Уривки з грамоти антіохійського патріарха Йоакима про затвердження статуту братства українських міщан при Успенській церкві

(11 січня 1586 р.)

Іоаким божією милостію патріарх великіа Антіохіа і Кіликіа, Иверіа, Сіріа і по всему востоку солнца... І пришедшу ми во град Ілвов во єпископію галицкую лвовскую і Каменца Подолского за єпископства Гедиона Болобана в літо от созданія миру 7094 а по рожестві господа нашего Іісуса Христа 1586 місяца генуарія в первий ден. В то время пришли пред нас і пред наше право духовнеє мещане львовскіє всі посполе ктитори храма успенія пречистия божия матере в граді Лвові, хосячи братство устроїти... смиренії по дару светого духа повеленієм господа нешего Ісуса Христа світом богодухновених светих писаній пастирским строєнієм повеліваєм і благословляєм їх на сиє братство духовноє утвержающе їх євангелски жити по апостолским і светих отец правилом і ученієм... Сие богоугодноє законноє братство вишшеї писаноє і нижеї реченния обичая повинни так держати: ... А мают ся сходити за обсиланем знамене братского в четири неділи іли як потреба і час прилучится, і повинен кождиї брат в четири неділи пол гроша дати до скриньки братскоє. А хто би хотел вступити в сіє братство іли мещани іли шляхтич іли предмещанин іли посполитих людеї вшелякого стану як тутешнії так стороннії, маєт дати вступного грошей шест. А коториї би брат мешканє мел далекеє от сего братства, тогди в рок по шести грошей маєт давати до скринки братскоє. А братя спольнє кождого року мают вибирати змежи себе старших четири брати поручаючи їм все старійшинство церковного братства. Скринка братская маєт бити у старшого брата а ключ в молодшого. Лічбу мают чинити старшиї братя перед всіми в рок отдаючи уряди свої, а єстли хто хочет старії бити, да будет всій слуга по христову євангелію. А кого би братя вибирали на старійшинство, а би ся зборонял без причини слушноє, винен дати три безміни воску. А братя старшиї мают пилне перестерегати повинности своєї, проклят бо всяк творящи діла господня с небреженієм. Казнь всім посполитая на звонниці сидіти. А єстли би брат брата словом в братстві наганьбив, маєт бити карань сідяням а вини камень воску маєть дати, і брата перепросити не отходячи і все братство перепросити. Слова непотребниї корчемниї хто би мовил в братстве, вини фуньт воску, всяко слово гнило да не ісходит із уст ваших і пребивая всує словиих ваших і глумлени іх душею і тілом блудник єст. Сходячи ся до сего братства в справах упорожнившися книги законниє почитати і друг другу с послушанієм віщати. Коториї би брат відал брата виступьного, не маєт єго таїти але мает оповісти єго в братстві, жеби бил каран, а хто би таїл злости, маєт бити при винном каран, як братя знайдуть...

І теж естли би где в которомколвек місте било братство а не справовалибися водле права сего церковного братского, котороє ми першеє ве Лвове старійшинство законне подаєм. І да неспротивляються ему никтоже, ниже отпираєть давними братстви несовершено от нікоїх єпи­скоп уставленими. Повеліваєм же да сему братству лвовскому всі по-всюдю ... Благословениє... Іоакима патриарха велшшя Аньтиохія о Христі Ісусі господе нашем, єму же слава в віки віком амінь.

Історія Львова в документах і матеріалах. Збірник документів і матеріалів. – К.: Наукова думка, 1986. – С. 47-48.