Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КУПІВЛЯ-ПРОДАЖ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
30.04.2019
Размер:
182.78 Кб
Скачать

2. Захист прав споживачів

Права споживачів товарів, робіт і послуг охороняє Закон Укра­їни від 12 травня 1991 р. "Про захист прав споживачів" (у редакції Закону від 15 грудня 1993 р.), що також встановлює засоби відпо­відальності та інші санкції за порушення законодавства про охоро­ну прав споживачів.

Законом України від 7 березня 2002 р. ратифікована Угода про основні напрями співробітництва держав — учасниць Співдруж­ності Незалежних Держав у галузі захисту прав споживачів.

Відповідно до Закону "Про захист прав споживачів" споживач — це громадянин, який придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб.

Споживачі, які перебувають на території України, під час прид­бання, замовлення або використання товарів (робіт, послуг) для за­доволення своїх побутових потреб мають право на:

  • державний захист своїх прав;

  • гарантований рівень споживання;

  • належну якість товарів (робіт, послуг), торгового та інших ви­дів обслуговування;

  • безпеку товарів (робіт, послуг);

  • необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про товари, їх кількість, якість і асортимент, а також про їх продавця (виробника);

  • відшкодування збитків, завданих товарами (роботами, послу­гами) неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечними для життя і здоров'я людей товарами (роботами, послугами) у випадках, передбачених законодавством;

  • звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав;

  • об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).

Закон "Про захист прав споживачів" називає одним із прав спо­живача його право на належну якість товарів — споживач має право вимагати від продавця (виробника), щоб якість придбаного ним то­вару відповідала вимогам нормативне-правових актів, умовам догово­ру, а також інформації про товар, яку надає продавець (виробник).

Якість переданого товару є істотною умовою договору купівлі-продажу. Тому в Законі прямо зазначено, що продавець зобов'яза­ний передати споживачеві товар, який за якістю відповідає вище­вказаним вимогам.

Вимоги до товару щодо його безпеки для життя, здоров'я і май­на споживачів, а також для навколишнього природного середови­ща встановлюються нормативними документами. Щодо окремих груп товарів вказані вимоги встановлюються законодавчими акта­ми України.

Реалізація інтересів споживачів у встановленні вимог до якості товарів забезпечується правом участі об'єднань споживачів у роз­робці нормативних документів згідно з чинним законодавством.

Продавець зобов'язаний передати споживачеві товар, який за якістю відповідає вимогам нормативних документів, умовам дого­вору, а також інформації про товар, що надається продавцем (ви­робником).

На товари, що завозяться на територію України, повинен бути передбачений чинним законодавством документ, який підтверджує їх належну якість.

Закон "Про захист прав споживачів" передбачає ширші порівня­но з ЦК права споживачів при порушенні їх права на належну якість купленого товару.

Якщо споживач придбав товар неналежної якості, при виявлен­ні недоліків чи фальсифікації товару він відповідно до Закону "Про захист прав споживачів" має право використовувати одну з п'яти можливостей, наданих законом:

  1. вимагати безоплатного усунення недоліків товару або відшко­дування витрат на їх виправлення споживачем чи третьою особою;

  2. заміни на товар аналогічної марки (моделі, артикула, моди­фікації) належної якості;

З) заміни на такий же товар іншої марки (моделі, артикула, мо­дифікації) з відповідним перерахуванням купівельної ціни;

  1. відповідного зменшення купівельної ціни;

  2. розірвання договору та відшкодування завданих збитків.

Так, В.П. (позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовними вимогами до Шевченківського універ­магу м. Києва (відповідача) на тій підставі, що він придбав у відпо­відача літній костюм без помітних дефектів. Під час весняно-літ­нього сезону позивач кілька разів одягнув костюм і виявив, що під дією сонячних променів колір тканини змінився, з'явилися плями. Відразу ж після виявлення зазначених дефектів В.П. звернувся до адміністрації Шевченківського універмагу з вимогою замінити кос­тюм. Однак відповідач відмовився виконати законні вимоги покуп­ця, тому останній просив стягнути з відповідача вартість костюма з урахуванням інфляції за цінами, що склалися на день пред'явлення позову.

У додатковій позовній заяві позивач просив стягнути з відпові­дача суму на відшкодування моральних збитків, понесених з вини універмагу, оскільки він тричі звертався до відповідача за відновлен­ням його порушеного права, одержував відмови, витрачав вільний час, сили, здоров'я.

