Тема 11. Стратегічний аналіз фінансових показників діяльності підприємства 123

1. Стратегічний аналіз показників фінансової звітності, їх значення в управлінні бізнесом 123

2. Моделювання прогнозу фінансових показників 124

3. Моделі прогнозної фінансової звітності 127

4. Прогнозування складових елементів бізнесу 128

4.1. Операції зі створення стартового капіталу 128

4.2. Операції з відновлення основних засобів 130

4.3. Прогноз орендних операцій 133

4.4. Балансова модель операцій прогнозування руху запасів 135

4.5. Прогнозування операцій, пов’язаних із затратами праці 137

5. Узагальнююча балансова модель фінансової звітності 139

Тема 12. Стратегічний аналіз інвестицій 148

1. Види інвестиційних проектів 148

2. Визначення початкових витрат при здійсненні інвестиційної діяльності 149

3. Критерії доцільності вибору інвестиційних проектів 151

Таблиця 5.4 153

ОБЧИСЛЕННЯ ТЕПЕРІШНЬОЇ ВАРТОСТІ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ 153

4. Оцінка ризику в стратегії прийняття інвестиційних рішень 155

Таблиця 5.6 156

5. Врахування інфляції в оцінці майбутніх доходів від інвестиційних проектів 158

Тема 1. Теоретико-методичні аспекти стратегічного обліку

1. Сутність стратегічного обліку і тенденції його розвитку в Україні

2. Діяльність підприємств з виробництва товару, як об'єкта стратегічного обліку.

3. Моделі стратегічного обліку й аналізу діяльності підприємств.

1. Сутність стратегічного обліку і тенденції його розвитку в Україні

Проблемам раціональних форм і методів організації системи обліку приділяється значна увага у зарубіжній та вітчизняній літературі. Разом з тим, науковці і практики ведуть дискусії щодо видів обліку, його складових місця в інформаційній системі підприємства. Зокрема це стосується визначення ролі, суті і місця окремих видів обліку та перспектив їх розвитку.

Для вияснення проблеми щодо видів обліку потрібно йти не від одиничного (концепції) до загального, а від загального до одиничного. Такий методологічний та теоретичний підхід до вивчення обліку пояснюється тим, що облік є системою, яка взаємодіє з іншими системами і лише через взаємозв'язок з іншими системами можна зрозуміти сутність системи обліку та її окремих підсистем.

У філософському розумінні система (грець. - systerna - те, що складається з частин) - це сукупність елементів, що знаходяться у відносинах і зв'язані між собою та утворюють певну єдність. Окремі автори системою називають:

• множину взаємодіючих елементів, що перебувають у відносинах і взаємозв'язках один з одним і становлять цілісне утворення .

• системою називають будь-який цілісний комплекс, що охоплює визначену сукупність об'єктів довільної форми і змісту, які взаємозв'язані між собою і об'єднані регулярною взаємодією... Поняття «системи» завжди розглядається як протилежність неупорядкованій сукупності різних об'єктів -хаосу. Система завжди характеризується порядком, взаємозв'язками і взаємодією її елементів.

• система - це множина об'єктів разом з відносинами між об'єктами -частинами чи компонентами системи - та між їх атрибутами - властивостями об'єктів.

У спеціальній економічній літературі рекомендується для визначення системи користуватися п'ятьма найважливішими принципами:

системі притаманна єдина мета;

• система складається із взаємопов'язаних елементів, які створюють її внутрішню структуру;

• система існує в певному середовищі, яке може створювати обмежуючий вплив на її функціонування;

• система має певні ресурси, які забезпечують її функціонування;

• систему очолює керуючий центр, який організує її рух до визначеної мети;

• система взаємодіє із середовищем через входи і виходи з неї.

Таким чином, система є сукупністю елементів, які знаходяться у взаємодії та взаємозалежності між собою і зовнішнім середовищем. Важливим методологічним питанням є класифікація систем. Системи класифікують за різними ознаками, зокрема виділяють

• за рівнем абстрагування: фізичні, абстрактні та змішані;

• за походженням: природні та штучні;

• за структурою побудови: централізовані та децентралізовані;

• за ступенем визначеності дії: детерміновані й стохастичні;

• за рівнем обміну з оточуючим середовищем речовиною, енергією, інформацією: відкриті і закриті;

• за реакцією на вплив середовища: адаптивні і не адаптивні;

• за участю людей в системах: людські системи, машинні, людино-машинні;

• за часом існування: постійні і тимчасові;

• за змінами властивостей і функцій: стабільні і нестабільні;

• за кількістю елементів: великі і малі;

• за складністю структури - прості та складні;

- за структурною ієрархією: суперсистеми, системи, підсистеми та елементи.

