Уривок з “Хроніки Львова” Варфоломія Зиморовича про будівництво вежі ратуші та брукування вулиць міста (1490 р.)

1490 роком завершено будівництво вежі ратуші, яку вкрито черепицею. Зверху на ній встановлено годинник з мелодійним боєм вагою 111 фунтів, щоб відраховувати ударами певні проміжки часу. Крім сурмача, сюди переводять спостерігача, що раніше ніс варту над Краківською брамою. Відтоді почали також вкривати бруківкою міські вулиці, які раніше вкривали дошками і колодами...

Історія Львова в документах і матеріалах. Збірник документів і матеріалів. – К.: Наукова думка, 1986. – С. 28.

Декрет польського короля Сигізмунда і про обмеження прав міщан українців (18 лютого 1525 р.)

Ми, Сигізмунд..., сповіщаємо цим декретом усім, кому це потрібно, що минулого року, коли ми були у Львові, міщани руської віри цього нашого міста Львова, яких тут чимало, а саме ті, що сидять на тому ж праві, і ті самі, які нарівні з іншими міщанами, жителями цього міста, несуть міські тягарі, скаржилися нам, що зазнають з боку бурмистра і райців згаданого міста перешкод у купуванні й набуванні будинків, розташованих поза їхньою вулицею, в триманні корчм і в торгівлі та шинкарюванні вином і пивом, у продажу інших подібних речей, у відтинанні на лікті тканин, а також, що забороняють їм виконувати ремесло і належати до цехів і не допускають їх до них з великою їхньою втратою, шкодою і приниженням. Оскільки, з другого боку, самі райці й міщани католицької, або римської, віри докладно виклали свої важливі причини та серйозні підстави, чому вони це робили, ми, зайняті іншими, більшими турботами і справами, не змогли тих суперечок відповідно розглянути і вирішити, і відклали та передали той же спір на розгляд Генерального сейму нашого королівства. Згаданим сторонам, які повинні з’явитися перед нами на цьому сеймі, ми призначили певний термін. Коли він надійшов, з’явилися згадані сторони перед нами та наново представили нам свої обопільні скарги і докази. Ми разом з нашими порадниками, зібраними на цьому сеймі, розглянули докладно і належно скарги та докази згаданих сторін, ті й інші, висловлені і наведені перед нами як у Львові, так і на цьому сеймі. Також ми довідалися, що з давніх часів наші попередники нічого в згаданих справах ніколи не змінювали та нічого нового не ввели на користь вищезгаданих львівських міщан грецького, або руського, обряду, тому, враховуючи думку наших порадників, ми вирішили і цим листом постановляємо, що ті львівські міщани грецького, або руського, обряду повинні бути задоволені своєю територією і вулицями, призначеними з давніх часів там, у Львові, для їх будинків і мешкань, проте не можуть і зовсім не повинні займатися купівлею, набуванням та посіданням піших будинків, що містяться в інших місцях і вулицях, в яких раніше не проживали ні вони, ні їх попередники. Також залишаємо їх назавжди в однаковій мірі при давньому звичаї і забороні, якої дотримувалися досі у згаданому нашому місті Львові, щоб не приймати їх і не допускати до будь-яких цехів і ремесел, щоб вони не шинкарювали ніякими напоями та не відрізували на лікті і не продавали тканин, але щоб шукали вільно для себе прожитку і збільшення свого майна в дозволених їм віддавна заняттях. Проте ці ж райці та інші львівські міщани католицького обряду не повинні їм робити жодних труднощів і кривд ні в цих, ні в інших їх давніх заняттях, але відповідно до цього нашого декрету ставитися до них з сусідською любов’ю і прихильністю, бо справа збереження взаємного миру і згоди є справедливою.

Для підтвердження цього нашого листа завішується на ньому наша печатка.

Зроблено і дано на засіданні Пйотрківського сейму королівства найближчої п’ятниці після свята св. Валентина року божого 1525, нашого панування 19-го року.

Речі Посполитої віце-канцлер... Реляція всечесного в Христі панотця Петра, краківського та познанського єпископа і віце-канцлера Польського королівства.

Історія Львова в документах і матеріалах. Збірник документів і матеріалів. – К.: Наукова думка, 1986. – С. 31-32.