З висновку судово-товарознавчої експертизи вбачається, що де­фект, який виник на костюмі (зміна початкового кольору), стався через нестійкість фарби до фізико-хімічних впливів.

Дослідивши та оцінивши зібрані в справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач дійсно купував костюм у Шевчен­ківському універмазі, дефект виник не з його вини і відмова універ­магу замінити костюм спричинила порушення прав В.П. як спожи­вача. Суд дійшов висновку, що позовні вимоги В.П. у частині від­шкодування матеріальних збитків підлягають повному задоволенню, а в частині моральних збитків — частковому.

Стосовно непродовольчих товарів, що були у використанні та ре­алізовані через роздрібні комісійні торговельні підприємства, зазна­чені вимоги споживача задовольняються лише за згодою продавця.

Нерідко трапляється, що продавець не задовольняє тієї вимоги, що пред'являється споживачем, нав'язуючи йому інший варіант. Наприклад, при придбанні неякісного товару споживач вимагає розірвання договору і відшкодування збитків, а продавець відмов­ляє в цьому, погоджуючись на інше рішення — заміну недоброя­кісного товару на аналогічний товар належної якості.

У таких ситуаціях тільки споживач (а не продавець) вправі оби­рати одну з кількох альтернативних вимог і ніхто не вправі приму­шувати його до іншого рішення.

Інколи при звертанні споживача з претензією на якість куплено­го товару продавець відсилає його до виробника, пояснюючи покуп­цю, що тільки виробник відповідає за якість зробленого ним товару. Це не відповідає закону, адже продавець як сторона в договорі купівлі-продажу повною мірою відповідає за якість товару, що прода­ється. При цьому право вибору, до кого звернути свої вимоги, належить самому споживачеві. Вони можуть бути адресовані або до про­давця за місцем купівлі товару, або виробникові чи підприємству, що виконує їх функції за місцезнаходженням споживача. Функції представників підприємств-виробників виконують їх представниц­тва та філії, створені виробниками для цієї мети, або підприємства, які виконують вказані вимоги на підставі договору з виробником.

Продавець, виробник (підприємство, що виконує їх функції) зо­бов'язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задо­вольнити його вимоги.

Доставка великогабаритних товарів вагою понад 5 кг продавцю, виробнику (підприємству, що виконує їх функції) та їх повернення споживачеві здійснюється силами і засобами продавця, виробника (підприємства, що виконує їх функції).

У разі невиконання цього зобов'язання, а також відсутності продавця, виробника (підприємства, що виконує їх функції) у міс­ці перебування споживача доставка і повернення товарів можуть бути здійснені споживачем за їх рахунок.

За наявності товару вимога споживача про його заміну підлягає негайному задоволенню, а в разі необхідності перевірки якості — протягом 14 днів або за домовленістю сторін.

У разі відсутності товару вимога споживача про заміну підлягає задоволенню в двомісячний термін з часу відповідної заяви. Коли задовольнити вимогу споживача про заміну товару у встановлений термін неможливо, споживач вправі за своїм вибором пред'явити інші вимоги, передбачені Законом "Про захист прав споживачів".

У Законі встановлено ряд положень для охорони прав спожива­чів на випадок зміни цін на товари.

У разі заміни товару з недоліками на товар аналогічної марки (моделі, артикула, модифікації) належної якості, ціна на який змі­нилася, перерахунок вартості не провадиться.

У випадку заміни товару з недоліками на такий же товар іншої моделі перерахунок вартості провадиться виходячи з цін, що діяли на час обміну.

При розірванні договору розрахунки із споживачем у разі підви­щення ціни на товар провадяться, виходячи з його вартості на час пред'явлення відповідної вимоги, а у разі зниження ціни — вихо­дячи з вартості товару на час купівлі.

Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день ро­зірвання договору, а у разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору — в інший термін за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.

У разі придбання споживачем продовольчих товарів неналежної якості продавець зобов'язаний замінити їх на якісні товари або по­вернути споживачеві сплачені їм гроші, якщо вказані недоліки ви­явлені в межах терміну придатності.

При пред'явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони мають бути усунені протягом 14 днів або за згодою сторін в інший термін.