Отже, провідні українські та зарубіжні вчені підтримують підхід до дослідження обліку як системи, що складається з елементів певного змісту і форми, які пов'язані між собою та об'єднані регулярною взаємодією.

Сприйняття управління, як інформаційного процесу, означає визнання закономірності та об'єктивності поглядів на облік як інформаційну систему, складові якої визначаються функціями управління.

У зв'язку з цим, важливо дослідити тенденції у розвитку обліку у взаємозв'язку з розвитком систем управління. На основі проведеного дослідження різних точок зору провідних вчених на сутність системи обліку автор розглядає більш детально підходи до його підсистем, як складових загальної інтегрованої системи.

Проблемам структури системи обліку, його підсистем приділяється значна увага у зарубіжній та вітчизняній літературі У зв'язку з цим доцільно розглянути сутність управлінського та стратегічного обліку, їх еволюцію та місце в інформаційній системі менеджменту.

У „Концепції управлінського обліку" Міжнародної федерації бухгалтерів ці концепції обєднані у чотири групи:

1. Пов'язані з функцією управлінського обліку з точки зору її спрямованості на ефективне використання ресурсів для створення вартості в інтересах усіх учасників, які залучені до процесів господарської діяльності.

2. Пов'язані з використанням результату здійснення функцій управлінського обліку, які оцінюють з точки зору їх вартості на підставі судження щодо перспективи використання цих результатів користувачами.

3. Пояснює зв'язок управлінського обліку з іншими процесами управління та є основою для розроблення технологій, що використовують в

управлінському обліку. На основі яких оцінюють співвідношення „витрачені ресурси - отримані вигоди". Це означає, що витрати на облік не повинні перевищувати суми витрачених ресурсів для впровадження і застосування цієї технології.

4. Розглядає потенціал, необхідний для ефективного використання функції управлінського обліку з позиції компетенції, безперервного вдосконалення, творчих можливостей та критичної свідомості Управлінський облік слід організувати таким чином, щоб визначити і досягти рівня компетентності, який відображає найкращу практику і забезпечує ефективні результати.

Об'єктивні динамічні процеси, які відбуваються, орієнтують підприємства на ефективну діяльність, механізм реалізації якої повинен бути гнучким та динамічним.

• Система обліку виступає як важливий інструмент ефективної діяльності підприємства, покликаний забезпечити координацію, взаємодію та погодженість окремих елементів управління для досягнення оперативних цілей підприємства,

До важливих особливостей зазначених методів слід віднести:

• вибір таких варіантів дій (на основі цих методів), які б забезпечували скорочення витрат за умови одночасного максимального задоволення потреб споживачів;

• безперервне впровадження вдосконалень на всіх етапах життєвого циклу продукції;

• постійне порівняння вартості кожної функції витрат з отриманими вигодами, які забезпечують ці функції;

• удосконалення тільки тих властивостей продукту, які споживач згоден оплатити.

Призначенням та суттю обліку є створення інформації для здійснення ефективного управління підприємством.

У широкому розумінні слова, облік можна охарактеризувати, як інтегровану систему підготовки ключової інформації та забезпечення нею різних рівнів управління з метою ефективного планування (прогнозування), контролю та поліпшення якості рішень, які приймаються користувачами на різних ієрархічних рівнях управління. Також здійснюється оцінка управлінських рішень на їх відповідність стратегічній меті, поточним та довгостроковим цілям діяльності підприємства. Отже, в системі управлінського обліку здійснюється підготовка ключової інформації для забезпечення необхідного рівня конкурентоспроможності підприємства у поточному періоді. Ключова інформація в умовах ринкових відносин - це стратегічно важливий ресурс.

Стратегічний облік як і управлінський не може бути жорстко регламентованою інформаційною системою тому, що менеджери, бухгалтери аналітики самостійно вибирають форми, методи, прийоми обліку, контролю та аналізу, які адекватні особливостям управлінських завдань і забезпечують необхіною інформацією прийняття управлінських рішень.

