими), і яке пересипалося, мов пісок у клепсидрі, то підносячись, то занепадаючи, поперемінно в Наддніпрянщині та в Галичині. У статті «Одвертий лист до галицької української молоді» І. Франко відзначить, що ці змагання (тобто національно-визвольні рухи) застануть нас малими і ми на скористаємось цим шансом

Працюючи над поемою «Мойсей», автор використав багатющий історико-культурний матеріал з життя древніх євреїв, досконало простудіював їх міфологію, релігію, історію і навіть географію Ізраїлю, Палестини, Єгипту.

Повз його увагу не пройшли видатні твори світового мистецтва, починаючи з епохи еллінізму.

Про Мойсея писали поети Олександрії, у розписах Кирилівської церкви зобразив Врубель, в ораторії «Ізраїль в Єгипті» возвеличив Гендель. Свої поеми Мойсею присвятили Альфред де Віньї, Ю.Словацький та інші. Однак поштовхом до написання поеми була подорож І.Франка до Італії 1904 року, де він побачив статую Мойсея Мікеланджело у церкві Святого Петра у Римі. (Додаток 2)

Орієнтовний зміст повідомлень учнів другої групи.

За основу сюжету взято біблійну історію про Мойсея – старозавітного пророка, якому Бог-Отець вручив «Стрижалі завіту» (10 заповідей). Мойсей вивів ізраїльський народ з єгипетського рабства, захистивши його основне право на свободу. Але за 40 років блукання пустелею і народ, і сам Мойсей збайдужіли до Бога. За це його жорстоко покарано: він побачить землю обітовану, але помре, не ступивши на неї.

Відомо, що шлях каравану з Єгипту до кордонів сучасного Ізраїлю займає близько 40 діб. Ізраїльський народ ішов сорок років. Чому?

На це дає відповідь Біблія в книзі Числа, 14 розділ, 29, 33-34 вірші: "У цій пустині попадають ваші трупи, та всі перелічені ваші всім вашим числом від віку двадцяти літ і вище, що нарікали на Мене. А ваші сини будуть блукати на пустині сорок літ, і відповідатимуть за зраду вашу, аж поки вигинуть ваші трупи на пустині.

Числом тих днів, що розвідували ви той Край, сорок день, будете ви нести ваші гріхи по року за день - сорок літ, і пізнаєте, що значить бути покинутими Мною".

Отже, Ізраїль блукав через нарікання, через непослух, через зраду.

Сам Франко визначив тему поеми так: « Основною темою поеми я зробив смерть Мойсея як пророка, не признаного своїм народом, є тема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і основана на біблійнім оповіданні».

Тема розкривається через низку проблем, якими жило українське суспільство: зростання свідомості народу, пошук шляхів до кращого майбутнього, стосунки народу і вождя та інші.

Що дозволяє нам говорити про ці проблеми як проблеми української нації?

У пролозі, який був написаний після виходу сигнального екземпляра, звернення автора до українського народу.

Читання прологу (частина І).

Таким чином , бачимо художню особливість твору – це поема-алегорія. Це іносказання – вид метафори, показ предмета або явища через інші, подібні до нього, щоб показати їхні суттєві риси.

Проблема стосунків вождя і народу показана у притчі про дерева, які обирали собі царя.

За біблійною легендою, претендентів на царювання було чотири: оливкове дерево, фігова пальма, виноградна лоза і терен. Франко увів березу, дуб, рожу, ліванський кедр. Кожне з дерев відмовляється бути царем. Тільки терен згоджується, доводячи, що король-поводир той, хто знає, як служити своєму люду, захищає його.

Пролог написаний терцинами. (Це строфа з трьох рядків п’ятистопного ямба. Перший римується з третім, другий – із першим і третім наступної строфи).

Орієнтовний зміст повідомлення учнів третьої групи.

Образ Мойсея.

Поет змальовує Мойсея справжнім народним ватажком. Він був повністю відданий інтересам пригніченого народу, усе життя, силу й здоров’я віддав йому. Сорок років проводир разом із народом прокладав важкий шлях у пустелі до омріяної країни, де на них чекало щастя і вільне життя.

Все, що мав у житті, він віддав

Для одної ідеї,

І горів, і яснів, і страждав,

І трудився для неї.

У своїх вчинках Мойсей керується не так вказівками Єгови, як почуттям великої любові. Навіть гіркі образи й приниження співвітчизників не викликають у нього злоби й ненависті. І в тяжкі години вигнання, у час страшної самотності він душею зі своїм народом.

Після розмови з Азазелем Мойсей відчуває сумнів, чи не варто було лишитися в Єгипті. За це Єгова суворо покарав його:

А що ти усомнивсь на момент

Щодо волі моєї,

То побачивши сю вітчизну,

Сам не вступиш до неї.

Але зі смертю Мойсея не вмерли його ідеї та наміри. Єгошуа, «князь конюхів», продовжує справу пророка і проводить ізраїльтян до обіцяної землі.

Словами Мойсея Франко звертається до українського народу, бо він вірить, що настане час, українці здобудуть право бути вірними, відродиться національна свідомість і гідність, а також відбудеться моральне оздоровлення народу.

(Читання прологу – частина ІІ)

В образі пророка Мойсея читачі впізнають самого Франка. Як і Мойсей, Франко – непоказний, тихий і непомітний, зате сила одного і другого – у вірі в майбутнє свого народу. «Я зробив смерть Мойсея, як пророка, не признаного своїм народом…». Це Франко зробив, щоб уявити, чи український народ, що залишиться без поводиря, прийде сам до перемоги.

Ідеєю можна вважати слова: «Вірю в силу духа і в день воскресний твойого повстання».

Орієнтовний зміст повідомлення учнів четвертої групи.

Яким постає Бог з поеми "Мойсей" І. Франка?

Для початку зчитаємо рядки з твору, що стосуються Єгови (Господа, Сущого):

"А від слів його гори дрижать..." (розділ IV; стор. 40, далі буде IV; 40).

"Як народити Єгова создав..." (VІ; 44).

"Заглянув всім у душу й читав..." (VІ; 44).

"Але заздрий Єгова, наш Бог, І грізний, і сердитий..." (VІ; 45), (ХІХ; 74)1.

Отже, Бог - це Той, Хто створив небо і землю, і народи, Всесильний, від голосу Якого дрижать гори, Всезнаючий. Йому відомі всі душі, усі помисли, усі долі. Крім цього, Він ще "заздрий" і не терпить непослуху, і тим більше зради.

А зараз послухаймо, що говорить Біблія про Бога:

"О Господи, Боже! Ти небо та землю створив Своєю потужною силою" (Книга пророка Єремії, 32:17).

"О глибино багатства, і премудрости, і знання Божого!" (Послання ап. Павла до римлян, 11:33).

"Він не змучується та не втомлюється, і не збагненний розум Його" (Книга пророка Ісаї, 40:28)

"Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклонятись" (Євангелія від Івана, 4:24).

"Бо Господь, Бог твій, - Він палючий огонь, Бог заздрісний..." (Повторення Закону, 4:24).