На письмову вимогу покупця на час ремонту йому надається (з доставкою) товар аналогічної марки (моделі, артикула, модифіка­ції). За кожний день затримки виконання вимоги про надання та­кого товару та за кожний день затримки усунення недоліків понад встановлений термін (14 днів) споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості товару.

Вимоги споживача розглядаються після пред'явлення спожива­чем розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійні терміни, — технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює. Під час продажу товару продавець зобов'язаний видати споживачеві розрахунковий документ, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу.

Вимоги щодо товарів, виготовлених за межами України або придбаних у посередників, задовольняються за рахунок продавця.

Вимоги споживача не підлягають задоволенню, якщо прода­вець, виробник (підприємство, що виконує їх функції) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання.

Захист прав споживачів, передбачених законодавством, здій­снюється судом.

При задоволенні вимог споживача суд водночас вирішує питан­ня щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Споживачі за своїм вибором пред'являють позови до суду за місцем свого проживання або за місцезнаходженням відповідача, за місцем заподіяння шкоди або за місцем виконання договору. Вони звільняються від сплати державного мита за позовами, що пов'яза­ні з порушенням їх прав.

Відповідно до ст.13 Закону "Про захист прав споживачів" вироб­ник забезпечує нормальну роботу (застосування використання) то­вару, у тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного терміну, встановленого законодавством чи нормативними докумен­тами, а в разі їх відсутності — договором.

Гарантійні терміни на комплектуючі вироби мають бути не мен­шими, ніж гарантійний термін на основний виріб, якщо інше не передбачено законодавством або договором.

Гарантійний термін має зазначатися в паспорті на товар або на його етикетці чи в будь-якому іншому документі, що додається до товару.

Для лікарських засобів, харчових продуктів, виробів побутової хімії, парфюмерно-косметичних та інших товарів, споживчі влас­тивості яких можуть з часом погіршуватися і становити небезпе­ку для життя, здоров'я, майна і навколишнього природного сере­довища, встановлюється термін придатності, який зазначається на етикетках, упаковці або в інших документах, що додаються до них при продажу, і який вважається гарантійним терміном. Тер­мін придатності обчислюється від дати виготовлення, яка також має бути вказана на етикетці або в інших документах, і визнача­ється або часом, протягом якого товар є придатним для використання, або датою, до настання якої товар є придатним для використання.

На сезонні товари (одяг, хутряні вироби тощо) гарантійний тер­мін обчислюється з початку відповідного сезону, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік сезонних товарів, гарантійні терміни за якими обчислюються з початку відповідного сезону, міститься в додатку №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №172. ; Для одягу, хутряних та інших виробів гарантійні терміни обчислю­ються з моменту настання сезону: з 1 квітня — весняно-літнього асортименту, з 1 жовтня — осінньо-зимового асортименту. Для взуття зимового асортименту — з 15 листопада по 15 березня; вес­няно-осіннього асортименту — з 15 березня по 15 травня, літнього асортименту — з 15 травня по 15 вересня.

При продажу товарів за зразками, поштою, а також у випадках, коли час укладення договору купівлі-продажу і час передання то­вару споживачеві не збігаються, гарантійні терміни обчислюються від дня доставки товару споживачеві, а якщо товар потребує спе­ціальної установки (підключення) чи складання — від дня їх здій­снення. Якщо день доставки, установки (підключення) чи скла­дання товару, а також передачі нерухомого майна встановити не­можливо або якщо майно перебувало у споживача до укладення договору купівлі-продажу — від дня укладення договору купівлі-продажу.

При виконанні гарантійних ремонтів гарантійний термін збіль­шується на час перебування товару в ремонті. Зазначений час об­числюється від дня, коли споживач звернувся з вимогою про усу­нення недоліків.

При обміні товару його гарантійний термін обчислюється зано­во від дня обміну.

Споживач має право пред'явити виробнику вимогу про безоплат­не усунення недоліків товару після закінчення гарантійного терміну. Цю вимогу може бути пред'явлено протягом установленого терміну служби, а якщо такий не встановлений — протягом 10 років, якщо в товарі були виявлені істотні недоліки, допущені з вини виробника. Якщо цю вимогу не задоволене в зазначені Законом "Про захист прав споживачів" терміни, споживач має право за своїм вибором пред'явити виробнику інші вимоги, встановлені законом.