Для стратегічного обліку характерна прогностична функція. Це реалізується на основі бюджетування, прогнозування поведінки витрат і доходів, експертних оцінок, розробки альтернативних рішень. Тому останніми роками дедалі більшого поширення набувають стратегічні системи обліку, як результат намагання розширити інформаційну базу для прийняття рішень за рахунок формування прогнозної інформації.

Розгляд сутності стратегічного обліку неможливий без розгляду його місця і ролі в управлінні, зокрема стратегічному управлінні і його сучасній концепції - контролінгу.

Трактування контролінга, в порядку їх появи, можна звести до наступних:

1. Система контролю.

2. Підсистема системи управління:

• елемент системи управління;

• функціональний інструмент системи управління;

• інформаційна система;

• підсистема керівництва.

3. Концепція управління.

Схематично етапи розвитку контролінга на базі розширення функцій контролю представлені :

1) СИСТЕМА КОНТРОЛЮ: оцінка ступеня досягнення цілей (планів, завдань) порівняння зі стандартами; перевірка виконання, виявлення відхилень, проблем, помилок, неточностей, порушень; встановлення критеріїв виміру, стандартів, планів, завдань, вимог споживачів; спостереження, облік, констатація, орієнтування на виконання, вимір, документування.

2) ПІДСИСТЕМА СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ: коригування (повернення до плану дій, формування обмежень); інформаційне забезпечення (розповсюдження інформації, зворотній зв'язок); аналіз, виявлення причин порушень, висновки.

3) КОНЦЕПЦІЯ УПРАВЛІННЯ: Забезпечення дотримання обмежень та досягнення цілей; Інтеграція всіх функцій управління.

У сучасному розумінні контролінг - це концепція управління підприємством, що охоплює всю його діяльність.

Стратегічний контролінг як система включає такі елементи як:

• планування (визначення чітких стандартів діяльності підприємства);

• стратегічний облік (визначення стану об'єктів спостереження);

• стратегічний аналіз (визначення того, чи відповідає стан об'єкта встановленим стандартам);

• прийняття рішень (визначення проблем у ситуаціях, які вимагають коригуючих дій)

Інформаційною основою реалізації функцій контролінгу є вимірювання (контроль) цілей і ступеня реалізації стратегії на всіх ієрархічних рівнях і у всіх структурних елементах, що, у свою чергу, вимагає вирішення наступних основних задач:

• ведення стратегічного обліку і формування стратегічної звітності;

• створення системи показників і формування методики оцінки планових і фактичних значень показників;

• створення ефективної системи моніторинга, як зовнішнього, так і внутрішнього середовища.

Таким чином, ведення стратегічного обліку є одною з головних задач і, водночас, умов ефективного функціонування системи стратегічного контролінгу.

Для того, щоб система контролінгу ефективно функціонувала, стратегічний облік повинен забезпечити спостереження і фіксацію даних про стан об'єктів контролінгу відповідно до його основних функцій.

Аналіз різних трактувань контролінгу у науковій літературі дозволяє виділити такі основні його функції:

- планування процесів господарської діяльності (логістика, виробництво, збут, інвестування). Для процесу планування створюється нормативно-довідкова база, визначаються обсяг і структура необхідної інформації, розробляються методики складання планів за часом та змістом;

- облік показників контролінгу на основі методів і критеріїв оцінки діяльності підприємства та його структурних підрозділів. Для цього визначаються потреби системи управління в необхідній інформації, розробляється система показників контролінгу та звітні форми для збору та обробки даних;

• аналіз тенденцій, відхилень від прогнозованих показників. Для аналізу визначаються контрольовані показники за часом та змістом, знаходяться відхилення методом порівняння фактичних та прогнозованих даних, фактори впливу на відхилення, дається оцінка та інтерпретація відхи­лень, систематизуються дані з метою виявлення позитивних і негативних тенденцій у роботі підприємства;

• інформаційно-аналітичне забезпечення, метою якого є розробка інформаційної системи, стандартизація документів і регістрів обліку, комунікаційних зв'язків, організація збору і обробки даних контролінгу. Розробка інструментарію для планування, контролю, аналізу та прийняття рішень, забезпечення менеджерів інформацією (обсяг, зміст, форми, строки, час подання);

- моніторинг зовнішнього середовища, в якому функціонує підприємство. До цієї функції входить збір і аналіз даних про ринки (сировини, праці, капіталу, товару), кон'юнктура ринку, конкурентів, ціни, формування досьє на конкурентів, огляди розвитку галузей, участь у виставках та ярмарках тощо.

