- •Лекція 5. Коефіцієнти умов роботи
- •5.1. Коефіцієнти умов роботи у нормах проектування
- •Коефіцієнти умов роботи сталевих конструкцій [1]
- •5.2. Конструктивна поправка як оцінка дійсної роботи конструкцій
- •Конструктивні поправки сталевих ферм різних типів [3]
- •Конструктивні поправки сталевої багатопролітної нерозрізної ферми (при різних методах розрахунку) [3]
- •Конструктивні поправки підкранових балок за напруженнями (за випробуваннями г.О.Шапіро [3])
- •Конструктивні поправки кранових и підкранових конструкцій (за результатами випробувань дпі Проектстальконструкція [5])
- •5.2.4. Конструктивні поправки поперечних рам і колон
- •Конструктивні поправки рам овб по поперечним зміщенням [3]
- •Конструктивні поправки сталевих колон [3]
- •5.3. Імовірнісні оцінки коефіцієнту умов роботи
- •5.3.1. Коефіцієнт умов роботи ступінчастих колон.
- •Оцінка надійності ступінчастих колон виробничих будівель
- •Розрахункові значення коефіцієнту умов роботи для статично невизначених сталевих рам
- •Література
Конструктивні поправки сталевих ферм різних типів [3]
Тип ферми |
Конструктивні поправки |
|
за прогинами |
За напруженнями посередині ферми в поясах |
|
Зварні легкого типу |
0,89 |
0,96 |
Зварні більш важкого типу |
0,79 |
0,79 |
Клепані легкого типу |
0,76 |
0,68 |
Клепані більш важкого типу |
0,59 |
0,55 |
Очевидно, що розрахункова модель ферм повинна відповідати їхній загальній статичній схемі (розрізна, нерозрізна, вільно оперта, защемлена). Це положення наглядно ілюструють дані табл. 5.3.
Таблиця 5.3
Конструктивні поправки сталевої багатопролітної нерозрізної ферми (при різних методах розрахунку) [3]
Схема розрахунку |
Конструктивні поправки |
|
за напруженнями посередині ферми в нижньому та верхньому поясах |
за прогинами у середині ферми |
|
Нерозрізна система |
0,96 |
0,89 |
Розрізна система |
0,71 |
0,75 |
Вільно оперта на дві опори ферма |
0,88 |
0,86 |
5.2.3. Конструктивні поправки підкранових балок. Під час згаданих вище досліджень Г.О. Шапіро [3] були оцінена дійсна робота деяких сталевих підкранових балок, одержані конструктивні поправки наведені в табл. 5.4. Досить незвичні значення поправок, що перевищують одиницю, є наслідком доволі складної роботи підкранових балок. Г.О. Шапіро поясняє дані табл. 5.4 наявністю двоосного напруженого стану у стінці балок, ранньою появою пластичності, впливом викривлення стінки балок. Фактично на роботу підкранових балок діють ще багато інших факторів, які на момент виконання випробувань (1936…1951 рр.) були досліджені недостатньо. Отже, це приклад того, як величині конструктивної поправки віддзеркалювали рівень досліджень конструкцій.
Таблиця 5.4
Конструктивні поправки підкранових балок за напруженнями (за випробуваннями г.О.Шапіро [3])
|
Підкранові балки |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Конструктивна поправка |
1,29 |
1,26…1,33 |
0,955…1,070 |
1,18…1,47 |
В період переходу від методу допустимих напружень до методу граничних станів (50..60-і роки 20-го століття) активізувалися натурні експериментальні дослідження конструкції по уточненню їх дійсної роботи і виявленню конструктивних поправок. Деякі результати для кранових і підкранових конструкцій, одержані в цей період, наведені в табл. 5.5. Не дивно, що ця таблиця не заповнена повністю, бо очевидні великі труднощі натурних досліджень у діючих цехах, особливо металургійних з їх виключно інтенсивним режимом роботи і сильноагресивним внутрішнім середовищем (високі температури, загазованість, динамічні кранові впливи тощо).
При цьому більшість одержаних конструктивних поправок виявилася меншою одиниці, тобто мали характер, протилежний даним Г.О. Шапіро. Можливо, що це свідчило про наявні запаси у досліджених балках і можливість деякого збільшення коефіцієнту умов роботи.
Таблица 5.5