Якість товару також повинна відповідати інформації про товар (роботи, послуги), наданій продавцем (виробником, виконавцем).

Інформація про товари повинна містити:

  • назву товару;

  • зазначення нормативних документів, вимогам яких повинні відповідати вітчизняні товари;

  • перелік основних споживчих властивостей товарів, а щодо продуктів харчування — склад, калорійність, вміст шкідливих для здоров'я речовин, номінальну кількість (масу, обсяг тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний про­дукт;

  • відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин порівня­но з вимогами нормативно-правових актів та нормативних доку­ментів і протипоказання щодо застосування;

  • позначку про застосування генної інженерії під час виготов­лення товарів;

  • дані про ціну (тариф), умови та правила придбання товарів;

  • дату виготовлення;

  • відомості про умови зберігання;

— гарантійні зобов'язання виробника;

  • правила та умови ефективного і безпечного використання то­варів;

  • термін придатності (служби) товарів, відомості про необхідні дії споживача після його закінчення, а також про можливі наслід­ки в разі невиконання цих дій;

  • найменування та адресу виробника (продавця) і підприємс­тва, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від спо­живача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Стосовно товарів, які підлягають обов'язковій сертифікації, споживачеві повинна надаватись інформація про їх сертифікацію.

Щодо товарів, які за певних умов можуть бути небезпечними для життя, здоров'я споживача та його майна, виробник (викона­вець, продавець) зобов'язаний довести до відома споживача інфор­мацію про такі товари і можливі наслідки їх впливу.

Ця інформація доводиться до відома споживача виробником (продавцем) у технічній документації, що додається до товарів, на етикетці, а також маркуванням чи іншим способом.

Продукти харчування, упаковані або розфасовані в Україні, по­винні забезпечуватись інформацією про місце їх походження.

Якщо надання недоступної, недостовірної, неповної або несво­єчасної інформації про товар і про виробника спричинило:

  • придбання товару, який не має потрібних споживачеві влас­тивостей, споживач вправі розірвати договір і вимагати відшко­дування збитків;

  • неможливість використання придбаного товару за призна­ченням — споживач вправі вимагати надання у розумно короткий, але не більше місяця, термін належної інформації. Якщо в цей тер­мін інформацію не буде надано, споживач вправі розірвати договір і вимагати відшкодування збитків;

  • заподіяння шкоди життю, здоров'ю або майну споживача — він вправі пред'явити продавцю (виробнику) вимоги за ст.17 Зако­ну (відшкодування майнової шкоди, заподіяної товарами неналеж­ної якості).

Збитки, завдані споживачеві товарами (роботами, послугами), придбаними внаслідок недобросовісної реклами, підлягають від­шкодуванню винною особою у повному обсязі.

Продавець не звільняється від відповідальності у разі неотри­мання ним від виробника (імпортера) відповідної інформації про товар.

Для забезпечення прав споживача в сфері торгового та інших видів обслуговування Закон "Про захист прав споживачів" містить заборону примушувати споживача придбавати товари або послуги неналежної якості або непотрібного йому асортименту.

Споживач має право на перевірку якості, комплектності, міри, ваги та ціни товарів, що придбаваються, демонстрацію безпечного та правильного їх використання. На вимогу споживача продавець зобов'язаний у цих випадках надати йому контрольне-вимірюваль­ні прилади, документи про ціну товарів. В тому разі, коли під час гарантійного терміну необхідно визначити причини втрати якості товару, продавець зобов'язаний у триденний з дня одержання пись­мової заяви від споживача термін направити цей товар на експер­тизу. Експертиза робиться за рахунок продавця.

Відповідно до Закону "Про захист прав споживачів" обмін това­ру належної якості провадиться, якщо він не споживався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві ра­зом з проданим товаром.

Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має право придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповід­ного товару в продаж. Продавець зобов'язаний у день надходження товару в продаж повідомити про це споживача, який вимагає обмі­ну товару.

Перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну (по­верненню), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №172. До них належать продовольчі товари, лікарські препарати і засоби, предмети сангігієни, непродовольчі товари, світлочутливі товари, корсетні товари, парфюмерно-косметичні вироби, пір'яно-пухові вироби, дитячі іграшки (м'які, гумові надувні), зубні щітки, апарати для гоління, гребінці, рукавички, тканини, килимові вироби тощо.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]