
- •Тези відповіді
- •Соціально-економічні процеси в XIV – першій половині XVII ст.
- •Реномендовані джерела та література Джерела:
- •Література:
- •Документи і матеріали Грамота польського короля Казимира ііі про надання місту Львову магдебурзького права
- •Уривок з “Хроніки Львова” Дениса Зубрицького про будівництво та назви оборонних веж у Львові та передачу їх у відання ремісничих цехів (1445 р.)
- •Статут кушнірського цеху, затверджений магістратом м. Львова (19 березня 1470 р.)
- •Уривок з “Хроніки Львова” Варфоломія Зиморовича про будівництво вежі ратуші та брукування вулиць міста (1490 р.)
- •Декрет польського короля Сигізмунда і про обмеження прав міщан українців (18 лютого 1525 р.)
- •Опис пожежі м. Львова невідомого автора
- •Статут львівського цеху мулярів і каменярів
- •Уривки з грамоти антіохійського патріарха Йоакима про затвердження статуту братства українських міщан при Успенській церкві
- •Уривок із скарги Львівського Успенського братства Львівському гродському судові на уряд Ради міста Львова за знущання над українським населенням
- •Скарга львівського православного єпископа Гедеона Балабана на католицьку громаду м. Львова за озброєний напад на Юрський собор під час великодніх богослужінь (5 квітня 1600 р.)
- •Повідомлення французького інженера Гійома де Боплана про повинності селян щодо панів в Речі Посполитій
- •Уривок з Іпатського літопису з текстом Городельського привілею (1413р.)
- •Уривок з документу про запровадження у Великому князівстві Литовському фільварків10 та їх зв’язок з ринком (1557 р.)
- •Уривок з Литовського статуту17 про феодальне землеволодіння (1588 р.)
- •Уривок з Литовського статуту про закріпачення селян і розшук втікачів феодалами (1588 р.)
- •Постанова сейму Речі Посполитої про роздачу феодалам і шляхті земель за Білою Церквою (1590 р.)
- •З опису Запорозької Січі невідомим сучасником
- •Уривок з літопису Григорія Грабянки про козацькі битви, козацьку зброю та їжу (XVI ст.)
- •Уривки з тексту Куруківської угоди20 між представниками польського уряду і запорозькими козаками (27 жовтня 1625 р.)
- •Уривок з літопису Григорія Грабянки про причини козацьких повстань (кінець XVI – перша третина XVII ст.)
- •Уривок із промови л. Деревинського, шляхтича з Волині, на Варшавському сеймі про утиски українського та білоруського населення польською шляхтою (1620 р.)
- •Із статті і. Нечуя-Левицького “Унія. Петро Могила, київський митрополит”
- •Із записок Павла Алеппського22 про освіту в Україні у XVII ст.
- •Уривок з “Історії української культури” про шкільні звичаї (XVI - XVII ст.)
- •Уривок з літопису Григорія Грабянки з переліком гетьманів війська Запорізького Малої Русі, які були перед Хмельницьким
- •Уривки з щоденника Гійома де Боплана про відносини власності та соціальний розвиток у Речі Посполитій
- •Висловлювання відомого письменника та полеміста Івана Вишенського проти Берестейської церковної унії
- •Уривок із праці професора Пашука а.І. Про ставлення Івана Вишенського до ініціаторів церковної унії
- •Хронологічна таблиця
Із статті і. Нечуя-Левицького “Унія. Петро Могила, київський митрополит”
Коли так страшно оплутала Польща Україну, коли побачили всі українці, що православна віра гине, почали вони думати і гадати, що їм тепер робити і як боронитися.
Петро Могила за походженням не українець: він був молдаванин ... проте дуже багато зробив Україні. Він був із знатного молдавського роду. Кілька предків Могили були молдавськими господарями, тобто князями. Могили були поріднені з найбагатшимн польськими домами і були дуже багаті. Але турки, захопивши Молдавію, вигнали Могил, які втікли до своїх родичів у Польщу. Петро Могила також був змушений полишити батьківщину. Він навчався у Франції... приїхав до Польщі, почав служити у польському війську. Натомість він залишив цю службу, приїхав до Києва і, як православний, прийняв постриг у монахи в Києво-Печерській лаврі в 1625 році. Йому ще не було тридцяти років. Через рік в Лаврі помер архімандрит. ...В Лаврі монахи почали говорити, що добре було б обрати Петра Могилу архімандритом. ...Монахи вірили, що Могила, маючи силу, буде відстоювати православну віру і буде охороняти її від поляків і уніатів. ...Митрополит Іов Борецький підтримав його. Могилу обрали архімандритом.
