3.4. Використання і розташування комунікативних блоків анкети

Комунікативні блоки включають епіграф, преамбулу до анкети, інструкції про її заповнення, об'єктивку, висловлення вдячності за участь в опиті тощо.

Епіграф виконує «настроюючу» функцію, задає певний напрям думкам рес­пондента. Він повинен підкреслювати роль громадської думки, необхідність мислити самостійно. Такий епіграф активізує респонденті, надзвичайно позитивно впливає на їх роль у формуванні мотивації до участі в опиті.

Преамбула до анкети присвячена викладу мети дослідження і призначена для залучення людей. Крім того, в цей же те кіл доцільно включати і відомості про використання результатів.

Об'єктивка - змістовний блок запитань про соціально-демографічні характеристики респондентів, «візитна картка» респондента, його схематичний автопортрет. Запитання об'єктивки є, як правило, для рес­пондентів неважкими, їх розташовують або на початку, або в кінці анкети.

Перш ніж почати роботу з анкетою, опитувані проглядають її, при­близно прикидаючи рівень важкості запитань. Це природна реакція, і її потрібно враховувати при оформленні анкети.

Вже на стадії розробки програми дослідження маркетолог вирішує пи­тання про розмір анкети. Вважається, що 20 – 30 хвилин оптимальний термін, який дозволяє респонденту одночасно і висловитися, і не стомитися.

Необхідно пам'ятати про те, що, який би опит не планувався - поштовий, телефонний, індивідуальний, - маркетолог не має права зловживати терпінням і часом респондента.

Самостійна робота № 4

Тема: Товарні марки, упаковка, сервіс

ПЛАН:

1. Сутність і роль товарно-знакової символіки

2. Функції товарного знаку

3. Правила реєстрації товарного знаку

4. Основні вимоги до товарного знаку

5. Поняття та функції упаковки товару

6. Маркування товару

7. Сервісне обслуговування, його види і методи

1. Сутність і роль товарно-знакової символіки

З розвитком товарно-грошових відносин все більш важливим елементом ринкової економіки стають такі об'єкти промислової власності, як фірмові най­менування, товарні знаки, знаки обслуговування і найменування місць по­ходження товарів.

Фірма, випускаючи товар на ринок, повинна потурбуватися про його впізнаваємість споживачами. Для цього використовуються правила товарно-зна­кової символіки.

Фірмове ім'я (марочна назва) - це буква, слово або група букв або слів, які можна вимовити.

Фірмовий знак - це символ, малюнок, відмітний колір або будь-яке інше позначення. Фірмовий знак є частиною товарної марки, яку можна впізнати, але не можна вимовити.

Товарна марка (торговий бренд) - це ім'я, знак або символ (малюнок або їх поєднання), необхідний для того, щоб розрізнити товари різних виготівників.

Товарний знак - це товарна марка або будь-яка її частина, яка захищена юридичне.

Виходячи з визначення, товарний знак та товарна марка є вельми схо­жими поняттями. Вони виконують однакові функції та можуть однаково виглядати. Але товарний знак має важливу якість - юридичну захи­щеність. Тому далі мова йтиме про товарний знак, важливим елементом якого є товарна марка або її частина.

Товарний знак - це об'єкт власності, виняткове право на товарний знак затверджується юридичне. Товарним знаком можна володіти, розпоряд­жатися і забороняти його незаконне використання. Є спеціальний механізм за­безпечення охорони товарного знаку.

Закон України «Про товарні знаки, знаки обслуговування і наймену­вання місць походження товарів» визначає товарний знак як позначення, здатне відрізняти товари одних юридичних або фізичних осіб від одно­рідних товарів інших юридичних або фізичних осіб.

Товарним знаком признається умовне позначення, свого роду символ, який розміщується на продукції, що випускається, її упаковці або суп­ровідній документації, і замінює собою часом довгу і складну назву (най­менування) виготівника товару.

Товарний знак вельми схожий за функціями, що виконуються, з виробни­чою маркою, оскільки і маркіровка продукції, і проставлення на ній товарно­го знаку переслідують одну і ту ж мету, а саме - зв'язують виріб з конкретним виробником, забезпечуючи споживачеві можливість вибору потрібної йому продукції. Однак вирішується ця задача різними шляхами: при маркіровці продукції до потенційного споживача доводяться в повному обсязі всі не­обхідні відомості про виробника і характеристики товару, а при проставленні на виробі товарного знаку споживач сповіщається про виготівника умовним позначенням.