7. Методичні рекомендації до підготовки і складання іспиту

7.1. Загальні положення

Сучасне українське суспільство, яке намагається побудувати розвинену правову державу, потребує підготовки кваліфікованих правознавців, які будуть досконало, на високому науковому та професійному рівні володіти державною мовою. Сучасний юрист мусить володіти як писемним, так і усним діловим мовленням, мати високу культуру мовлення, знати мовні норми, лексичне багатство та стилістичну різноманітність сучасної української літературної мови, вміти кваліфіковано й грамотно укладати документи. Багато чого залежить від самої особистості, її розвитку, ерудованості, комунікабельності, норм поведінки тощо.

Фахова мова правника ґрунтується на законах української мови, на її лексичних, морфологічних та синтаксичних нормах. Мовні засоби, що використовуються в професійному мовленні, досить різноманітні, тому потрібно дотримуватися певних вимог щодо їх використання в різних ситуаціях правоохоронної діяльності.

Професійна підготовка правознавця передбачає згідно з навчальним планом опанування комплексу різних дисциплін, зокрема "Української мови за правознавчим спрямуванням". Вивчення дисципліни здійснюється протягом VIII семестру й забезпечується читанням лекцій, проведенням практичних занять, консультацій, самостійною роботою студентів, виконанням контрольних робіт, складанням заліку та державного іспиту.

Іспит – це підсумкова перевірка якості знань, визначення ступеня професійної підготовки студентів, їх вміння застосовувати одержані знання у своїй практичній діяльності. Іспит проводиться відповідно до вимог програми навчальної дисципліни "Українська мова за правознавчим спрямуванням" 2010 р. видання.

Програма, плани практичних занять, методичні рекомендації містять необхідний перелік теоретичних питань, документів для складання, тем граматичних завдань та рекомендованої літератури.

Метою навчальної дисципліни є формування комунікативної компетентності студентів, що сприяє розвитку креативних здібностей студентів та спонукає до самореалізації фахівців, активізує пізнавальні інтереси, реалізує евристичні здібності як визначальні для формування професійної майстерності та конкурентоздатності сучасного фахівця, вироблення навичок оптимальної мовної поведінки у професійній сфері: вплив на співрозмовника за допомогою вмілого використання різноманітних мовних засобів, оволодіння культурою усного та писемного фахового спілкування, сприйняття й відтворення фахових текстів, засвоєння лексики і термінології юриста, вибір комунікативно виправданих мовних засобів.

Умовою успішної підготовки до державного іспиту є опрацювання навчальних посібників, монографій, конспектів лекцій, правопису української мови, різних типів словників, довідкової літератури та іншої наукової і навчально-методичної літератури. Для правильного та кваліфікованого укладання процесуальних документів необхідні глибокі знання з кримінально-процесуального та цивільно-процесуального права.

7.2. Організаційна робота з підготовки до державного іспиту

Під час підготовки до державного іспиту важливо організувати самостійну роботу студентів, яка має бути спрямована на поглиблення й систематизацію знань, розширення ерудиції майбутніх юристів, формування в них навичок науково-дослідної роботи.

З цією метою у своїй роботі студентам необхідно поєднувати закріплення теоретичного матеріалу, отриманого на лекціях, із засвоєнням матеріалу, що був опанований у процесі підготовки до практичних занять, навчитися систематизувати його та правильно застосовувати при аналізі конкреттгх мовних явищ.

Основними формами самостійної роботи є такі:

- виконання домашніх завдань у процесі підготовки до практичних занять;

- опрацювання матеріалу лекцій;

- робота в інформаційних мережах;

- опрацювання додаткової літератури;

- робота зі словниками.

Студенти повинні використовувати різноманітні форми та методи самостійної роботи. Досвід показує, що доцільно будувати структуру, послідовність та зміст відповіді відразу після опрацювання матеріалу. Таке моделювання закріплює одержану інформацію, робить знання більш глибокими й допомагає швидше згадати потрібне та сформулювати відповідь.

Враховуючи складність предметів, які виносяться на іспит, слід оптимально розподілити час роботи над кожною дисципліною. Важливим є правильний розподіл робочого дня. Необхідно встановити норми матеріалу, який необхідно вивчити або повторити, чергувати заняття з відпочинком. Такий підхід забезпечує надійність та повноту знань, допомагає продуктивніше працювати над засвоєнням матеріалу.

Після того, як студенти належним чином організують свій робочий час, слід скласти індивідуальний графік роботи, враховуючи опрацювання таких найбільш важливих тем курсу, як: "Українська мова в професійній діяльності юриста", "Стильова диференціація сучасної української літературної мови", "Усне професійне спілкування", "Писемне мовлення в професійному спілкуванні", "Культура усного мовлення правника", "Мовностилістичні особливості цивільно-процесуальних та кримінально-процесуальних документів", "Мова ділових паперів. Юридична термінологічна система".

Особливу увагу слід приділити укладанню різних типів документів, оволодінню навичками правильно добирати мовні засоби відповідно до норм офіційно-ділового стилю, послуговуванню лексикографічними джерелами та іншою допоміжною довідковою літературою. Щоденно слід працювати над вдосконаленням мовної культури, самостійно виконуючи граматичні завдання різного типу.

Вивчення навчальної дисципліни передбачає, що студенти повинні:

- ґрунтовно засвоїти норми сучасної української літера турної мови й практично оволодіти ними;

- правильно використовувати різні мовні засоби відповідно до комунікативних намірів; влучно висловлювати думки для успішного вирішення проблем і завдань у професійній діяльності;

- сприймати, відтворювати, редагувати тексти офіційно-ділового та наукового стилів;

- складати наукові тексти юридичного спрямування, план, конспект, писати реферати тощо, вести необхідні нотатки, готувати виписки відповідно до поставленої мети:

- укладати різні типи документів, правильно добираючи мовні засоби, що репрезентують їх специфіку;

- послуговуватися лексикографічними джерелами (словниками) та іншою допоміжною довідковою літературою, необхідною для самостійного вдосконалення мовної культури.

Для виконання поставлених завдань до кожного практичного заняття добираються різні усні та письмові завдання, виконання яких сприятиме закріпленню на практиці теоретичних знань і навіть доповнить їх.

З усіх питань програми навчальної дисципліни "Українська мова за правознавчим спрямуванням", які викликають труднощі, студентам необхідно звертатися за консультацією до викладачів кафедри культурології.

Перед складанням іспиту студенту надається час для повторення та закріплення вивченого матеріалу. За цей час йому необхідно повторити всі теми навчальної дисципліни, перевірити себе за підготовленими кафедрою контрольними запитаннями й усунути виявлені при цьому прогалини в знаннях.