Система стратегічного обліку повинна включати спостереження і фіксацію даних про об'єкти стратегічного контролінгу.

Стратегічний облік, разом з цим, повинен включати:

1. Облік найважливіших макро і мікроекономічних показників, що впливають на реалізацію стратегії підприємства.

2. Облік ключових факторів успіху (КФУ) від яких залежить успішне функціонування підприємства в довгостроковій перспективі.

3. Облік передумов - напрям обліку, що забезпечує фіксацію всіх величин і припущень, на основі яких розроблена стратегія.

4. Облік стратегії - фіксація цілей, стратегії, заходів щодо їх досягнення, ключових показників і ступеня реалізації стратегії.

5. Формування стратегічної звітності - документування у формі звіту найважливіших характеристик, пов'язаних із ступенем реалізації стратегії і ступеню досягнення поставленої мети.

Отже, предметом стратегічного обліку є процеси та явища у внутрішньому середовищі підприємства, що характеризуються певними показниками — індикаторами в їх динаміці та процеси у зовнішньому середовищі підприємства, які безпосередньо впливають на економіку підприємства. До об'єктів стратегічного обліку відносяться фактори виробництва, бізнес-процеси, показники їх ефективності та організації, внутрішній потенціал, а також фактичні та прогнозні показники фінансового стану підприємства.

Таким чином, стратегічний облік можна визначити як процес інформаційного забезпечення дій менеджменту направлених на досягнення стратегічних цілей підприємства. В рамках практичної реалізації системи стратегічного обліку потрібне застосування різних інструментів та методик збору й обробки інформації. В рамках стратегічного обліку можливе застосування широкого спектру інструментів, проте їх перелік для включення в інформаційну систему повинен бути обгрунтованим. Таким обґрунтуванням, на наш погляд, є можливість застосування цих інструментів ля реалізації функцій стратегічного обліку. На основі аналізу праць вітчизняних та іноземних вчених перелік основних інструментів стратегічного обліку, що можуть бути застосовані для забезпечення реалізації функцій стратегічного управління, наведено в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Застосовність інструментів стратегічного обліку для реалізації функцій стратегічного управління

№ п/п	Функції стратегічного контролінга	Об'єкти	Інструменти стратегічного обліку
	Ув'язка стимулів і розподілу ресурсів та відповідальності	Цілі, ресурси, внутрішнє середовище, результати, завдання, персонал	Збалансована система показників (BSC)
	Ув'язка розподілу ресурсів і викликів середовища шляхом створення правил розподілу ресурсів та відповідальності відповідно до поставлених цілей	Зовнішнє середовище, внутрішнє середовище, ресурси, цілі, завдання	- PESTE-аналіз - Аналіз галузі (модель 5 сил Портера, модель Мак-Кинзі) - Портфельний аналіз - SWOT-аналіз - Карта стратегії - Збалансована система показників (BSC) - Вартісний ланцюжок
	Ув'язка цілей і стимулів працівників (підрозділів) із загальними для підприємства цілями і стимулами	Цілі, персонал, внутрішнє середовище, завдання, результат	- Збалансована система показників (BSC) - Аналіз внутрішнього середовища організації , - Вартісний ланцюжок і
	Ув'язка інформаційного середовища із зовнішніми та внутрішніми умовами діяльності	Зовнішнє середовище, внутрішнє середовище, ресурси, персонал	- PESTE-аналіз - Аналіз галузі (модель 5 сил Портеру, модель Мак-Кинзі) - Портфельний аналіз - Аналіз внутрішнього середовища організації - SWOT-аналіз - Вартісний ланцюжок
	Ув'язка стимулів і цілей по розвитку і зростанню з викликами зовнішнього середовища	Зовнішнє середовище, персонал, цілі, завдання, результати	- Збалансована система показників (BSC) - SWOT-аналіз | - Вартісний ланцюжок
	Ув'язка розподілу ресурсів і відповідальності всіх елементів у середині організації	Внутрішнє середовище, цілі, завдання, ресурси, персонал	Збалансована система показників (BSC) Вартісний ланцюжок

Стратегічний облік є системою, яка створюється для відстеження ситуацій в зовнішньому та внутрішньому середовищі підприємства, а тому вона проектується із врахуванням індивідуальних особливостей підприємства.