Новий архімандрит, як людина розумна і вчена, відремонтував церкву, обновив печери, побудував монастир Голосіївський неподалік від Києва, куди до сих пір ходять богомольці; побудував у Лаврі притулок для прошаків на свої гроші. ...Могила відібрав молодих розумних хлопців, дав їм грошей на дорогу, на проживання зі своєї кишені і послав навчатися за кордон до німців і французів...
Хлопці вивчилися, набралися розуму і науки і повернулися до Києва. Петро Могила хотів їх залишити в Лаврі і відкрити для цього школу. Але тут до нього прийшло все київське братство, почали просити духовні брати, і горожани, і козаки, і сам козацький гетьман Петражицький не відкривати особливої школи в Лаврі, а краще підтримати ту школу, що заснувала Галя, або Галашка, Гулевичева в Братському монастирі на Подолі, щоби в Києві була одна школа, але дуже хороша.
Петро Могила настояв на тому, щоб його записали в братство старшиною і опікуном. Гетьман Петражицький, козацькі полковники і все запорізьке військо обіцяли Могилі охороняти братство і школу від ляхів і уніатів...
В Польщі пани обрали нового короля, Владислава. ...Петро Могила разом з депутацією священиків, дворян і козаків поїхав до Польщі. ...Так почав він умовляти короля, що все ж випросив для православної віри прав побільше. Владислав був більш прихильний до православ’я і погодився дати манускрипт про повернення уніатами забраних і закритих православних храмів, про повернення забраних церковних земель. ...В самому Києві повелів повернути православні монастирі і церкви. Тільки Софійський собор і Видубицький монастир залишилися в руках уніатів. Могила випросив для себе право перетворити Братську школу на академію, де б навчалися майбутні священики та архієреї. В подяку Могилі за його труди православне дворянство, духовенство і козаки саме там, в Польщі, обрали його митрополитом. Царгородський патріарх затвердив це рішення, і в городі Львові його, Могилу, висвятили митрополитом.
Петро Могила, повернувшись до Києва вже митрополитом, тут же вичистив Софійський собор, і в другий раз освятив його, і почав служити у ньому службу Божу. Після цього він відремонтував інші церкви і побудував нові. Розбираючи залишки старовинної Десятинної церкви, знайшли тоді труну в землі князя київського Володимира, чий образ із міді, з великим хрестом, стоїть на горі над Дніпром. Петро Могила звелів перенести голову Володимира до Лаври, де вона тепер лежить у церкві21.
Ставши митрополитом всієї України і Білої Русі, Могила зробив багато добра для народу і православної віри.
Скрізь він відбирав церкви в уніатів, обновляв ті з них, які були перетворені на хліви, забирав у жидів ключі від православних церков і знову скрізь призначав православних священиків. ...Петро Могила написав книги, як вести службу Божу. ...А щоби кожний православний знав добре свою віру, Могила написав все про віру в книзі, яка називалася Катехізис...
У Братському монастирі при школі він відкрив для бідних дітей бурсу. ...Крім Братської школи, він відкрив школи у Вінниці, Подільській губернії. ...Він почав писати книги проти Польщі, проти католицизму й унії. ...Тепер було кому захищатися від ярих з католиків...
Петро Могила помер 1 січня 1647 року, саме під новий рік, або на св. Василія. Перед смертю він відписав на Братську школу всі гроші: 81 тисячу золотих. ...Кажуть, що, помираючи, він благословив на боротьбу проти Польщі за вільну Україну...
Після смерті Петра Могили ... Запоріжжя і всі українські козаки ... піднялись проти Польщі. Козачий гетьман Богдан Хмельницький підняв проти Польщі всіх козаків і народ.
Книга исторических сенсаций. – М., 1993. – С. 64-66.